Нагадаємо, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Розірвання трудового договору за цією підставою вважатиметься правомірним, якщо роботодавець виконає усі приписи трудового законодавства з приводу такого звільнення.
Так, роботодавець зобов’язаний, зокрема, письмово попередити кожного працівника про розірвання з ним трудового договору через скорочення штату за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП не пізніше ніж за 2 місяці до такого звільнення (ч. 1 ст. 492 КЗпП). Виконання цієї вимоги — обов’язок роботодавця. До закінчення строку попередження між роботодавцем і працівником зберігаються трудові відносини. При цьому за жодних обставин роботодавець не має права ініціювати скорочення вказаного строку або звільнення працівників до його закінчення.
Після закінчення цього періоду працівника звільняють. Тобто протягом цих двох місяців договір, укладений із працівником, є чинним. Тому в період попередження про звільнення працівник фактично має право на всі виплати, передбачені законодавством та трудовим договором. Але чи має він право на виплату премії?
У листі, що коментується, фахівці Мінекономрозвитку не надають чіткої відповіді на це запитання. Але з їхнього роз’яснення зрозуміло, що законодавство не містить обмежень стосовно виплати премій працівникам протягом двомісячного строку до моменту звільнення. А тому за працівником у такий період повинні зберігатися умови оплати праці, які передбачені умовами трудового договору.
При цьому фахівці Міністерства зазначають, що умови та порядок преміювання працівників установлюються в Положенні про преміювання, що є додатком до колективного договору.
Його складають із дотриманням норм трудового законодавства, зокрема КЗпП та Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95 (ср. ).
У ньому, як правило, визначають, на яких працівників поширюється дія преміальної системи, показники й умови преміювання для кожної категорії працівників, розміри та види премій тощо.
Воно може містити такі елементи (розділи):
• загальні положення;
• коло працівників, на яких поширюється дія Положення;
• показники та умови виплати премії;
• розмір і порядок розрахунку преміальних виплат;
• умови нарахування премій;
• порядок позбавлення працівників премій або зменшення їх розміру тощо*.
* Детальніше про складання Положення про преміювання в бюджетних установах читайте в журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 17-18, с. 28.
Тобто діючим законодавством установам надано право самостійно визначати умови та розміри преміювання.
Вибір показників й умов преміювання кожна установа (заклад) проводить залежно від специфіки її діяльності та наявності коштів на ці цілі.
Отже, якщо обмежень щодо виплати премії в період попередження про звільнення Положення про преміювання працівників, затверджене в установі, не містить і на виплату премії є кошти, то працівники мають право на її отримання.
