«Противірусні» доплати: порядок установлення та розрахунку

Перш ніж перейти до аналізу підстав та порядку встановлення «противірусних» доплат, давайте пригадаємо передісторію їх появи.

Для цього звернемось до норм двох «антикоронавірусних» законів: Закону № 530 та Закону № 540.

Так, спочатку в абз. 3 п.п. 2 п. 5 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 530 було надано розпорядження Кабміну протягом тижня з дня набрання чинності цим Законом (набув чинності 17.03.2020 р.) встановити доплати до зарплати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення.

Потім у п.п. 8 п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 540 було надано розпорядження Кабміну протягом тижня з дня набрання чинності цим Законом (набув чинності 02.04.2020 р.) встановити додаткові до встановлених законодавством доплати до зарплати працівникам сфери соціального захисту населення, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування отримувача соціальних послуг (вдома), у розмірі до 100 % зарплати на період виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), визначений у рішенні КМУ про встановлення карантину, до завершення виконання цих заходів.

Саме на виконання цих норм Кабмін розробив постанову № 375, яка покликана вирішити усі питання стосовно встановлення «противірусних» доплат відповідним працівникам. Але, як виявилось, для цього нормотворцям знадобилось набагато більше часу, ніж передбачалось «антикоронавірусними» законами, адже зазначена постанова набула чинності 16.05.2020 р.

Отже, чи усі питання вирішила постанова № 375? Про це поговоримо далі.

Хто має право на доплати та в якому розмірі?

Відповідно до п. 1 постанови № 375 доплати встановлюються працівникам:

1) які забезпечують життєдіяльність населення (військовослужбовці Національної гвардії та Державної прикордонної служби, особи рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейські) у граничному розмірі до 50 % заробітної плати (грошового забезпечення);

2) які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (працівники сфери соцзахисту) у граничному розмірі до 100 % зарплати.

При цьому відповідно до абз. 1 п. 4 постанови № 375 перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, в якій він реалізує державну політику.

Першим на вказівку Кабміну щодо затвердження переліку працівників — отримувачів «противірусної» доплати відреагувало Мінсоцполітики, затвердивши наказ № 321 (див. «Про затвердження Переліку посад працівників надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома)» цього номеру).

Так, цим наказом затверджено Перелік посад працівників надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома).

У цьому переліку зазначені наступні посади:

1. Педагог соціальний/фахівець із соціальної роботи.

2. Фахівець із соціальної допомоги вдома.

3. Соціальний працівник.

4. Соціальний робітник.

5. Фахівець з фізичної реабілітації.

6. Практичний психолог/психолог.

Отже, доплату у розмірі до 100 % заробітної плати зможуть отримати працівники, які займають вищезазначені посади (професії). При цьому персональний перелік працівників (поіменний із зазначенням П. І. Б. конкретного працівника), яким встановлюється доплата, визначається керівником відповідної установи. Також саме керівник повинен визначити конкретний розмір «противірусних» доплат. Головним критерієм при визначенні їх розміру є час роботи працівників у безпосередньому контакті з населенням (п. 1 постанови № 375).

Що ж стосується працівників, які мають право на доплату до 50 % зарплати (грошового забезпечення) згідно з п. 2 постанови № 375, то відповідний перелік повинно затвердити відповідне відомство. Як тільки такий документ з’явиться, ми обов’язково про це розповімо на сторінках нашого видання.

З якої дати встановлювати?

Незважаючи на той факт, що постанова № 375 набула чинності 16.05.2020 р., у п. 1 її змісту зазначено, що доплати призначаються на період карантину, встановленого КМУ та протягом 30 днів із дня його відміни.

Як ми знаємо, карантин у нашій країні встановлено з 12 березня 2020 року (п. 1 постанови № 211). Тож, саме з цієї дати працівники мають право на виплату відповідних доплат. Про те, що встановлення «противірусної» доплати у розмірі до 100 % зарплати здійснюється саме з дати початку карантину, зазначили також фахівці Мінсоцполітики у листі від 21.05.2020 р. № 1563/0/78-20 (див. «Щодо отримання на період карантину доплат працівниками сфери соціальних послуг» цього номеру). Тому за період з 12.03.2020 р. потрібно донарахувати працівникам такі доплати.

Як розрахувати?

По-перше, доплата встановлюється до заробітної плати працівника, а отже, базою для її нарахування є зарплата. Відповідно до ст. 94 КЗпП заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Структуру зарплати визначає ст. 2 Закону про оплату праці. Вона складається з:

• основної заробітної плати;

• додаткової заробітної плати;

• інших компенсаційних і заохочувальних виплат.

За своєю суттю «противірусна» доплата є зарплатною виплатою.

По-друге, «противірусні» доплати встановлюються за безпосередній контакт із населенням пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (п. 1 постанови № 375). А це означає, що якщо працівник частину місяця знаходився на лікарняному або перебував у відпустці, то доплату в такому місяці слід встановлювати до зарплати, нарахованої за відпрацьовані дні. Як розрахувати доплату на практиці, розглянемо на прикладах.

Визначимо суму «противірусної» доплати та розрахуємо загальний розмір зарплати працівника за травень 2020 року. Результати розрахунку наведемо у табл. 1.

Таблиця 1

Визначимо суму «противірусної» доплати та розрахуємо загальний розмір зарплати працівника за травень 2020 року. При цьому враховуємо, що працівник частину місяця перебував у щорічній відпустці (14 к. дн.), а тому доплату слід розраховувати пропорційно відпрацьованим дням (9 роб. дн.).

Результати розрахунку наведемо у табл. 2.

Таблиця 2

Що з індексацією та «середньою»?

Як ми вже зазначили, «противірусна» доплата є зарплатною виплатою, тому вона включається до розрахунку середнього заробітку для оплати відпустки (відпускної компенсації), лікарняних (декретних), відрядження тощо.

Встановлення такої доплати ніяким чином не впливає на «базовий» місяць для проведення індексації, адже «базовим» є місяць підвищення посадового окладу. До того ж у переважної більшості працівників у червні 2020 року не настало право на проведення індексації (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 21, с. 29).

Чи потрібно оподатковувати та звітувати?

ПДФО та ВЗ. «Противірусна» доплата — зарплатна виплата, а тому вона включається до складу загального місячного доходу і підлягає оподаткуванню за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %). Також із такої доплати на підставі п.п. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ потрібно утримувати ВЗ за ставкою 1,5 %.

«Противірусну» доплату відображають у розділі І Податкового розрахунку за формою № 1ДФ однією сумою разом із зарплатою за відпрацьований час з ознакою доходу «101». А у розділі ІІ форми № 1ДФ така доплата відображається у складі загальних сум нарахованого та виплаченого доходу.

ЄСВ. На «противірусну» доплату нараховуємо ЄСВ на загальних підставах за ставкою 22 % (8,41 % — для працівників з інвалідністю). У таблиці 6 Звіту за формою № Д4 таку доплату відображаємо в одному рядку із заробітною платою.

За рахунок яких джерел виплачувати?

Відповідно до п. 5 постанови № 375 «противірусні» доплати здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів. Але чи все так просто?

Нагадаємо, що ще 13 квітня 2020 року на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради було прийнято Закон № 553 (набув чинності 18.04.2020 р.). Основною його метою було створення фонду боротьби з коронавірусом. Так, у новій ст. 28 Закону про Держбюджет-2020 з’явилася норма, яка передбачала «створити у складі Державного бюджету України фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину».

Кошти зазначеного фонду повинні спрямовуватись, зокрема, на додаткові доплати до заробітної плати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення, на період боротьби з коронавірусом. Порядок використання коштів фонду боротьби з коронавірусом відповідно до п. 16 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 553 повинен був затвердити КМУ.

На виконання цієї норми Кабмін розробив та затвердив Порядок № 302 (набув чинності 25 квітня 2020 року). Він передбачає, що для вирішення питання щодо можливості отримання коштів з фонду, у тому числі на фінансування «противірусних» доплат, установам слід звернутися до головного розпорядника бюджетних коштів.

Так, відповідно до п. 3 Порядку № 302 звернення про виділення коштів із фонду подається міністерствами, обласною, Київською міською держадміністраціями та іншими органами державної влади до КМУ. У зверненні зазначаються:

• напрям спрямування коштів фонду та їх обсяг;

• головний розпорядник коштів державного бюджету;

• заходи, які передбачається здійснити за рахунок коштів фонду;

• умови виділення коштів з фонду;

• інформація про можливість (неможливість) фінансового забезпечення відповідних заходів за рахунок інших джерел та можливі наслідки в разі, коли кошти не будуть виділені з фонду.