Звільнення до закінчення облікового періоду: як підрахувати надурочні?

Загальні правила встановлення підсумованого обліку

Порядок та умови застосування підсумованого обліку робочого часу наведено в Методичних рекомендаціях щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138.

Особливість підсумованого обліку робочого часу полягає в тому, що норму робочого часу визначають за підсумками облікового періоду. При цьому переробка в одні дні (тижні) може погашатися недопрацюванням в інші дні (тижні) з тим, щоб у межах певного облікового періоду загальна тривалість робочого часу не перевищувала нормальної кількості робочих годин для цього періоду.

Таким чином, виконання норми робочого часу забезпечується не за тиждень (виходячи з 40-годинного робочого тижня), а за триваліший період.

Обліковий період — це відрізок часу, визначений трудовим договором, колективним договором, угодою або локальними актами роботодавця, протягом якого працівник повинен відпрацювати встановлену йому норму робочого часу відповідно до графіка змінності.

При підсумованому обліку робочого часу вихід на роботу регулюється графіком роботи (змінності), який розробляється роботодавцем та погоджується із профспілкою, а якщо такий графік не створено — можна передбачити такі норми в колективному договорі установи.

Графіки роботи (змінності) розробляють так, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормальної кількості робочих годин, передбаченої у ст. 50 і 51 КЗпП. Обліковий період установлюється в колективному договорі та охоплює робочий час і години роботи у вихідні та святкові дні, години відпочинку.

Для кожного працівника підсумований облік робочого часу здійснюють:

1) на підставі Табеля обліку робочого часу та затвердженого графіка роботи (змінності) за обліковий період;

2) наростаючим підсумком з початку встановленого облікового періоду.

Для охоронників норму робочого часу за обліковий період роботодавець може визначати на вибір або за календарем:

• з розрахунку 6-денного робочого тижня, 7-годинного робочого дня (чи відповідного скороченого робочого дня), зі скороченням робочого часу напередодні вихідних днів до 5 годин. При цьому слід враховувати скорочення робочого дня напередодні святкових і неробочих днів — на 1 годину (ст. 53 КЗпП);

• з розрахунку 5-денного робочого тижня (з вихідними днями в суботу та неділю) з однаковою тривалістю кожного робочого дня, зі скороченням робочого дня напередодні святкових і неробочих днів на 1 годину.

Обліковий період може дорівнювати місяцю, кварталу, півріччю, року тощо. Проте ми рекомендуємо «розтягувати» обліковий період до кварталу, півріччя або року. Адже при виборі облікового періоду, що дорівнює місяцю, утворюватиметься велика кількість надурочних годин. Про них поговоримо далі.

При підсумованому обліку робочого часу час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу за обліковий період, вважають надурочним та оплачують згідно зі ст. 106 КЗпП.

Зауважте: ст. 63 КЗпП визначено категорії працівників, яких залучати до надурочних робіт заборонено навіть за наявності їх згоди на такі роботи.

До них належать:

• вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до 3 років;

• особи, які не досягли 18 років;

• працівники, які навчаються в загальноосвітніх школах і профтехучилищах без відриву від виробництва, в дні занять.

Тільки за згодою самих працівників можна залучити до надурочних робіт:

• жінок, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину з інвалідністю;

• осіб з інвалідністю (за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям).

При підсумованому обліку робочого часу роботу у святкові і неробочі дні (ст. 73 КЗпП) за графіком уключають до норми робочого часу за обліковий період, установленої в установі. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними та оплачуються в подвійному розмірі. Тому під час підрахунку надурочних годин у разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні, проведена понад установлену в установі норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки її вже оплачено в подвійному розмірі.

Як визначити загальну кількість надурочних годин за обліковий період?

Їх визначають як різницю між фактично відпрацьованим часом згідно з Табелем обліку робочого часу і розрахунковою нормою годин за цей період.

При цьому пам’ятайте: при підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду потрібно виключити дні, які за графіком роботи припадають на певний час, протягом якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання трудових обов’язків (унаслідок відпустки, виконання державних або громадських обов’язків, тимчасової непрацездатності тощо).

Звільнення до закінчення облікового періоду

Взагалі для оплати надурочних годин працівникові, якому встановлений оклад, потрібно визначити годинну ставку. При цьому якщо обліковий період перевищує місяць і дорівнює кварталу, півріччю, року, годинну ставку розраховують діленням посадового окладу, встановленого в останньому місяці облікового періоду (а для звільненого працівника — використовують оклад на дату звільнення), на середньомісячну кількість годин за обліковий період з урахуванням норми тривалості робочого часу за цей період.

У свою чергу, середньомісячну кількість годин за обліковий період визначають з урахуванням норми тривалості робочого часу за обліковий період, установленої з дотриманням вимог ст. 50 КЗпП (див. листи Мінпраці від 18.05.2007 р. № 380/13/84-07 і Мінсоцполітики від 24.04.2017 р. № 1264/0/101-17/282).

Але як визначити середньомісячну кількість годин за обліковий період, якщо працівник звільняється до закінчення облікового періоду? Яку норму використати для розрахунку: встановлену для повного облікового періоду чи відкориговану для конкретного працівника по день звільнення? На яку кількість місяців ділити норму?

У цьому випадку коригувати норму робочого часу (по дату звільнення) треба лише для визначення кількості надурочних годин. Обліковий період, установлений в установі, при цьому не змінюється. Тому середньомісячну кількість годин для оплати «надурочних» розраховуємо діленням кількості годин за нормою тривалості робочого часу у встановленому обліковому періоді на кількість місяців в обліковому періоді (див. лист Мінсоцполітики від 04.03.2019 р. № 248/0/206-19).

Тобто незалежно від того, коли працівник звільнився, середньомісячну кількість годин визначаємо для повного облікового періоду (у цьому випадку — для півріччя).

Розглянемо приклад за умовами запитання.

1. Відкоригуємо норму робочого часу по дату звільнення:

167 + 160 + 168 + 167 + 143 = 805 (год),

де 167 + 160 + 168 + 167 — норма тривалості робочого часу за період січень — квітень 2020 року;

143 — норма тривалості робочого часу з 1 по 28 травня включно.

2. Визначимо кількість надурочних годин:

848 - 805 = 43 (год).

3. Визначимо середньомісячну кількість годин за обліковий період — півріччя:

973 : 6 = 162,17 (год),

де 973 — норма тривалості робочого часу за обліковий період — півріччя (167_січень + 160_лютий + 168_{березень} + 167_{квітень} + 151_{травень} + 160_{червень});

6 — кількість місяців у встановленому обліковому періоді.

4. Годинна тарифна ставка становить:

2291 грн : 162,17 = 14,13 (грн).

5. Сума оплати за надурочні години дорівнює:

14,13 грн х 2 х 43 год = 1215,18 (грн).