Допомога від благодійників у боротьбі з COVID-19

Один у полі не воїн… Тим паче якщо йдеться про боротьбу зі страшною хворобою. Тож зараз саме час всім проявити згуртованість, свідомість та людяність.

Тільки разом нам під силу подолати наслідки пандемії. На щастя, чимало підприємців, волонтерів і простих людей це розуміють і щодня вносять свій посильний вклад.

Звісно, сьогодні вирішальне значення має оперативність дій всіх учасників процесу. Проте не варто забувати про документальне оформлення і облік кожної копійки отриманої допомоги.

Та найперше, про що слід подбати, — це належне оформлення відносин між отримувачем і надавачем благодійної допомоги.

Юридичний «бік медалі»

Правові засади здійснення благодійної діяльності в Україні визначено Законом № 5073.

Цей нормативний документ тлумачить благодійну діяльність як добровільну особисту та/або майнову допомогу, котра не передбачає отримання прибутку, сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Далі давайте пригадаємо, хто є хто. Так, бенефіціаром вважається набувач благодійної допомоги. Ним може бути як фізична особа, так і будь-яка юрособа, неприбуткова організація або територіальна громада. При цьому бенефіціар має повне право отримувати допомогу відразу від кількох благодійників (п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 5073).

Таким чином, у ролі бенефіціара благодійної допомоги може виступати будь-яка бюджетна установа.

Не є винятком і ОМС.

Немає жодних перепон і для отримання допомоги медичними закладами, які вже набули статусу КНП.

Натомість бути благодійниками бюджетні установи не можуть.

Безперечно, це обмеження стосується ОМС та їх виконавчих органів.

Адже вони, як і бюджетні установи загалом, не є суб’єктами приватного права.

Це випливає із визначення, наведеного в п. 12 ч. 1 ст. 2 БКУ.

Також у контексті розгляду цього питання важливо згадати визначення поняття «пожертви».

Зокрема, безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав бенефіціару для досягнення наперед обумовлених цілей вважається благодійною пожертвою (ч. 1 ст. 6 Закону № 5073).

Відтак, цільове призначення благодійної допомоги має бути чітко прописано в договорі про пожертву.

Безпосередньо поняття такого договору визначено в ст. 729 ЦКУ.

Зауважимо: до договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування (ч. 3 ст. 729 ЦКУ).

Тож якщо предметом угоди є передача предметів особистого користування та побутового призначення, допускається укладення договору в усній формі.

Однак у разі передачі нерухомого майна та рухомих речей особливої цінності дотримання письмової форми договору є обов’язковим.

Ба більше, договір про пожертву нерухомої речі підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню. Такі вимоги продиктовано ст. 719 ЦКУ.

Поруч із цим укладання будь-якої угоди в письмовій формі є більш надійним для всіх її сторін. І навряд чи хтось із цим посперечається.

Тому, незалежно від предмету пожертви, договір варто заключати саме у письмовій формі.

Отже, у договорі про пожертву передусім слід визначити конкретне призначення благодійної допомоги та порядок її використання.

Також не завадить у договорі обумовити порядок отримання (приймання-передачі) допомоги від благодійника та звітування щодо її використання.

Наприклад, у договорі можна прописати обов’язок благодійника про надання документів, які підтверджують вартість переданих матеріальних цінностей.

А у разі отримання від благодійника складного обладнання (наприклад, апаратів штучної вентиляції легень) не завадить мати ще документацію від заводу-виробника.

Водночас у договорі про пожертву слід визначити конкретні строки звітування бенефіціаром про використання допомоги.

При цьому у додатку доцільно навести документи, які має надати отримувач допомоги на підтвердження її спрямування.

І ще кілька слів про використання благодійної допомоги бюджетними установами.

Так, свого часу постановою КМУ від 04.08.2000 р. № 1222 було затверджено Порядок отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування.

Цим нормативним документом встановлено вимоги до отримання, використання та обліку благодійної допомоги саме бюджетними установами.

Зверніть увагу: якщо благодійник не визначив конкретні цілі використання благодійного внеску, подальшу долю таких коштів вирішує керівник установи — бенефіціара допомоги.

При цьому спрямовувати такі кошти слід відповідно до першочергових потреб, пов’язаних виключно з основною діяльністю установи. Цього вимагає п. 2 вищезгаданого Порядку.

З огляду на вищезазначене, радимо організувати надання благодійної допомоги напряму конкретному медичному закладу чи іншій установі.

Адже за нинішніх умов передача зібраних коштів та придбаних засобів для боротьби з COVID-19 їх безпосереднім споживачам — найбільш раціональний спосіб.

Тоді як варіант із оприбуткуванням допомоги на баланс ОМС для подальшого її розподілу між відповідними закладами та установами не підходить.

Річ у тому, що ОМС не можуть надавати благодійну допомогу нікому і за жодних обставин (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 5073).

А зараз давайте пригадаємо основні вимоги до оцінки, документування та відображення на рахунках отриманої від благодійника допомоги.

Фактично порядок документального оформлення та обліку надходження благодійної допомоги єдиний для всіх бюджетних установ.

Як оцінити отриману допомогу?

Первісною вартістю основних засобів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектору), є їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням додаткових витрат.

Таким є припис п. 7 розд. ІІ НП(С)БО 121.

Разом із тим первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів може визначатися згідно з відповідними первинними документами з урахуванням додаткових витрат.

До таких витрат, як правило, належать витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження тощо.

Аналогічну за змістом норму містить і п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 123.

Тобто зазначені вище правила оцінки поширюються і на безоплатно отримані запаси.

Отже, оцінку безоплатно отриманих матеріальних цінностей слід проводити виходячи з даних, наведених у супровідних первинних документах.

При цьому до первісної вартості таких цінностей також слід включати всі додаткові витрати.

Якщо ж благодійник не надав підтвердних документів, тоді оцінку безоплатно одержаних матеріальних цінностей проводить комісія установи.

Остання утворюється за наказом керівника установи з числа її працівників.

Таким чином, оцінку ТМЦ, отриманих як спонсорські, благодійні внески чи інша гуманітарна допомога, слід проводити за справедливою вартістю.

При цьому комісія має виходити з припущення, скільки може коштувати той чи інший об’єкт на конкретну дату.

Водночас необхідно враховувати і технічний стан та ступінь зносу відповідного об’єкта.

Результати оцінки комісія відображає в акті оцінки матеріальних цінностей, складеному за довільною формою.

Як оформити документально?

Операції з безоплатного надходження основних засобів та інших необоротних матеріальних активів слід оформляти Актом приймання-передачі основних засобів.

Типову форму цього акта затверджено наказом № 818. У разі отримання основних засобів як гуманітарної допомоги, дарунка чи безповоротної допомоги акт складає комісія установи, яка приймає основні засоби.

У цьому випадку акт може бути складений в одному примірнику. Він обов’язково має бути затвердженим керівником установи-бенефеціара.

Окрім того, на безоплатно отримані необоротні активи необхідно скласти Акт введення в експлуатацію основних засобів та відкрити Інвентарну картку обліку об’єктів основних засобів. Типові форми цих документів також затверджено наказом № 818.

Для оформлення приймання благодійної допомоги у вигляді запасів доцільно застосовувати Акт про приймання матеріалів за типовою формою № З-1. Останню затверджено наказом № 130.

Що показати в бюджетному обліку?

Нагадаємо: благодійні внески, гранти та дарунки належать до першої підгрупи другої групи власних надходжень бюджетних установ (ч. 4 ст. 13 БКУ).

Відповідно такі надходження слід відображати за кодом класифікації доходів бюджету 25020100 «Благодійні внески, гранти та дарунки».

У разі отримання благодійної допомоги у натуральній формі (як товари, роботи, послуги) потрібно скласти і подати до органів Держказначейської служби Довідку про надходження у натуральній формі. Зробити це слід не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Форму довідки наведено у додатку 26 до Порядку № 938.

Окрім того, такі надходження не мають постійного характеру та не плануються розпорядниками бюджетних коштів у свої кошторисах. З огляду на це, у разі фактичного отримання благодійної допомоги необхідно внести зміни до кошторису в частині спеціального фонду за власними надходженнями.

Цього вимагає п. 49 Порядку № 228.

Для цього згідно з абз. 2 п. 3.9 Інструкції № 57 необхідно підготувати і подати:

• довідку про внесення змін до кошторису, затверджену керівником установи, який затвердив кошторис (додаток 11 до Інструкції № 57);

• зведення показників спеціального фонду кошторису із зазначенням суми змін;

• завірену відповідним органом Казначейства копію довідки про підтвердження надходжень на спеціальний реєстраційний рахунок установи (додаток 7 до Інструкції № 57).

Як відобразити в бухобліку?

Безпосередньо відображення операцій з надходження благодійної допомоги (незалежно від її форми) передбачає визнання доходів за субрахунком 7511 «Доходи за необмінними операціями».

За кредитом цього субрахунку відображають збільшення (одержання) доходу, а за дебетом — його списання на фінансовий результат виконання кошторису (бюджету).

Порядок оприбуткування на баланс безоплатно отриманих активів визначено пп. 1.11, 3.9 та 5.7 Типової кореспонденції.

Як правильно відображати надходження благодійної допомоги на рахунках бухобліку, покажемо на умовному прикладі.

У бухобліку ці операції відображено так:

Майте на увазі: вищенаведені підказки та правила можуть застосовувати тільки ті медзаклади, які поки що залишаються у статусі бюджетних установ (не завершили процедуру реорганізації в КНП).

Чи можливо провести отримання-передачу допомоги через ОМС?

Якщо відповісти на це запитання коротко, то ні, цього робити не варто.

Зараховувати на баланс ОМС благодійну допомогу, призначену для подальшої передачі іншим закладам та установам, — точно не найліпша ідея.

Доцільно все ж таки організувати передачу такої допомоги безпосередньо установам та закладам — її кінцевим споживачам. Цим може опікуватися, наприклад, спеціальна комісія, створена з числа депутатів відповідної місцевої ради.

Що ж власне є перепоною для здійснення такої операції за участю ОМС? Чому місцева рада не може спочатку оприбуткувати отриману допомогу, а потім передати її іншим установам та закладам?

Головним аргументом проти є припис ч. 1 ст. 54 Закону № 1700. Зокрема, цією нормою ОМС заборонено одержувати від фізичних та юридичних осіб безоплатно грошові кошти або інше майно, а також майнові переваги, пільги чи послуги. Винятки? Так, вони є.

Це випадки, передбачені законами або чинними міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано ВРУ.

Разом із тим свого часу Мін’юст висловив думку щодо правомірності отримання ОМС грантів, дарунків та благодійної допомоги (лист від 15 лютого 2018 року № 5512/100-2-18/7.3.1).

У роз’ясненні фахівці Мін’юсту наполягають на неможливості застосування заборони, передбаченої ст. 54 Закону № 1700, якщо благодійній допомозі притаманні такі правові ознаки, як:

• безкорисливість — надання допомоги на благо інших без будь-якої вигоди;

• добровільність — діяльність здійснюється за вільним волевиявленням благодійника, без будь-якого примусу та втручання з боку суб’єктів владних повноважень;

• цільова спрямованість — наявність конкретної мети, в межах напрямків і порядку, встановлених Законом № 5073, Законом про держбюджет на відповідний рік та БКУ.

Тобто все нібито цілком законно. Але не забувайте, що листи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади носять лише інформаційний характер і не встановлюють жодних правових норм. І це по-перше.

А по-друге, нормами БКУ чітко визначено порядок спрямування благодійних внесків, грантів та дарунків. Конкретно такі надходження бюджетні установи можуть використовувати на організацію своєї основної діяльності (абз. 20 ч. 4 ст. 13 БКУ). Тоді як розподіл та передача отриманої допомоги між іншими установами, організаціями чи закладами (навіть на виконання певної мети) бюджетним законодавством не передбачені.

Отже, наполегливо не рекомендуємо ОМС виступати у ролі посередника при передачі благодійної допомоги медичним закладам.

До речі, про винятки. 23 травня 2020 року набула чинності постанова КМУ «Про перелік товарів, на які не поширюється заборона, передбачена статтею 54 Закону України «Про запобігання корупції» від 06.05.2020 р. № 393 (ср. ). Фактично цією постановою Кабмін дозволив органам виконавчої влади до закінчення карантину безоплатно отримувати товари медичного та протиепідемічного призначення.

Такі товари можуть бути добровільно передані центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сфері охорони здоров’я, сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів.

Серед можливих отримувачів такої благодійної допомоги є й структурні підрозділи з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. А от щодо ОМС — тут ані слова. Тож робіть висновки…

Ми, зі свого боку, радимо всім ОМС всіляко сприяти передачі благодійної допомоги напряму медичним закладам та іншим установам. Адже це не тільки пришвидшить процес, а й зробить його максимально прозорим як для громадськості, так і для контролюючих органів.