Податкова реформа — 2020: важливі зміни

ПДВ

Насамперед варто розібрати податкові новини, які стосуються ПДВ. Адже тут є що обговорити. Це і реєстрація ПН/РК, і відповідальність за несвоєчасність її проведення, і нововведення у строках подання заяв, звітному періоді тощо. Але про все по черзі.

Реєстрація платником ПДВ

Закон № 466 уніс певні корективи до правил ПДВ-реєстрації:

1) заяву на реєстрацію платником ПДВ подають тільки в електронній формі (п. 183.7 ПКУ);

2) зареєструватися платником ПДВ можна вже при держреєстрації юрособи або ФОП.

При цьому податківці зобов’язані протягом 3 днів внести в реєстр запис про реєстрацію платником з першого числа місяця, що настає за днем спливу 10 календарних днів після подання заяви держреєстратору;

3) у разі перетворення або зміни даних платника проводиться перереєстрація на підставі заяви, яку він подає протягом 10 робочих днів. Якщо особа, створена шляхом перетворення, не подає заяву, її реєстрація платником ПДВ анулюється.

Якщо змінюється найменування (П. І. Б.), заяву можна не подавати, контролюючий орган внесе зміни на підставі відомостей з ЄДР;

4) змінено строки подання заяви на реєстрацію/анулювання реєстрації платником ПДВ.

Наведемо їх у таблиці.

Порядок і строки подання заяв

База оподаткування ПДВ

З 23.05.2020 р. з бази оподаткування ПДВ виключили відшкодування шкоди (п. 188.1 ПКУ).

Отже, з цієї дати всі суб’єкти, які отримують відшкодування за пошкодження товару, можуть дихати з полегшенням.

Більше фіскали не вимагатимуть нараховувати ПДВ при отриманні відшкодування.

Звітний період

Після оновлення ст. 202 ПКУ для всіх платників ПДВ існує один звітний період з ПДВ — місяць. А отже, квартальний звітний період скасовано.

Строки реєстрації ПН

Уведено новий строк для реєстрації у ЄРПН зведених компенсуючих та розподільчих ПН/РК.

З 23.05.2020 р. їх реєструють протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені (п. 201.10 ПКУ).

А отже, усі податкові накладні мають бути зареєстровані в ЄРПН у такі строки (п. 201.10 ПКУ):

• ПН/РК до ПН, складені з 1-го по 15-й календарний день (включно) календарного місяця, — до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

• ПН/РК до ПН, складені з 16-го по останній календарний день (включно) календарного місяця, — до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

• зведені ПН та/або РК до таких зведених ПН, складені за операціями, визначеними пп. 198.5 та 199.1 ПКУ, — протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

• РК, складені постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача — платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, — протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Штрафи за нереєстрацію/ несвоєчасну реєстрацію ПН/РК

Законом № 466 уведено окремий штраф за затримку чи відсутність реєстрації пільгових, нульових, компенсуючих (п. 198.5 ПКУ), розподільчих (ст. 199 ПКУ) ПН та РК до них.

Розмір таких штрафів наведено в новій редакції пп. 120¹.1 та 120¹.2 ПКУ.

Зазначимо, що найбільш болісне нововведення для бюджетних установ — поява штрафу за нереєстрацію або несвоєчасну реєстрацію ПН/РК на звільнені від ПДВ і нульові постачання. Адже переважна частина операцій у бюджетників — це саме звільнені від ПДВ.

З якою метою передбачені штрафи за несвоєчасну реєстрацію таких ПН? Невже тільки заради наповнення бюджету? Адже ані бюджет, ані контрагент від несвоєчасної реєстрації ПН, які не видають покупцеві, не кажучи вже про нульові і звільнені ПН, не страждають.

Що стосується штрафів за несвоєчасну реєстрацію інших ПН/РК, то їх розміри не змінено (установлено у відсотках від суми ПДВ залежно від кількості днів прострочення), як і сам алгоритм їх застосування.

Отже, нові розміри штрафів залежать від характеру ПН і суми в ній. Наведемо їх у таблиці.

Штрафи за несвоєчасну реєстрацію (нереєстрацію) ПН/РК

Звертаємо увагу: на період карантину, а саме починаючи з 01.03.2020 р. і до кінця червня (30.06.2020 р.), Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.05.2020 р. № 591-IX уведено мораторій на штрафи за несвоєчасну реєстрацію будь-яких ПН/РК.

Тому поки як старих, так і нових штрафів за прострочення реєстрації ПН/РК із строком реєстрації з 1 березня по 30 червня можна не боятися.

ПДФО

ПДФО- і ВЗ-перевірки

З 01.01.2021 р. перевірити податкового агента щодо утримання ПДФО і ВЗ при виплаті зарплати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) фізичній особі у зв’язку з трудовими відносинами, фіскали зможуть протягом 2555 днів (тобто 7 років) (п. 102.1 ПКУ).

Нагадаємо: податківці можуть перевіряти сферу трудових відносин. Так-от, фіскали зможуть отримувати пояснення від оформлених і неоформлених працівників щодо:

• укладення трудового договору;

• оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами);

• дотримання податковим агентом законодавства щодо оподаткування зарплати, пасивних доходів, додаткового блага тощо.

Штраф за ф. № 1ДФ

З 23.05.2020 р. збільшено розмір відповідальності за неподання, подання з порушенням строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками ф. № 1ДФ з 510 грн до 1020 грн, а за повторне порушення — з 1020 грн до 2040 грн (п. 119.1 ПКУ).

Інші зміни

Строки сплати податкового зобов’язання

Як відомо, раніше останній день строку сплати податкового зобов’язання не переносився, на відміну від граничного строку подання звітності.

Тепер же в абз. 4 п. 57.1 ПКУ чітко записано: якщо останній день строку сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, то він переноситься на робочий день, що настає за цим вихідним або святковим днем.

Проте перенесення не стосуватиметься інших підконтрольних податківцям платежів.

Що це за платежі?

Вони не мають ніякого відношення до бюджетних установ (наприклад, це держдивіденди).

Індивідуальні податкові консультації (ІПК)

По-перше, платникові зможуть надавати консультації не лише в письмовій, але і в електронній формі (нова редакція п. 52.1 ПКУ).

Зазначимо, що колись у ПКУ вже була норма про електронні ІПК (е-ІПК). Але можна сказати, що вона не працювала. А тому незабаром її виключили з ПКУ.

Нині ж, як бачимо, Закон № 466 відроджує цю ідею, передбачаючи кістяк процедури отримання і «замовлення» е-ІПК.

Так, запит можна буде подати через електронний кабінет (ЕК). При цьому буде технічна можливість прикріпити до звернення копії необхідних документів.

При цьому пам’ятайте: на неправильно складений запит для отримання ІПК (вимоги див. у п. 52.1 ПКУ) фіскали надішлють не ІПК, а відповідь на підставі Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.96 р. № 393/96-ВР.

Тільки наразі таку відповідь можуть надати ще і в електронній формі.

По-друге, як і раніше, у податківців буде 25 календарних днів на розгляд звернення платника.

Але продовжити цей строк вони зможуть уже на 15 днів (раніше — на 10).

По-третє, платникам відмовлятимуть у наданні ІПК, якщо в спецреєстрі вже зареєстрована аналогічна ІПК для того ж платника з тих же питань (новий абз. 5 п. 52.5 ПКУ).

Коли почнуть працювати ці зміни? Згадка про е-ІПК набрала чинності з 23.05.2020 р. А ось норма про можливість подати запит для її отримання через електронний кабінет розпочне діяти з 01.07.2020 р.

Електронний кабінет

Функціонал ЕК буде розширено.

Проте в деяких випадках це, імовірно, закріплення правил постфактум або перефразовування вже існуючих норм.

Наприклад, у п. 42¹.2 ПКУ прямо передбачено, що заяву на повернення надміру або помилково сплачених сум податків і зборів можна подати через ЕК. Але зазначимо, що про це податківці говорили ще до таких змін (див. роз’яснення в категорії 129.04 ЗІР).

Як і нині, збої в роботі ЕК, визнані адміністратором та/або методологом кабінету або зафіксовані в рішенні суду, звільнятимуть платників від відповідальності.

Єдине, що додав Закон № 466, — доказом збоїв у роботі ЕК може служити повідомлення на офіційному вебсайті ДПСУ.

А от що дійсно змінилося, так це те, що через ЕК можна буде отримувати копії наказів про проведення перевірок, повідомлень про їх проведення, запитів та інших документів, складених у зв’язку з проведенням перевірок і за результатами таких перевірок та звірок. Також можна буде «замовити» е-ІПК.

Крім того, в абз. 6 п. 42¹.5 ПКУ передбачено, що платник зможе шляхом направлення через ЕК відповідного повідомлення з документальним підтвердженням (електронними документами або скан-копіями паперових документів) вносити виправлення в інформацію про себе. Винятки: дані, які потрапляють до податкової з ЄДР.

При цьому фіскали зобов’язані будуть внести такі виправлення протягом 2 робочих днів з моменту отримання повідомлення.

Зверніть увагу: якщо це дані, що містяться в спеціальних реєстрах (реєстр платників ПДВ тощо), то для внесення таких змін і виправлень строки розгляду спецзаяв складають аж ніяк не 2 робочих дні, як заявлено в ПКУ. Наприклад, заява за ф. № 1-ПДВ розглядається протягом 3 робочих днів (абз. 1 п. 183.9 і абз. 3 п. 183.15 ПКУ).

Додамо, що зміни, які стосуються отримання наказів про проведення перевірок, повідомлень про їх проведення тощо, «замовлення» е-ІПК (абз. 10 і 21 п. 42¹.2 ПКУ), а також щодо внесення змін до даних через ЕК (абз. 7 і 8 п. 42¹.5 ПКУ) розпочнуть діяти з 01.07.2020 р.

Установлення місцевих податків

1. Тепер якщо в рішенні ОМС не зазначений строк його дії, то таке рішення діє до прийняття нового рішення (нова редакція п.п. 12.3.3 ПКУ).

А якщо строк установлений, але нове рішення не прийняли? У цьому разі, за загальним правилом, податки та/або збори стягуватимуться в порядку, встановленому в ПКУ, а ставки треба використовувати ті, які були встановлені в попередньому рішенні (п.п. 12.3.5 ПКУ). Інакше кажучи, треба використовувати ті ставки, які діяли до 31 грудня року, що передує поточному.

Раніше таке правило діяло тільки для земельного податку. У всіх інших випадках необхідно було застосовувати мінімальну ставку, встановлену в ПКУ. Хоча іноді податківці все ж таки наполягали на застосуванні минулорічної ставки й щодо інших податків (лист ДФСУ від 02.11.2017 р. № 2482/М/99-99-13-01-02-14/ІПК).

2. На сайті ДПСУ зведена інформація про ставки місцевих податків та/або зборів, а також про місцеві пільги на відповідних територіях має розміщуватися до 25 вересня поточного року (раніше — до 15 липня).

Нагадаємо: якщо на сайті ДПСУ є розбіжності з даними в рішеннях ОМС за податками і зборами, а платник скористався інформацією із сайта ДПСУ, то цей платник звільняється від санкцій і пені за порушення, спричинене такою помилкою (п. 12.5 ПКУ). Тож це правило діє й після 23.05.2020 р.

Cтроки зберігання документів (з 23.05.2020 р.).

Законом № 466 унесено деякі зміни та доповнення стосовно вимог до строків зберігання документів, процедури їх відновлення, відповідальності та наслідків за відсутність документів.

Так, п. 44.3 ПКУ врегульовано строки зберігання документів, пов’язаних із податковим законодавством (первинних документів; регістрів бухобліку; фінзвітності та інших документів, пов’язаних з нарахуванням та сплатою податків і зборів).

Отже, зберігати їх слід протягом визначених законодавством строків, але не менше 1095 днів (2555 днів — для окремих операцій) з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються документи (з дня граничного строку для подання звітності — якщо звітність не подавали).

Нагадаємо, що законодавчо строки зберігання документів, пов’язаних з обчисленням податків, встановлені в Переліку № 578/5 (ср. ).

При цьому обчислення таких строків проводять з 1 січня року, що настає за роком завершення їх діловодством.

Наприклад, обчислення строку зберігання справ, завершених діловодством у 2020 році, починається з 1 січня 2021 року (п. 2.10 Переліку № 578/5).

Виходить, що для виконання оновлених вимог п. 44.3 ПКУ платникам необхідно дотримуватись такого строку зберігання документів, який буде більшим або згідно з Переліком № 578/5 чи ПКУ.

Також додатково введено строки зберігання для інших документів (не пов’язаних з податковим законодавством) — не менше 1095 днів із дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів — не менше 1095 днів з дня закінчення строку їх дії).

До того майте на увазі: тепер зазначені строки зберігання документів можуть бути продовжені у випадках, прописаних у п. 102.3 ПКУ. Зокрема, на період, протягом якого контролюючому органу згідно з рішенням суду заборонено проводити перевірку платника.

Навіщо ми зупинились на цьому питанні?

Річ у тім, що з 23.05.2020 р. відповідальність за незабезпечення зберігання документів протягом строку, установленого ст. 44 ПКУ, та/або за неподання контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з ЄРПН) чи їх копій при здійсненні податкового контролю становить 1020 грн, за ті самі дії, вчинені протягом року після застосування штрафу за таке ж порушення, — 2040 грн.

Втрата та відновлення документів

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платникові податків разом із письмовим повідомленням доведеться надати ще й оформлений згідно із законодавством документ*, що підтверджує настання такої події.

* Наприклад, такими документами можуть бути: у разі обставин непереборної сили (форс-мажору) — сертифікат Торгово-промислової палати; у разі пожежі — Акт від пожежників; у разі крадіжки — Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення.

На їх відновлення, як і раніше, відведено 90 к. дн. з дати надходження повідомлення.

Щоправда, перенести перевірку через неможливість подати документи можуть до 120 к. дн.

Вчасно не відновлені або повторно загублені, пошкоджені або дострокового знищені документи відновленню вже не підлягають. А тому вважається, що такі документи були відсутні у платника податків.

Штрафи

Збільшено розмір багатьох штрафів за порушення податкового та іншого законодавства. Зокрема, найбільш актуальними є такі:

1) за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах (п. 117.1 ПКУ) — штраф збільшено у два рази: з 510 грн до 1020 грн;

2) за неподання/подання недостовірних даних про суми доходів фізосіб (ст. 119 ПКУ) — із 510 грн до 1020 грн;

3) за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності (ст. 120 ПКУ) — із 170 грн до 340 грн. При цьому розмір штрафу збільшено тільки за порушення, виявлене вперше. Тоді як за повторне порушення протягом року штраф залишився незмінним — 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Крім того, запроваджено нові та збільшено вже існуючі штрафи за інші порушення, про які ми вже згадували. Тож будьте уважними, оскільки переважна частина нових розмірів штрафів вже розпочала діяти з 23.05.2020 р.

Перевірки та відповідальність по-новому

Податкова реформа вийшла масштабною за охопленням різних сфер. Однак радикальністю змін вона не скрізь може похвалитися. Дісталося порядку проведення перевірок, адміноскарженню та відповідальності. Давайте поговоримо про те, на що треба звернути увагу.

Планові перевірки

Загалом сам порядок їх проведення особливо не змінився. Перевірки так само проводитимуться відповідно до планів-графіків, складених на підставі критеріїв ризиковості платників. Однак раніше ПКУ, по суті, не передбачав можливості вносити зміни до плану-графіка перевірок протягом планового року.

Тепер унесення змін до плану на поточний рік допускатиметься не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталах.

Якщо зміни відбулися:

• у першому кварталі, то перевірка може початися не раніше 1 липня поточного року;

• у другому кварталі — не раніше 1 жовтня.

Оновлений план-графік у цьому випадку мають оприлюднити на сайті ДПСУ до 30 числа останнього місяця кварталу.

У будь-який час протягом року можна буде вносити тільки зміни, пов’язані зі зміною найменування платника, первісно включеного до плану-графіку, та/або виправленням технічних помилок.

У цьому випадку оновлений план фіскали зобов’язані оприлюднити до 30-го числа місяця, що передує місяцю, в якому проводитиметься перевірка.

Наприклад, якщо перевірка — 20 серпня, то оновлений план-графік повинні опублікувати до 30 липня.

Тепер щодо позапланових документальних перевірок.

Зупинимось на змінах, які стосуються тільки бюджетних установ.

Так, податківці вже не зможуть проводити перевірки за судовим рішенням.

Оскільки відповідну вимогу, а саме п.п. 78.1.11, виключено з ПКУ.

Коли набуває чинності? Новий п.п. 78.1.21 ПКУ — з 01.07.2020 р. Усі інші зміни — з 23.05.2020 р. Але не забуваємо про тимчасові «карантинні» зміни. Тож сподіваємось, що у цьому році навряд чи нові положення щодо планових перевірок працюватимуть так, як написано в оновленому ПКУ.

Щодо строків проведення перевірок

З цього питання варто звернути увагу на такі моменти, які набули чинності з 23.05.2020 р.

1. Якщо платник під час позапланової документальної перевірки надає документи менше ніж за 3 робочих дні до її завершення, то податківці можуть продовжити строк проведення такої перевірки ще на 3 робочих дні.

2. Проведення документальної планової і позапланової перевірки може призупинятися (нова редакція п. 82.4 ПКУ).

Зазначимо, що раніше положення про призупинення діяли тільки для великих платників.

Якщо фіскали не надішлють копію наказу про призупинення у строки, передбачені у ПКУ, то платник зможе вимагати призупинити перевірку не менше ніж на 5 робочих днів (нова редакція п. 82.5 ПКУ).

Документи & пояснення під час перевірки

Додано право фіскалів у процесі перевірки отримувати письмові пояснення від посадових осіб з питань, що стосуються предмета перевірки та їх документального підтвердження, у тому числі щодо здійснення госпдіяльності без держреєстрації (п.п. 20.1.46 ПКУ в новій редакції).

Зверніть увагу: витребувати письмові пояснення, а також їх документальне підтвердження податківці зможуть тільки письмово (новий п.п. 16.1.15 ПКУ).

З іншими документами, що витребують у процесі перевірки, складніше.

Положення п. 85.4 ПКУ в новій редакції прямо не говорять про те, що запит має бути письмовим. Зате наразі установлено, що він повинен надійти платникові не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати закінчення перевірки.

Певна частина змін, унесених до ПКУ, набуває чинності з 01.01.2021 р., зокрема:

1) зміни, які стосуються заперечення платника (оновлений п. 102.2 ПКУ в редакції від 1 січня 2021 року);

2) перелік випадків для зупинення строків давності (оновлений п. 102.3 ПКУ в редакції від 01.01.2021 р.);

3) запроваджуються два види податкових правопорушень — ті, в яких вина обов’язково має бути, і ті, в яких вина значення не має (оновлена ст. 109 ПКУ в редакції від 01.01.2021 р.).

При цьому необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Оскільки зазначені зміни набудуть чинності з 1 січня 2021 року, у бюджетних установ є час до них підготуватись. А тому впевнені, що тепер вони не застануть вас зненацька.