Відповіді на запитання, які виникли у нашого читача, будемо шукати в основному документі — Податковому кодексі України від 02.12.2000 р. № 2755-VI (далі — ПКУ).
Насамперед читача цікавить, чи є об’єктом оподаткування ПДВ ті чи інші надходження. Для того щоб правильно відповісти на це запитання, варто знати, що взагалі є об’єктом оподаткування ПДВ.
Так, об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (п. 185.1 ПКУ).
Це означає, що об’єкт оподаткування виникає при виконанні таких умов:
• платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг;
• місце такого постачання розташоване на митній території України.
А тому при вирішенні таких питань головне — з’ясувати, чи відповідає така операція терміну «постачання».
Нагадаємо, що постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 ПКУ).
У свою чергу, постачання послуг — це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 ПКУ).
Тож далі давайте з’ясуємо, чи відповідають находження, які отримує бюджетна установа, вищезазначеним критеріям.
Гранти (міжнародна допомога)
Гранти — грошові або інші засоби, що передаються громадянами та юридичними особами (у тому числі іноземними), а також міжнародними організаціями для проведення конкретних наукових досліджень, розробки законопроєктів, підготовки кадрів та інших цілей на умовах, передбачених грантодавцем. Гранти надаються безкоштовно і без повернення. За допомогою грантів здійснюється необхідна підтримка проєктів, котрі не є прибутковими, але відіграють важливу роль у розвитку суспільства або громади. Діяльність, що не отримує адекватного фінансування з боку держави, також може бути підтримана за допомогою грантів.
Зазначимо, що гранти являють собою фінансові ресурси, які надаються донором реципієнту на безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою надання гранта, проєктом міжнародної технічної допомоги тощо.
Таким чином, за рахунок грантів можна вирішувати багато важливих питань розвитку територій та покращення якості життя, на які, зазвичай, не вистачає коштів у місцевих бюджетах.
Як бюджетним установам класифікувати такі надходження як гранти? Відповідь на це запитання є в Бюджетному кодексі України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ).
А саме: для бюджетних установ гранти є власними надходженнями.
Нагадаємо, що власні надходження бюджетних установ — це надходження, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт та цільових заходів, гранти, дарунки та благодійні внески, а також надходження від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності.
Додамо, що гранти належать до першої підгрупи другої групи власних надходжень (п. 4 ст. 13 БКУ).
Таким чином, установа, яка отримує такі надходження як гранти в рамках певної програми, розглядає їх як цільове фінансування. До того ж зазначимо, що кошти, які надходять в вигляді гранту, не є компенсацією вартості за поставлені товари/послуги. Це пов’язано з тим, що при отриманні зазначених коштів взагалі відсутній факт постачання товарів, робіт, послуг бюджетною установою. На цей момент звертали увагу податківці в листі ГФС від 24.02.2020 р. № 750/6/99-00-07-03-02-06/ІПК.
З огляду на це, при отриманні грантових коштів в рамках певної програми установа може не хвилюватись — у такому випадку об’єкт оподаткування ПДВ не виникає.
Добровільні пожертвування
Тепер поглянемо, чи мають відношення добровільні пожертвування, отримані бюджетною установою, до операцій «поставка товарів», «поставка послуг».
Зазначимо, що загальні засади благодійної діяльності, вимоги до отримання, використання та обліку благодійних внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб, як резидентів, так і нерезидентів, бюджетними установами визначено в таких документах:
• Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 р. № 5073-VI;
Так, відповідно з п. 2 зазначеного Порядку благодійні внески можуть надаватися благодійниками установам в грошовій формі для потреб їх фінансування за напрямами видатків, визначеними благодійником, а також як товари, роботи, послуги. Якщо ж благодійниками конкретні цілі використання таких коштів не визначені, шляхи спрямування благодійного внеску визначаються керівником установи-набувача відповідно до першочергових потреб, пов’язаних виключно з основною діяльністю установи, закладу.
До того ж, добровільні пожертвування, які отримують бюджетні установи, відносять до першої підгрупи другої групи власних надходжень бюджетних установ (ч. 4 ст. 13 БКУ), які включають до спеціального фонду бюджету.
Цілком очевидно, що добровільні пожертвування, які установа отримала від фізичних осіб, не є оплатою за поставлені товари/послуги. А тому немає й підстави говорити про оподаткування ПДВ таких надходжень. Також не варто хвилюватись у разі, якщо установа отримала пожертвування (благодійну допомогу) не у грошовій формі, а як товари, роботи чи послуги. Справа в тому, що для установи-отримувача операції з отримання такої допомоги не мають жодних податкових наслідків. Чому? А все тому, що для отримувачів благодійної допомоги такі надходження не підпадають під операції з постачання товарів/послуг.
Додамо, що набагато більше запитань виникає у надавачів благодійної допомоги. А пов’язано це з тим, що безоплатна передача іншим особам товарів чи надання послуг на безоплатній основі відповідає поняттю «постачання» за п. 185.1 ПКУ (ср. ).
Відсотки
Як правильно класифікувати відсотки, нараховані на залишок коштів на рахунку в установі банку? Такі находження є різновидом пасивних доходів. Зокрема, до пасивних доходів п.п. 14.1.268 ПКУ відносить доходи, отримані у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів).
При цьому кошти, які установа отримує як відсотки за депозитами, не відповідають визначенню постачання товарів чи послуг.
А тому такі надходження не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Зазначимо, що з цього питання податківці досить чітко висловили свою думку в роз’ясненні у підкатегорії 101.24 Бази знань*.
* База знань розміщена на офіційному сайті ДФСУ: zir.tax.gov.ua.
Наведемо найцікавіший момент із цього роз’яснення.
Запитання:
Чи оподатковуються ПДВ кошти, що надходять платникам податку від банків як плата за середньоденними залишками на поточних рахунках, та чи відображаються зазначені суми у податковій декларації з ПДВ?
Відповідь:
Кошти, що надходять платникам податку від банків як плата за середньоденними залишками на поточних рахунках, не підпадають під операції з постачання товарів/послуг.
Тобто, у разі надходження таких коштів у платника податку об’єкта оподаткування ПДВ не виникає та такі кошти не підлягають відображенню у податковій декларації з ПДВ.
Як не помилитись у таких випадках?
Ось головні поради:
• при отриманні різних надходжень головне завдання, яке необхідно вирішити бухгалтеру, — визначити, чи підпадають ті чи інші операції під операції з постачання товарів/послуг;
• слід визначити обсяг оподатковуваних операцій для обов’язкової реєстрації платником ПДВ.
Які ж доходи необхідно враховувати для визначення 1 млн грн обсягу операцій з постачання товарів (послуг) для обов’язкової реєстрації установи платником ПДВ відповідно до п. 181.1 ПКУ?
Майте на увазі: до розрахунку обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів (послуг) включають операції, які:
• підлягають оподаткуванню за ставками 20, 7 і 0%;
• звільнені від оподаткування (ст. 197 ПКУ).
Отже, операції, що не є об’єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ), для розрахунку не враховують.
