Теми статей
Обрати теми

Карантин продовжено: рахуємо «середню» для оплати простою

Гузенко Оксана, головний спеціаліст відділу оплати праці Департаменту заробітної плати та умов праці
У зв’язку з оголошенням карантину через епідемію коронавірусу з 12.03.2020 р. призупинено діяльність закладів освіти. За відсутності здобувачів освіти немає роботи і у інших працівників, наприклад, працівників харчоблоків, медичного та обслуговуючого персоналу. Для них згідно з наказом керівника закладу освіти запроваджено простій з оплатою у розмірі середньої зарплати. При цьому у багатьох бухгалтерів освітніх закладів виникають запитання: як правильно розрахувати оплату простою у квітні й травні 2020 року? Використовувати «старий» розрахунковий період (січень — лютий) чи брати новий відповідно для кожного місяця карантину? Відповіді на них ви знайдете у цьому матеріалі.

Складаючи у березні накази про введення простою, більшість керівників установ, закладів зазначали, що такий захід закінчиться 3 квітня 2020 року. Адже на той час постановою № 211 планувалося, що всеукраїнський карантин продовжиться саме до цієї дати. Але не так сталося, як гадалося. Уряд продовжив карантин, спочатку до 24 квітня 2020 року, а згодом — до 11 травня 2020 року (див. постанови КМУ від 25.03.2020 р. № 239 та від 22.04.2020 р. № 291). Далі планується поступове послаблення обмежень, однак загальнодержавний карантин ще триває.

Для продовження простою прийшлося видавати накази із новими кінцевими строками карантину.

За загальним правилом відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого КМУ, оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Однак оплачувати такий період можна і у більшому розмірі. Такі умови зазвичай прописують у галузевих нормативних документах, на підставі яких розробляється колективний договір. Так, наприклад, для працівників закладів освіти у п.п. 8.3.3 Галузевої угоди передбачено, що оплата простою здійснюється у розмірі середньої заробітної плати, але не менше тарифної ставки (посадового окладу).

Як розрахувати виплати за різні частини простою? Використовувати одну «середню» чи розраховувати заново для кожного із них?

Середній заробіток у випадку простою розраховують виходячи з виплат, нарахованих працівникові за 2 календарні місяці, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата (абз. 3 п. 2 Порядку № 100).

Працівникам, які пропрацювали в установі менше 2 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх 2 календарних місяців працівник не працював, середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи. Якщо і протягом цих 2 місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня зарплата обчислюється виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абз. 3 п. 2 Порядку № 100).

Якщо простій продовжено у зв’язку із законодавчим продовженням карантину, середній заробіток перераховувати не потрібно. Тобто розраховуємо його один раз — на початку простою і використовуємо весь час цього періоду. Отже беремо один розрахунковий період — січень — лютий 2020 — і виплати, що припадають на цей період.

А все тому, що простій продовжено за тією ж підставою, що і було введено — оголошення карантину з 12.03.2020 р. Тобто «подія, з якою пов’язана відповідна виплата» (вона є «точкою відліку» для розрахунку середнього заробітку згідно з абз. 3 п. 2 Порядку № 100) не змінилась. До того ж ані карантин, ані простій не переривалися ні на один день. Тому немає підстав визначати новий розрахунковий період.

Розглянемо на прикладі.

Приклад. Кухарю встановлено 6 тарифний розряд (оклад — 3048 грн). Також йому нараховують доплати за шкідливість (згідно з п. 1.152 розділу І Переліку робіт з несприятливими умовами праці) у розмірі 12 % та за використання в роботі деззасобів (п.п. «ґ» п.п. 3 п. 4 наказу № 557) — 10 %. Січень та лютий було відпрацьовано повністю. Згідно з наказом керівника у закладі введено простій з 13.03.2020 р. по 03.04.2020 р. з оплатою у розмірі середнього заробітку. Згодом простій продовжено двічі: з 04.04.2020 р. по 24.04.2020 р. та з 25.04.2020 р. по 11.05.2020 р. Як розрахувати оплату простою за періоди з 04.04.2020 р. по 11.05.2020 р.?

Простій з 13.03.2020 р. по 03.04.2020 р.

Для визначення середньої зарплати розрахунковим періодом є січень — лютий 2020 року.

Зарплата за цей період склала:

3048 грн + 1675 грн + 365,76 грн + 304,80 грн = 5393,56 грн,

де 1675 грн — доплата до мінімальної зарплати,

365,76 грн — сума доплати за шкідливість (3048 х 12 %),

304,80 грн — сума доплати за деззасоби (3048 х 10 %).

Слід пам’ятати, що доплати за шкідливість і деззасоби не враховуються при обчисленні зарплати для визначення її мінімального розміру, а отже нараховуються «зверху» мінзарплати. Це випливає з ч. 2. ст. 31 Закону про оплату праці.

Отже, зарплата за січень і лютий склала:

5393,56 грн х 2 = 10787,12 грн.

Середньоденна зарплата:

10787,12 грн : 41 р. дн. = 263,10 грн,

де 41 р. дн. — кількість відпрацьованих робочих днів за січень — лютий 2020 року.

Розмір виплати за дні простою:

263,10 грн х 16 р. дн. = 4209,60 грн,

де 16 р. дн. — кількість робочих днів, що припадають на час простою (за період з 13.03.2020 р. по 03.04.2020 р.).

Простій з 04.04.2020 р. по 24.04.2020 р.

Беремо вже розраховану середню зарплату (розрахунковий період — січень — лютий 2020 року).

Розмір виплат за час простою складає:

263,10 грн х 14 р. дн. = 3683,40 грн,

де 14 р. дн. — кількість робочих днів, що припадають на час простою (за період з 03.04.2020 р. по 24.04.2020 р.).

Простій з 25.04.2020 р. по 11.05.2020 р.

Середня зарплата та ж сама (розрахунковий період — січень — лютий 2020 року).

Розмір виплат за час простою складає:

263,10 грн х 9 р. дн. = 2367,90 грн,

де 9 р. дн. — кількість робочих днів, що припадають на час простою (за період з 25.04.2020 р. по 11.05.2020 р.).

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

Закон про оплату праці — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Постанова № 211 — постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 р. № 211.

Галузева угода — Галузева угода між Міністерством освіти і науки України і ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016 — 2020 роки.

Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Перелік робіт з несприятливими умовами праці — Перелік робіт з несприятливими умовами праці, на яких встановлюються доплати робітникам, спеціалістам і службовцям з важкими і шкідливими, особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці, наведений в Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженій від 15.04.93 р. № 102.

Наказ № 557 — наказ МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі