Нагадаємо, що відповідно до п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266), з кількості календарних днів за розрахунковий період виключаються дні, не відпрацьовані з поважних причин. До таких причин належать:
— тимчасова непрацездатність;
— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного або шестирічного віку за медичним висновком;
— відпустка без збереження зарплати, яка надана згідно із чинним законодавством.
Усі інші дні, не відпрацьовані працівником у розрахунковому періоді з будь-яких причин, а також вихідні, святкові та неробочі дні, що припадають на розрахунковий період, беруть участь у підрахунку кількості календарних днів розрахункового періоду.
При розрахунку лікарняних/декретних також слід враховувати підстави, при яких період тимчасової непрацездатності не підлягає оплаті. Вони наведені у ст. 23 Закону України ««Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.
Так, допомогу по тимчасовій непрацездатності не надають:
— у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою через алкогольне, наркотичне, токсичне сп’яніння або дії, викликані таким сп’янінням;
— за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій навчальній відпустці;
— у разі порушення застрахованою особою режиму лікування в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності (з дня допущення порушення на строк, що встановлюється комісією із соціального страхування, що діє в установі).
У розрахунку лікарняної/декретної середньоденної зарплати бере участь нарахована в розрахунковому періоді зарплата, з якої стягувався ЄСВ (пп. 3 і 32 Порядку № 1266).
Базою нарахування ЄСВ є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
Згідно з п.п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, оплата періоду простою включається до фонду оплати праці у складі фонду додаткової заробітної плати. Тобто така виплата є базою для нарахування ЄСВ.
Таким чином, «простійні» виплати включаються до розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняних та декретних. При цьому дні простою не виключаються із загальної кількості днів у розрахунковому періоді. Тобто вони беруть участь у розрахунку лікарняної/декретної середньої зарплати.
