Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у зв’язку з надходженням численних звернень суб’єктів сфери публічних закупівель щодо застосування спрощених закупівель згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 р. № 114-ІХ (далі — Закон), який набрав чинності 20.10.2019 р. та введено в дію 19.04.2020 р., повідомляє.
Загальні положення Закону містять низку нововведень, зокрема статтею 3 Закону змінено сферу його застосування.
Так, Закон застосовується до замовників, визначених частиною першою статті 2 цього Закону, які здійснюють спрощені закупівлі відповідно до цього Закону. При цьому замовники здійснюють спрощені закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель (далі — система) у порядку, передбаченому цим Законом.
Спрощена закупівля — це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону (пункт 28 частини першої статті 1 Закону).
Ураховуючи зазначене та відповідно до частини першої статті 3 Закону, спрощені закупівлі здійснюються замовниками, визначеними пунктами 1 — 3 частини першої статті 2 Закону, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою 200 тисяч гривень; робіт — дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою 1,5 мільйона гривень.
Поряд з цим замовники, визначені пунктом 4 частини першої статті 2 Закону (юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання), здійснюють спрощені закупівлі за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою 1 мільйона гривень; робіт дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою 5 мільйонів гривень.
Водночас відповідно до частини третьої статті 3 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати систему.
Отже, замовник з 19.04.2020 р. обов’язково здійснює спрощені закупівлі в порядку, визначеному Законом, у разі придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Поряд з цим, у разі прийняття замовником рішення про використання системи для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник керується Інструкцією про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону, затвердженою наказом Державного підприємства «ПРОЗОРРО» від 19.03.2019 р. № 10 (в редакції наказу ДП «ПРОЗОРРО» від 17.04.2020 р. № 18) (далі — Інструкція).
Варто також зазначити, що Інструкцією передбачено можливість використання системи з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору юридичними особами та іншими суб’єктами підприємницької діяльності, які не є замовниками у розумінні Закону.
Так, відповідно до пункту 3 Інструкції допорогові закупівлі — придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону, або суб’єктом підприємницької діяльності, що не є замовником в розумінні Закону, на будь-яку суму.
У свою чергу, відповідно до абзацу восьмого пункту 2 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 р. № 166, користувачами системи є зокрема державні та комунальні підприємства, їх дочірні підприємства, об’єднання підприємств, а також господарські товариства, державна або комунальна частка у статутному капіталі яких становить 50 і більше відсотків та які не є замовниками у розумінні Закону.
В яких випадках замовник повинен оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, а в яких — ні?
Закон містить положення щодо обов’язкового оприлюднення замовниками звіту про договір про закупівлю, укладений без використання системи (далі — звіт). Так, звіт оприлюднюється замовником у разі якщо:
замовником здійснено придбання товару (товарів), робіт або послуги (послуг), що підтверджується договором або будь-яким іншим документом (наприклад, видаткова або товарно-транспортна накладна, касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ, тощо) без використання системи (у тому числі без використання електронних каталогів) на суму, що не перевищує 50 тисяч гривень. Варто також зазначити, що оскільки в даному випадку Закон не визначає нижню межу суми такого придбання, то замовник оприлюднює звіт у разі здійснення такої закупівлі на суму від 0,01 до 50 тисяч гривень;
замовником здійснено придбання товару (товарів), робіт або послуги (послуг) без застосування порядку проведення спрощених закупівель у випадках, визначених частиною сьомою статті 3 Закону, за умови, що вартість такого придбання перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону;
замовником придбано товар з використанням електронних каталогів — звіт формується системою автоматично;
замовником здійснено придбання товарів, робіт або послуг, визначених пунктом 21 частини п’ятої статті 3 Закону (гемопоетичні стовбурові клітини та/або роботи і послуги, що пов’язані з їх придбанням) без використання системи, незалежно від вартості такої закупівлі.
При цьому, враховуючи вимоги пункту 13 частини першої статті 10 Закону, замовник оприлюднює звіт протягом трьох робочих днів з дня, яким датовано договір чи інший документ, що підтверджує придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг).
Звіт про договір не оприлюднюється замовником у разі якщо:
замовником укладено договір про закупівлю із застосуванням порядку проведення спрощених закупівель, визначеного статтею 14 Закону;
замовником здійснено придбання предмету закупівлі, що міститься в переліку предметів закупівлі, на які не поширюється дія Закону, визначеному частиною п’ятою статті 3 нової редакції Закону (за винятком закупівлі гемопоетичних стовбурових клітин та/або робіт і послуг, що пов’язані з їх придбанням);
замовником, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, здійснено придбання предмету закупівлі, що міститься в переліку предметів закупівлі, на які не поширюється дія Закону, визначеному частиною шостою статті 3 Закону.
Як оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, якщо предметом договору є придбання декількох предметів закупівлі?
Перелік інформації, яку повинен містити звіт, визначений частиною третьою статті 3 Закону.
Так, у звіті зазначаються: дата укладення та номер договору/документа (документів), що підтверджують придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг); назва предмета закупівлі; ціна договору.
Отже, замовник може укласти як декілька, так і один договір, предметом договору за яким виступатимуть різні предмети закупівлі у розумінні Закону, та вартість яких окремо не перевищуватиме суму 50 тисяч гривень.
З огляду на викладене, а також беручи до уваги наявний реалізований в системі функціонал щодо оприлюднення звіту, у разі якщо за таким договором (або іншим документом) здійснюється придбання одразу декількох предметів закупівлі, замовник може оприлюднити в системі декілька звітів, в яких буде вказано реквізити (дату укладення та номер) одного і того самого договору (іншого документа, що підтверджує придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг)).
При цьому в кожному такому звіті замовник може визначити один предмет закупівлі, а в полі з інформацією про ціну договору вказати вартість придбання окремого такого предмету закупівлі (не загальну ціну договору).
Чи треба коригувати в річному плані ті закупівлі, сума яких не перевищує вартісні межі, визначені частиною першою статті 3 Закону?
Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель визначаються статтею 4 Закону. Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі — річний план). Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
У свою чергу, відповідно до пункту 5 статті 4 Закону в річному плані замовник, зокрема, вказує вид закупівлі та орієнтовний початок проведення.
Виходячи зі змісту пункту 5 частини другої статті 4 Закону, до річного плану, зокрема, вноситься інформація про закупівлі, вартість предмета закупівлі яких менше відповідних вартісних меж, визначених частиною першою статті 2 Закону, та які передбачають‑‑ проведення замовником спрощених закупівель або оприлюднення звіту.
Отже, оскільки складання річного плану та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель та передує їх проведенню, замовник в залежності від наявної потреби може відкоригувати потреби у річному плані з урахуванням нової редакції Закону або поступово вносити зміни в річний план, додаючи при цьому інформацію про заплановані спрощені закупівлі та закупівлі, що передбачають оприлюднення звіту за потреби.
Варто також зазначити, що, плануючи такі закупівлі, замовник має дотримуватись положень частини 10 статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель.
Чи можна завершити допорогові закупівлі, розпочаті до введення в дію цього Закону?
Відповідно до вимог нової редакції Закону процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону.
Таким чином, відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону, завершуються виключно ті процедури закупівель, що були передбачені статтею 12 попередньої редакції Закону.
При цьому закупівлі, які розпочаті до введення в дію цього Закону, за якими станом на 18.04.2020 р. не укладено договір, мають здійснюватися з дотриманням вимог щодо вартісних меж нової редакції Закону.
Чи є винятки для застосування спрощених закупівель?
Сфера застосування замовником спрощених закупівель визначається вартісними межами, визначеними Законом для товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Разом з тим Закон містить винятки застосування замовником спрощених закупівель у разі здійснення придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких відповідає зазначеним межам. Перелік таких випадків визначений частиною сьомою статті 3 Закону.
При цьому у разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону, замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
У свою чергу, Закон містить перелік випадків, коли Закон не застосовується. Ці випадки встановлені частиною п’ятою статті 3 Закону, а для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, — додатково частиною шостою статті 3 Закону.
При цьому відповідно до частини третьої статті 4 Закону зазначені закупівлі не включаються до річного плану.
Для наочності та однозначного розуміння викладеного наводимо таблицю рішень, яка містить список можливих умов, що визначають застосування замовником того чи іншого виду закупівлі та вимоги щодо оприлюднення в системі інформації про закупівлі (таблиця 1). Умови застосування окремих видів закупівлі та оприлюднення інформації про них в електронній системі закупівель
Умови застосування окремих видів закупівлі та оприлюднення інформації про них в електронній системі закупівель
Таблиця 1
| Сума Умови |
0,01 грн — 50 000 грн | для замовників 1 — 3 категорій: 50 000 грн — 200 000 грн (для робіт: 50 000 грн — 1 500 000 грн) | для замовників 1 — 3 категорій: > 200 000 грн (для робіт: > 1 500 000 грн) |
| для замовників 4 категорії: 50 000 грн — 1 000 000 грн (для робіт: 50 000 грн — 5 000 000 грн) | для замовників 4 категорії > 1 000 000 грн (для робіт: > 5 000 000 грн) | ||
| Закупівля без використання системи (у тому числі без застосування електронних каталогів) | Замовник включає в річний план таку закупівлю та обов’язково оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель |
– |
– |
| Закупівля із застосуванням електронних каталогів (доступно лише для придбання товарів) | Замовник включає в річний план таку закупівлю. Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, створюється системою автоматично | Замовник включає в річний план таку закупівлю. Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, створюється системою автоматично |
– |
|
Спрощені/допорогові закупівлі | Замовник включає в річний план таку закупівлю. Електронна система з метою відбору постачальника товару, надавача послуги та виконавця робіт (допорогові закупівлі) використовується за рішенням замовника |
Замовник включає в річний план таку закупівлю. Застосування порядку проведення спрощених закупівель є обов’язковим, за винятком випадків, визначених Законом |
– |
| Придбання предметів закупівлі, на які не поширюється дія Закону, визначені частиною п’ятою статті 3 Закону (за винятком пункту 21 частини п’ятої статті 3 Закону) | Замовник не включає в річний план такі закупівлі. Оприлюднення інформації про такі закупівлі в електронній системі не вимагається | Замовник не включає в річний план такі закупівлі. Оприлюднення інформації про такі закупівлі в електронній системі не вимагається | Замовник не включає в річний план такі закупівлі. Оприлюднення інформації про такі закупівлі в електронній системі не вимагається |
| Придбання замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, предметів закупівлі, на які не поширюється дія Закону, визначені частиною шостою статті 3 Закону |
Замовник не включає в річний план такі закупівлі. Оприлюднення інформації про такі закупівлі в електронній системі не вимагається |
Замовник не включає в річний план такі закупівлі. Оприлюднення інформації про такі закупівлі в електронній системі не вимагається | Замовник не включає в річний план такі закупівлі. Оприлюднення інформації про такі закупівлі в електронній системі не вимагається |
| Винятки застосування спрощених закупівель визначені частиною сьомою статті 3 Закону | Замовник включає в річний план таку закупівлю та обов’язково оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель | Замовник включає в річний план таку закупівлю та обов’язково оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель |
– |
| Закупівля гемопоетичних стовбурових клітин, робіт та послуг, що пов’язані з їх придбанням (пункт 21 частини п’ятої статті 3 Закону) |
Замовник включає в річний план таку закупівлю та обов’язково оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель |
Замовник включає в річний план таку закупівлю та обов’язково оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель | Замовник включає в річний план таку закупівлю та обов’язково оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель |
Які етапи проведення спрощених закупівель?
Порядок застосування спрощених закупівель визначений статтею 14 Закону. Спрощена закупівля складається з послідовних етапів, визначених частиною другою статті 14 Закону.
Для однозначного розуміння дій та рішень замовника на кожному етапі цього виду закупівлі особливості кожного етапу та ключові відмінності з алгоритмом проведення відкритих торгів наведено в таблиці (таблиця 2).
Особливості проведення окремих етапів спрощеної закупівлі
Таблиця 2
| Етапи спрощеної закупівлі | Особливості проведення |
| Оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі | • Оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі (далі — оголошення) не передбачає: • розроблення та затвердження замовником тендерної документації, проте вимоги до предмета закупівлі, визначені замовником, можуть зазначатися шляхом завантаження окремих файлів до оголошення про проведення спрощеної закупівлі або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель; • встановлення замовником кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону та підстав для відмови в участі у закупівлі, встановлених статтею 17 Закону, але замовником можуть встановлюватись вимоги до учасників; • встановлення замовником строку дії пропозицій учасників. • Вимоги до предмета закупівлі можуть містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. Замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників. • В оголошенні може зазначатися інша інформація. Водночас, ураховуючи те, що спрощені закупівлі направлені на здійснення конкурентного відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) чи виконавця робіт з мінімальними затратами часу та зусиль як для замовника так і для учасників, замовнику не рекомендується встановлювати в оголошенні вимоги, які будуть ускладнювати подачу пропозицій |
| Уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі | • Тривалість періоду уточнення визначається замовником, але не може становити менше 3 робочих днів. • В період уточнення учасники не можуть подавати пропозиції, проте мають право звертатися до замовника через систему за роз’ясненням щодо інформації, зазначеної в оголошенні, щодо вимог до предмета закупівлі та/або звертатись до замовника з вимогами щодо усунення порушення під час проведення спрощеної закупівлі. • Усі звернення/вимоги на цьому етапі оприлюднюються в системі без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. • Замовник протягом 1 робочого дня з дня їх оприлюднення зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в системі, та/або внести зміни до оголошення, та/або вимог до предмета закупівлі. • На цьому етапі замовник також має право з власної ініціативи внести зміни до оголошення та/або вимог до предмета закупівлі. • У разі внесення таких змін (за результатами розгляду звернень чи з власної ініціативи замовника) до оголошення строк для подання пропозицій (а не строк уточнення) продовжується замовником в системі не менше ніж на 2 робочі дні |
| Подання пропозицій учасниками | • Тривалість етапу подання пропозицій учасниками визначається встановленими замовником кінцевим строком подання пропозицій та тривалістю періоду уточнення інформації про закупівлю. При цьому загальна тривалість етапів уточнення інформації про закупівлю та етапу подання пропозицій учасниками не повинна бути менше 6 робочих днів. • Тривалість етапу подання пропозицій учасниками може продовжуватись, якщо на попередньому етапі (етапі уточнення інформації) замовником (з власної ініціативи чи за результатами звернень учасників) було внесено зміни до оголошення • На етапі подання пропозицій учасники подають замовнику пропозиції відповідно до оголошення та вимог до предмета закупівлі, але не можуть звертатись з вимогами/зверненнями до замовника. • Спрощена закупівля з етапу подання пропозицій учасниками відразу автоматично переходить на етап розгляду пропозиції учасника на відповідність умовам, визначеним в оголошенні, та вимогам щодо предмета закупівлі (далі — етап розгляду пропозиції), без етапу проведення електронного аукціону, у разі, якщо була подана лише одна пропозиція. • Спрощена закупівля автоматично скасовується системою у разі відсутності пропозицій учасників для участі в ній |
| Проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону | • Дата та час аукціону визначаються електронною системою. • У разі, якщо замовник має нерозглянуте звернення учасника, що було надіслано на етапі уточнення інформації, закупівля не перейде на етап аукціону. • Аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу. • Проведення аукціону в спрощеній процедурі не передбачає визначення системою аномально низької ціни відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону. • Розкриття пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацами першим і другим частини першої статті 28 Закону: • інформація про ціни/приведені ціни пропозицій автоматично розкривається системою перед початком електронного аукціону; • інформація та документи, що підтверджують відповідність учасника умовам, визначеним в оголошенні, та вимогам до предмета закупівлі, розкривається системою відразу після завершення електронного аукціону |
| Розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника | • Замовник починає розгляд пропозиції учасника на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі (далі — відповідність учасника), з пропозиції, яка визначена за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) найбільш економічно вигідною. • Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати 5 робочих днів з дня завершення електронного аукціону • Перелік підстав відхилення пропозиції в спрощеній закупівлі є менш деталізованим, ніж відповідний перелік підстав відхилення тендерних пропозицій в процедурі закупівлі відкриті торги. При цьому відхилення пропозиції у випадках, визначених частиною 13 статті 14 Закону, є обов’язком, а не правом замовника. Тому замовнику рекомендується чітко, однозначно та зрозуміло описувати умови, визначені в оголошенні, вимоги щодо предмета закупівлі та будь-які інші вимоги стосовно змісту та форми інформації, подання учасником якої є необхідним, на думку замовника, для підтвердження відповідності учасника. • Розгляд на відповідність учасника не передбачає: • застосування замовником підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, визначених статтею 17 Закону; • можливості звернення замовника за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції у порядку, визначеному частиною п’ятнадцятою статті 29 Закону; • можливості усунення учасником невідповідностей в пропозиції протягом 24 годин, у порядку, визначеному в частиною дев’ятою статті 26 Закону. Перелік підстав відхилення пропозиції визначений частиною 13 статті 14 Закону. При цьому звертаємо увагу, що однією з підстав відхилення пропозиції є випадок, коли учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю (у тому числі через неукладення договору з боку учасника) більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю. У разі відхилення замовником найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами електронного аукціону замовник розглядає на відповідність наступну найбільш економічно вигідну пропозицію, яка визначається системою автоматично. Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати 5 робочих днів з дня повторного визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Інформація про відхилення пропозиції оприлюднюється в системі та автоматично надсилається учаснику, пропозиція якого відхилена. Учасник, пропозиція якого відхилена, може звернутися до замовника через систему з вимогою надати додаткову аргументацію щодо причин невідповідності його пропозиції. Замовник зобов’язаний надати йому відповідь в строк не пізніше ніж через 3 робочих дні. Порядок проведення спрощеної процедури закупівлі не передбачає застосування порядку оскарження процедур закупівлі, визначеного статтею 18 Закону. З метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може на будь-якому етапі процедури звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Зазначені звернення не зупиняють перебігу спрощеної закупівлі. Водночас відповідно до частини першої статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі — ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову, зокрема заборону відповідачу вчиняти певні дії. Поряд з цим, відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов’язковим до виконання |
| Визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю | Етап визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю починається з оприлюднення в системі повідомлення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до пункту 8 частини першої статті 10 Закону. Договір про закупівлю укладається згідно з вимогами частини другої статті 41 Закону. Разом з цим, оголошення про проведення спрощеної закупівлі може містити умови щодо надання забезпечення виконання договору про закупівлю відповідно до статті 27 Закону. Замовник відхиляє пропозицію учасника, який визначений переможцем спрощеної закупівлі у разі, якщо учасник відмовився від укладення договору про закупівлю. Поряд з цим, беручи до уваги зміст частини шостої статті 14 Закону, частини сьомої статті 33 Закону та частини другої статті 41 Закону, замовник відхиляє пропозицію такого учасника, у разі якщо договір про закупівлю не укладено з вини учасника, зокрема у випадку, якщо: учасник не надав забезпечення виконання договору, якщо таке забезпечення вимагалось умовами оголошення; учасник не надав замовнику відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю; учасник не надав замовнику копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у оголошенні; учасник не надав замовнику підписаний договір у строк, визначений Законом. У разі відхилення пропозиції переможця спрощеної закупівлі спрощена закупівля повертається до етапу розгляду пропозицій. Замовник укладає договір про закупівлю за результатами спрощеної закупівлі у будь-який строк з дня прийняття рішення про намір, але не пізніше ніж через 20 днів. Учасник, якого не визнано переможцем, може звернутися через систему до замовника з вимогою щодо надання інформації про пропозицію переможця закупівлі, у тому числі щодо зазначення її переваг порівняно з пропозицією учасника, який надіслав звернення, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь не пізніше ніж через 5 днів з дня надходження такого звернення. З метою дотримання принципів відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, об’єктивного та неупередженого визначення переможця спрощеної закупівлі, замовнику рекомендується на етапі оголошення зазначати перелік підстав відхилення пропозицій учасників, у тому числі на етапі визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю, а також відповідний порядок укладення договору про закупівлю. Спрощена закупівля автоматично скасовується системою у разі відхилення всіх пропозицій. Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю за результатами проведення спрощеної закупівлі не повинні відрізнятися від змісту пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) спрощеної закупівлі. У разі, якщо договір про закупівлю укладено з порушенням вимог цієї частини, він є нікчемним. Ціна договору може відрізнятись від ціни пропозиції переможця, а саме: у разі визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; у випадку перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі |
| Розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону | Звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується системою та оприлюднюється протягом 1 дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю в системі або скасування спрощеної закупівлі |
Принагідно інформуємо, що Київською школою економіки розроблено та спільно з Мінекономіки опрацьовано схему загального алгоритму проведення спрощеної закупівлі, яка міститься за посиланням: cep.kse.ua/scheme
Як змінювати істотні умови договору, який укладено за результатами спрощеної процедури та договору, який передбачає оприлюднення звіту?
Визначення поняття «договір про закупівлю» наведено в пункті 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону.
Поряд з цим основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього визначені статтею 41 Закону.
Таким чином, оскільки договір, укладений за результатами спрощеної процедури закупівлі, є договором про закупівлю в розумінні Закону, на нього розповсюджуються вимоги, визначені статтею 41 Закону, зокрема обмеження щодо зміни його істотних умов, встановлені частиною п’ятою статті 41 Закону, та вимоги щодо оприлюднення інформації про зміни до його істотних умов, визначені частиною сьомою статті 41 Закону.
Водночас оскільки договір (або інший документ), який передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не є договором про закупівлю у розумінні Закону, вимоги статті 41 Закону на нього не розповсюджуються.
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
Директор Департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Л. Лахтіонова
