ЄСВ-штрафи: як діє карантинна амністія

Від яких штрафів є звільнення

Для платників ЄСВ законодавці надали звільнення від штрафів за окремі ЄСВ-порушення, вчинені в періодах з 01.03.2020 р. по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Закон, прийнятий як законопроєкт № 3329-д, продовжив штрафну амністію до кінця карантину, тобто з відкритою кінцевою датою. На момент підготовки номера цей законопроєкт направлений на підпис Президенту. Тож, вважаємо, що справу зроблено.

За які ж саме ЄСВ-порушення тимчасово не штрафують? Їх три.

1. Несвоєчасна сплата ЄСВ або його несвоєчасне перерахування. Розмір штрафу становить 20 % своєчасно не сплачених сум.

Розрахунок цієї фінсанкції здійснюють на підставі даних інформаційної системи податкового органу (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ, п.п. 2 п. 2 розд. VII Інструкції № 449).

Тут важливо розуміти, що звільнення від штрафу стосується тільки випадків, коли має місце саме несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) ЄСВ.

Звертаємо увагу, що при визначенні дати вчинення порушення потрібно орієнтуватися на дату, коли платник повинен був здійснити дію, але не зробив цього. Відповідно від зазначеного вище штрафу буде звільнення при несвоєчасній сплаті ЄСВ за тими періодами, строк сплати за якими припадає на березень — «місяць скасування карантину» — 2020 року. Простіше кажучи, якщо строк сплати ЄСВ припадає на «пільговий» період і в цей період ЄСВ узагалі не сплачено, то при подальшій сплаті (неважливо коли — у цей період чи після його закінчення) цей штраф застосувати не можуть.

Хоча у податківців може бути інша думка. Детальніше про це — у розділі «Як діє звільнення».

2. Неповна або несвоєчасна сплата ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ. Розмір штрафу становить 10 % несплачених або несвоєчасно сплачених сум ЄСВ (авансових платежів). Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта документальної перевірки платника ЄСВ (п. 6 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ, п.п. 5 п. 2 розд. VII Інструкції № 449).

Тут мова йде про суми ЄСВ, які потрібно сплачувати одночасно з виплатою заробітної плати (доходу). У зв’язку із цим потрібно зазначити, що, як і завжди, діє контроль банків (Держказначейства) за сумами ЄСВ при виплаті зарплати.

Банки приймають від роботодавців платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати зарплати, на які нараховується ЄСВ, і здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів тільки за умови одночасного надання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум ЄСВ або документів, які підтверджують фактичну сплату таких сум.

3. Несвоєчасне подання ЄСВ-звітності до податкових органів. Розмір штрафу — 10 НМДГ (170 грн) за кожне несвоєчасне подання ЄСВ-звітності (п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ, п.п. 6 п. 2 розд. VII Інструкції № 449).

Зверніть увагу: строк подання ЄСВ-звітності не перенесено. Маємо тільки звільнення від штрафів за несвоєчасне подання ЄСВ-звітності в період з 1 березня по останній день місяця скасування карантину.

Спізнюючись із поданням звітності, потрібно бути дуже обережним та враховувати проблемний момент, пов’язаний із принципом дії звільнення від штрафів. Детальніше про це ми розповімо далі.

Як діє звільнення

Які ЄСВ-штрафи не застосовуються в карантинний період та за які порушення, з’ясували. Розберемося, як саме діє звільнення.

У п. 9¹¹розд. VIII Закону про ЄСВ зазначено, що штрафні санкції не застосовуються за порушення, вчинені в періоди з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ.

Але будьте обережними. У фахівців податкових органів може бути інша думка. Так, у роз’ясненні із категорії 201.09 ЗІР ДПС сказано, що тимчасово штрафні санкції, визначені ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ, не застосовуються за порушення, вчинені щодо періодів з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року (редакція роз’яснення до останнього продовження штрафної амністії).

У чому різниця? Давайте розберемо на прикладі. Припустимо, що роботодавець несвоєчасно подав ЄСВ-звіт за лютий 2020 року. Строк подання такого звіту — 20 березня, а звіт подано 25 березня. Порушення допущене в березні, але щодо звіту за лютий.

При формальному прочитанні п. 9¹¹ розд. VIII Закону про ЄСВ штрафні санкції за таке порушення до роботодавця застосовуватися не повинні. Адже порушення вчинене в «карантинний» період.

Але якщо діяти відповідно до роз’яснення податківців, оштрафувати можуть, адже порушення допущене щодо лютого 2020 року, який не входить у «карантинний» період.

Водночас для ЄСВ-звіту за місяць, в якому скасують карантин, підхід податківців є виграшним для платників ЄСВ. Адже граничний строк подання такого звіту припадає на 20-те число наступного місяця. У разі затримки його подання штраф не повинні накладати, адже порушення вчинене щодо місяця, який вписується у строки дії карантинної штрафної амністії.

Коли звільнення не діє

Карантинна ЄСВ-амністія досить чітко обмежена трьома вище описаними штрафами. При цьому залишаються санкції, яких таке звільнення не стосується. Які саме? Їх ми перелічимо нижче.

1. Несплата ЄСВ, неподання звітності. Вище ми вже зазначали, що є тонка грань між несвоєчасною сплатою ЄСВ та несплатою взагалі. Ці порушення стоять поруч у законодавчій нормі і за них передбачений однаковий штраф. Та ж сама ситуація із несвоєчасним поданням ЄСВ-звітності та неподанням взагалі.

Запізнення сплати/подання звіту не обмежене у часі. Але ключовою подією тут є факт виявлення неподання/несплати інспекторами контролюючих органів. Якщо таке порушення зафіксували перевіряючі, то відповідальності не уникнути.

2. Донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ. Розмір штрафу — 10 % донарахованого ЄСВ за кожен повний або неповний звітний період, за який його донараховано, але не більше 50 % донарахованого ЄСВ (п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ, п.п. 3 п. 2 розд. VII Інструкції № 449).

Тобто якщо установа, організація самостійно виявить помилку, що призвела до ненарахування ЄСВ (або це зроблять податківці), то застосовуються штрафні санкції.

3. Неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ. Штраф у розмірі від 8 до 15 НМДГ (від 136 до 255 грн). Він передбачений п. 5 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ, п.п. 4 п. 2 розд. VII Інструкції № 449.

Пеня

Протягом періодів з 1 по останній календарний день місяця завершення карантину платникам ЄСВ пеня за прострочення платежу не нараховується, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню (п. 9¹¹.2 розд. VIII Закону про ЄСВ).

На наш погляд, звільнення стосується конкретного періоду часу, протягом якого не нараховуватиметься ЄСВ-пеня. Тобто пеня не повинна нараховуватися за всі дні прострочення (за які вона має бути нарахована), що припадають на «карантинний» період. Причому за цей період пеня не повинна нараховуватися взагалі за всі порушення і незалежно від того, чи відбулося вже це порушення до 1 березня та «лічильник» пені вже цокав. А нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Тому не поспішайте сплачувати пеню, нараховану за «карантинний» період (а не в цьому періоді), — її податківці повинні списати.

А якщо за такий проміжок часу пеня все ж таки нараховуються (програмне забезпечення не встигли налаштувати під ці норми), то такі суми пені повинні будуть списані пізніше.

Адмінштраф

На жаль, посадових осіб установ та організацій не звільнили від адмінвідповідальності за порушення вимог Закону про ЄСВ (ст. 165¹ КУпАП).

Нагадаємо, що адмінштраф за ст. 165¹ КУпАП становить:

• 510 — 680 грн — за неподання, несвоєчасне подання ЄСВ-звітності;

• 680 — 1360 грн — за несплату, несвоєчасну сплату сум ЄСВ.

Звільнити від цих адмінштрафів може тільки відсутність в особи вини (у формі умислу або необережності). Або закінчення строку давності — 2 місяці після запізнілої сплати ЄСВ або запізнілого подання форми № Д4 (ст. 38 КУпАП).