Як визначають «середню»?
Стисло нагадаємо механізм розрахунку середньоденної зарплати.
Він прописаний у Порядку № 12661. Згідно з цим документом при обчисленні середньоденної зарплати (ЗПсер) слід керуватися такою формулою:
1 Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.
ЗПсер = ЗП : Кд,
де ЗП — нарахована в розрахунковому періоді сума заробітної плати;
Кд — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.
Враховуйте, що у розрахунку «середньої» беруть участь нараховані в розрахунковому періоді виплати, що увійшли до бази справляння ЄСВ у складі заробітної плати (основна зарплата, доплати, премії, надбавки, відпускні, інші заохочувальні та компенсаційні виплати).
Виплати, які не входять до фонду оплати праці (лікарняні, декретні), у розрахунку лікарняних участі не беруть.
Взагалі Порядок № 1266 рекомендує при визначенні виплат, які беруть участь у розрахунку лікарняних, керуватися відомостями, відображеними у ЄСВ-звітах (у таблицях 6).
Проте тут слід врахувати декілька нюансів.
1. За загальним правилом, при розрахунку «середньої» усі виплати «прив’язуємо» до того місяця, в якому вони були фактично нараховані і відображені у ЄСВ-звіті.
Саме тому суми коригувань зарплати (донарахування або сторнування) враховуємо в тих місяцях, в яких вони проведені та потрапили до бази нарахування ЄСВ (див. лист Мінсоцполітики від 07.04.2016 р. № 101/18/99-16).
Виняток — відпускні. Їх суми відносимо до тих місяців, за які вони нараховані (див. лист ФСС з ТВП від 03.09.2015 р. № 5.2-32-1422).
2. Зарплатні виплати, що були нараховані в місяцях, повністю невідпрацьованих з поважних причин, виключаємо із загальної суми зарплати, що бере участь у розрахунку «середньої» (повний перелік таких причин наведено у статті «Один день відпрацював і захворів: як визначити розрахунковий період?» цього номера).
3. Якщо в розрахунковому періоді працівник з поважних причин не відпрацював жодного дня або страховий випадок настав у перший день роботи, то середньоденну зарплату знаходимо так. Оклад (тарифну ставку) або його частину (якщо особа працює в режимі неповного робочого часу), встановлену працівникові на день настання страхового випадку, ділимо на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Чи впливає зайнятість на обмежуючі показники?
Як ми вже зазначили, середньоденну зарплату для розрахунку лікарняних визначаємо в календарних днях.
Тож не має значення, на яких умовах зайнятості (повна чи неповна) працює працівник. Механізм розрахунку середньої зарплати і лікарняних у кожному з випадків буде однаковим.
ВАЖЛИВО !
Чинне законодавство не зобов’язує роботодавця враховувати зайнятість працівника при розрахунку обмежуючих показників як загальних, так і спеціальних.
Розглянемо приклад за умовами запитання.
Приклад. Працівника прийнято на роботу з 27.07.2020 р. З вересня йому встановлено неповний робочий час. З 02.11.2020 р. по 06.11.2020 р. він хворів (5 к. дн.). Загальний страховий стаж працівника — 7 років і 3 місяці. Страховий стаж за останні 12 місяців перед настанням непрацездатності — менше 6 місяців. Розрахунковий період: серпень — жовтень 2020 року. Припустимо, що сума зарплати, нарахованої в розрахунковому періоді, становить 19500 грн.
1. Розрахуємо середньоденну зарплату:
19500 : 92 = 211,96 грн,
де 92 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.
2. Визначимо розмір денної виплати:
211,96 х 70 % = 148,37 грн.
Загальний страховий стаж працівника — 7 років 3 місяці. Тому денна виплата з урахуванням норм ст. 24 Закону № 11052 дорівнює 70 % середньоденної зарплати
2 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.
3. Розрахуємо обмежуючий показник.
Страховий стаж працівника за останні 12 місяців — менше 6 місяців. Тому сума лікарняних працівника не може перевищувати розміру лікарняних, обчислених з мінзарплати, встановленої на момент настання страхового випадку.
5000 : 30,44 = 164,26 грн,
де 5000 — сума мінзарплати у листопаді (у місяці початку тимчасової непрацездатності згідно з лікарняний листом). Зайнятість працівника тут не важлива;
30,44 — середньомісячна кількість календарних днів.
Денна виплата (148,37 грн) нижча за обмежуючий показник (164,26 грн).
Тому лікарняні розраховуємо виходячи з денної виплати.
4. Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності становить:
148,37 х 5 = 741,85 грн.
