Встановлення огорожі: плануємо видатки та обліковуємо

Встановлення огорожі біля будівлі є одним із заходів з благоустрою прилеглої території.

При цьому правила та вимоги щодо влаштування огорож передбачено низкою нормативно-правових актів з питань благоустрою населених пунктів.

Насамперед організаційні засади благоустрою населених пунктів визначено в Законі України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 р. № 2807-IV.

Так, до елементів (частин) благоустрою віднесено такі об’єкти, як малі архітектурні форми. Зазначимо, що мала архітектурна форма — це елемент декоративного чи іншого оснащення об’єкта благоустрою. Цікаво, що до переліку малих архітектурних форм належать, зокрема, такі об’єкти благоустрою, як огорожі, ворота, ґрати.

До того ж питання влаштування огорож додатково може бути врегульовано місцевими правилами благоустрою. Тому доцільно відразу ще на етапі планування подібних витрат ознайомитись з вимогами місцевих документів та врахувати їх.

Насамперед огороджувати можна території загального користування: парки, рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики, а також бульвари, проспекти, пляжі, прибудинкові території. Також встановлюють огорожу біля майданчиків, будівель та споруд, що знов будуються чи підлягають реконструкції тощо.

З урахуванням цього, залежно від призначення та мети встановлення, огорожі розрізняють:

• за призначенням (декоративні, захисні, їх поєднання);

• за висотою (низькі — від 0,3 до 1 м, середні — від 1,1 до 1,7 м, високі — від 1,8 до 2,5 м);

• за видом матеріалу (металеві, залізобетонні тощо);

• за ступенем проникності для погляду (прозорі, глухі);

• за ступенем стаціонарності (постійні, тимчасові, пересувні).

Детальніше вимоги до влаштування та встановлення огорож (парканів) визначено в таких документах:

• ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій», прийнятий наказом Мінрегіону від 28.10.2011 р. № 259;

• ДСТУ-Н Б В.2.6-188:2013 «Настанова з проектування огорож майданчиків і ділянок підприємств, будинків і споруд», прийнятий наказом Мінрегіону від 14.01.2014 р. № 4.

Виходить, що від того, яке призначення має огорожа, залежать розміри такої споруди, вид використаного матеріалу, та врешті-решт саме ці показники будуть формувати вартість огорожі.

Тому дуже добре, що установа вирішила з’ясувати ці питання ще на етапі планування витрат. До того ж при встановленні огорожі є деякі нюанси, які слід обов’язково врахувати.

Плануємо видатки

За загальним правилом, перед тим як безпосередньо розпочати будівельні роботи на будь-якому об’єкті, законодавством передбачено проведення низки підготовчих заходів.

Відповідно до ст. 26 Закону № 3038¹ проєктування та будівництво об’єктів здійснюють власники або користувачі земельних ділянок у такому порядку:

¹ Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI.

1) отримання замовником або проєктувальником вихідних даних;

2) розроблення проєктної документації та проведення у випадках, передбачених ст. 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проєктної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;

6) реєстрація права власності на об’єкт містобудування.

З огляду на це, розглянемо послідовно, які проєктні і підготовчі заходи необхідно здійснити та які документи оформити для того, щоб почати встановлення огорожі.

Зазначимо, що встановлення такого об’єкта, як огорожа, повністю відповідає поняттю об’єкта будівництва, наведеному в ДБН А.2.2-3:2014². Так, до об’єктів будівництва відносять будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

² ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджений наказом Мінрегіону від 04.06.2014 р. № 163.

Виходячи з характеру робіт, що планується виконати на об’єкті, бюджетна установа-замовник разом з проєктною організацією визначають вид будівництва та перелік будівельних робіт.

У нашій ситуації це буде залежати від того, яку саме огорожу планує встановити установа та яке її призначення.

Вже після цього можна перейти до наступного етапу — отримати проєктну документацію на будівельні роботи, пов’язані зі встановленням огорожі.

Розробкою проєктної документації займаються спеціалізовані організації, які мають ліцензію на право проведення таких робіт. Взаємовідносини бюджетної установи (замовника) та виконавця (проєктувальника) оформляють договором (контрактом) на проєктні роботи.

Зазначимо, що проєктну документацію розробляють відповідно до вимог Порядку № 45³. У свою чергу, складають таку документацію з урахуванням вимог ДБН А.2.2-3:2014, а затверджує її замовник за погодженням із генпроєктувальником (проєктувальником).

³ Порядок розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затверджений наказом Мінрегіонрозвитку від 16.05.2011 р. № 45.

Механізм затвердження проєктів будівництва і проведення їх експертизи врегульовано Порядком № 560⁴. При цьому під терміном «проєкт будівництва» у цьому документі розуміється проєктна документація на будівництво об’єктів та комплексів (будов), розроблена для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту на таких стадіях проєктування, як техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, ескізний проєкт, проєкт, робочий проєкт.

⁴ Порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затверджений постановою КМУ від 11.05.2011 р. № 560.

Знайте, що проєкти будівництва, що реалізуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (крім випадків, передбачених законодавчими актами), щодо об’єктів загальною кошторисною вартістю до 120 млн грн затверджують виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні і комунальні підприємства, установи та організації. Про це зазначено в п. 4 Порядку № 560.

Але невже всі проєкти будівництва підлягають обов’язковій експертизі? Для відповіді на це запитання переглянемо перелік проєктів будівництва об’єктів, які підлягають обов’язковій експертизі, що наведений у п. 10 Порядку № 560.

А це об’єкти, які:

1) за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. При цьому якщо до складу будови (комплексу) входить хоча б один об’єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об’єктів із середніми (СС2) або значними (СС3) наслідками, проєкт будівництва підлягає обов’язковій експертизі за всіма напрямами;

2) споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами — щодо їх міцності, надійності та довговічності будинків і споруд;

3) споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. грн, — щодо кошторисної частини проєктної документації.

З огляду на зазначені вимоги, бачимо, що обов’язковій експертизі підлягають ті проєкти будівництва зі встановлення огорожі, кошторисна вартість яких перевищує 300 тис. грн. Відповідно, якщо кошторисна вартість не перевищує зазначену суму, експертизу проводити не обов’язково.

Хоча досить часто установи-замовники навіть на незначні суми кошторисної документації все одно замовляють її експертну оцінку.

Щодо оплати послуг з виготовлення проєктно-кошторисної документації та проведення експертизи тощо, то таки послуги оплачує замовник (забудовник) — бюджетна установа, на замовлення якого й здійснюють такі видатки.

Зазначимо, що здійснення будівельних робіт, зокрема за договором будівельного підряду, підрядник проводить згідно з проєктною документацією, а також кошторисним розрахунком. Зазначені документи є обов’язковими та є невід’ємною частиною цього договору.

Додамо, що при укладанні договору підряду на виконання будівельних робіт до нього включають суттєві умови, які повинен містити такий договір підряду. Ці питання визначено в Загальних умовах укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 р. № 668. Тож майте на увазі: вимоги цього документа повною мірою поширюються на договори підряду щодо встановлення огорож.

Чи потрібен дозвіл на встановлення огорожі?

Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт врегульовано в Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженому постановою КМУ від 13.04. 2011 р. № 466. При цьому виконання підготовчих робіт здійснюють на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт.

А чи потрібно отримувати дозвіл на встановлення огорожі? Для з’ясування цього питання варто звернути увагу на такий документ, як Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджений постановою КМУ від 07.06.2017 р. № 406.

Так, згідно п. 6 цього Переліку зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків, не потребує оформлення дозвільних документів на будівництво. Таким чином, чинне законодавство не містить обов’язку щодо оформлення дозвільних документів на будівництво парканів (огорож) на земельних ділянках.

Обираємо КЕКВ

При плануванні майбутніх видатків та здійснення у подальшому видатків на виконання будівельних робіт, зокрема встановлення огорожі, бюджетним установам необхідно виходити з економічної сутності платежу. Як завжди, при плануванні видатків на зазначені роботи слід керуватись Інструкцією № 333⁵.

⁵ Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333.

Так, видатки на будівництво установи здійснюють за КЕКВ 3120 «Капітальне будівництво (придбання)».

Згідно з Інструкцією № 333 за КЕКВ 3122 «Капітальне будівництво (придбання) інших об’єктів» здійснюють:

1) видатки на капітальне будівництво інших об’єктів, що не включені в позицію 3121;

2) придбання об’єктів виробничого і невиробничого призначення;

3) придбання будівельних матеріалів за рахунок коштів, що передбачаються на капітальне будівництво і використовуються у процесі будівельних робіт;

4) придбання обладнання, що підлягає встановленню, а саме: готові до встановлення будівельні конструкції і деталі, до них належать: металеві, залізобетонні і дерев’яні конструкції, збірні елементи, обладнання для опалювальної, вентиляційної, санітарно-технічної систем, обладнання та меблі, що потребують монтажу і передбачаються до встановлення (тобто те, що існує тільки вмонтованим, убудованим, а також комплекти запасних частин такого обладнання), машини та механізми, обладнання та прилади, необхідні для ведення будівельних робіт, якщо це обумовлено кошторисом на будівництво (крім окремих видів устаткування і машин, що є рухомими транспортними одиницями, не пов’язаними з технологією виробництва);

5) виготовлення проєктно-кошторисної документації на будівництво будівель, споруд і об’єктів та виконання супровідних робіт, які відповідно до державних будівельних норм є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт;

6) видатки на найм транспорту для виконання робіт з капітального будівництва.

Таким чином, за КЕКВ 3122 установи здійснюють видатки на встановлення огорожі, які передбачені в проєктно-кошторисній документації. Також саме за цим КЕКВ установи планують видатки на експертизу проєктної документації, авторський, технічний нагляд, за виданий сертифікат відповідності закінченого будівництвом об’єкта (якщо це обумовлено кошторисом проведених робіт та є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт).

Зазначимо, що свого часу Казначейство у листі від 22.02.2017 р. № 16-08/191-3083 звертало увагу на застосування КЕКВ при плануванні видатків на встановлення огорожі.

Так, КЕКВ 3122 «Капітальне будівництво (придбання) інших об’єктів» застосовують у випадку, коли у проєктно-кошторисній документації об’єкт будови визначено як «встановлення огорожі». У такому випадку видатки на придбання металевих, залізобетонних конструкцій, збірних елементів тощо мають проводитися саме за цим кодом.

Разом з тим КЕКВ 3130 «Капітальний ремонт» застосовується на підставі договорів та кошторисів на капітальний ремонт. У цьому випадку видатки на придбання металевих, залізобетонних конструкцій, збірних елементів тощо мають проводитися за кодом 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів».

Тому, перед тим як планувати видатки на встановлення огорожі, радимо бухгалтеру уважно переглянути проєктно-кошторисну документацію, а також звернути увагу на те, як зазначено формулювання предмета договору підряду на встановлення огорожі та додатки до цього документа.

Ставимо огорожу на облік

На перший погляд порядок відображення в бухобліку операцій зі встановлення огорожі не повинен викликати багато запитань.

Так, при обліку витрат на будівництво такого об’єкта, а саме з початку й до закінчення відповідних робіт та введення об’єкта в експлуатацію, слід керуватися НПСБО 121 та Методрекомендаціями⁶.

⁶ Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

З огляду на це, всі витрати, пов’язані з будівництвом такого об’єкта, як огорожа, установа відображає як капітальні інвестиції на створення такого об’єкта основних засобів, тобто накопичує їх за дебетом субрахунку 1311.

Зазначені витрати установі слід обліковувати за такими напрямами:

• проєктно-вишукувальні роботи;

• будівельні роботи;

• роботи з монтажу устаткування;

• придбання устаткування, що потребує монтажу;

• придбання устаткування, що не потребує монтажу, інструментів та інвентарю;

• інші капітальні роботи і витрати.

Отже, всі витрати, пов’язані з будівництвом об’єкта, з початку й до закінчення робіт установа визнає незавершеними капітальними інвестиціями та формує таким чином майбутню первісну вартість такого об’єкта.

Однак черговий ребус бухгалтеру доведеться вирішувати тоді, коли побудований об’єкт введений в експлуатацію та залишилась усього одна дрібниця — встановити інвентарний номер. У чому тут заковика?

Річ у тім, що в Методрекомендаціях передбачена така вимога:

«Земля і будівлі, розташовані на ній, є окремими активами і в бухгалтерському обліку відображаються окремо.

Надвірні приміщення, огорожі та інші надвірні споруди, що обслуговують будівлю (сарай, паркан, колодязь), становлять разом з нею один інвентарний об’єкт.

Якщо ці будівлі та споруди обслуговують два і більше приміщень, вони вважаються самостійними інвентарними об’єктами.

Зовнішні прибудови до будівлі, що мають самостійне господарське значення, приміщення котельних, які стоять окремо, а також капітальні надвірні прибудови (склади, гаражі) вважаються також самостійними інвентарними об’єктами».

Фактично це означає, що будівля та огорожа становлять один інвентарний об’єкт та повинні мати один інвентарний номер. Тобто при такому підході вартість збудованої огорожі слід віднести на збільшення первісної вартості будівлі, яку вона обслуговує. На нашу думку, такий підхід, передбачений в Методрекомендаціях, працює тоді, коли такі об’єкти, як будівля та огорожа, будуються разом, та, відповідно, одночасно вводяться в експлуатацію. У такому разі таким об’єктам на загальних підставах установа присвоює один інвентарний номер та відкриває одну Інвентарну картку обліку об’єкта основних засобів.

Тепер щодо нашої ситуації, а саме: встановлення огорожі біля будівлі, яка побудована була раніше та вже певний час існує в обліку як інвентарний об’єкт із встановленим інвентарним номером.

Вважаємо, що у такому разі огорожу все ж таки доцільно обліковувати як окремий інвентарний об’єкт.

До речі, підстави для такого підходу також знаходимо в Методрекомендаціях, зокрема, у визначенні об’єкта основних засобів:

«Одиницею обліку основних засобів є об’єкт основних засобів, а саме:

закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;

конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;

відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно;

інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється суб’єктом державного сектору.

Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів».

Оскільки в нашій ситуації будівлі і огорожі матимуть різні терміни експлуатації, то їх все-таки правильніше визнавати в бухгалтерському обліку як окремі об’єкти. І відповідно такі об’єкти матимуть різні інвентарні номери.

Вважаємо, що обидва запропоновані варіанти обліку встановленої огорожі мають право на життя, цілком правильні та відповідають вимогам Методрекомендацій.

Але кожен з варіантів варто застосовувати залежно від конкретної ситуації, пов’язаної зі встановленням огорожі.

Далі розглянемо на прикладі порядок відображення в бухгалтерському обліку зазначеної операції.

У бухгалтерському обліку ці операції відображаються так:

Нова споруда на балансі — вносимо зміни до техдокументації

І нарешті, залишився заключний етап — внести інформацію про огорожу, встановлену на земельній ділянці, до технічного паспорта основної будівлі. Чим передбачена така вимога та як правильно це зробити?

Насамперед зазначимо, що самотужки впоратись із цим завданням установа не зможе. Це пов’язано з тим, що всі об’єкти нерухомого майна підлягають технічній інвентаризації, яку проводять не установи, а окремі суб’єкти господарювання, які мають на це повноваження (БТІ).

Зазначимо, що основним документом, що регулює порядок та методику проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд, є Інструкція № 127⁷. Яке відношення має ця Інструкція до нашої ситуації? Пряме.

⁷ Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 24.05.2001 р. № 127.

Річ у тім, що відповідно до п.п. 4 п. 2 розд. II Інструкції № 127 огорожі відносять до складу господарських (допоміжних) споруд. А тому якщо зазначені об’єкти розміщені на земельній ділянці, на якій розташована основна будівля, вони підлягають технічній інвентаризації в складі основної будівлі. Відповідно на такі об’єкти складають інвентаризаційні справи та позначають їх в технічних паспортах.

Право на проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна мають суб’єкти господарювання, які пройшли професійну атестацію у Мінрегіоні та отримали кваліфікаційний сертифікат. Основними цілями проведення такої інвентаризації є:

• визначення фактичної площі та об’єму об’єктів нерухомого майна (щодо проєктних);

• обстеження та оцінка технічного стану наявних об’єктів;

• установлення вартості об’єктів.

Як ми вже зазначали, саме на підставі матеріалів технічної інвентаризації складають інвентаризаційні справи та технічні паспорти.

Як бачимо, приведення в технічних паспортах даних не тільки про будинки та споруди, але й про господарські споруди є невід’ємною складовою того величезного обсягу робіт, які здійснюють фахівці БТІ під час проведення технічної інвентаризації нерухомості.

Тому відображення в технічному паспорті не тільки будинків та споруд, але й різних об’єктів, які відповідно до Інструкції № 127 є різновидом господарських будівель та споруд, повністю відповідає вимогам зазначеної Інструкції № 127.

Отже, об’єкти нерухомого майна, які установа обліковує на балансі як окремі об’єкти, повинні бути зазначені в технічному паспорті. А тому радимо установі поквапитись та внести необхідні зміни до зазначених документів з урахуванням вимог Інструкції № 127.