Вимоги цього Порядку застосовують під час списання:
1 Порядок списання об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314.
• об’єктів незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи);
• матеріальних активів, що визнані об’єктами ОЗ;
• інших необоротних матеріальних активів.
Цього разу зміни, унесені постановою2 № 814, спрямовані на розширення повноважень балансоутримувачів об’єктів державного майна та зменшення бюрократичних та корупційних чинників при підготовці та розгляді документів щодо списання майна.
2 Постанова КМУ «Про внесення змін до Порядку списання об’єктів державної власності» від 09.09.2020 р. № 814.
Тож розглянемо ці зміни детально.
1. Уточнено, що вимоги Порядку № 1314 поширюються на майно, що передано:
• казенним підприємствам, державним комерційним підприємствам (їх об’єднанням), закладам, установам та організаціям;
• майно, закріплене за підприємствами, установами та організаціями, які перебувають у віданні Національної академії наук і галузевих академій наук;
• майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутного капіталу;
• майно, що передано в оренду у складі єдиних (цілісних) майнових комплексів державних підприємств, організацій (їх структурних підрозділів).
Такі зміни абз. 3 п. 1 та п. 2 Порядку № 1314 цілком логічні та пов’язані з тим, що заклади є окремим видом юридичних осіб публічного права, які здійснюють свою діяльність в Україні та виступають балансоутримувачами об’єктів державної власності, і можуть здійснювати заходи з його списання.
Як і раніше, вимоги Порядку № 1314 не поширюється на майно, порядок списання якого визначається окремими законами. Зокрема це об’єкти житлового фонду, військове майно, державний матеріальний резерв, цілісні майнові комплекси підприємств тощо.
2. Найбільш цікаві зміни внесено до абз. 5 п. 5 Порядку № 1314. Для початку порівняємо, як виглядав цей пункт раніше та зараз.
| До змін | Після змін |
| Списання повністю амортизованих основних фондів (засобів), інших необоротних матеріальних активів суб’єкта господарювання, первісна (переоцінена) вартість яких становить менш як 20 тис. грн, здійснюється за рішенням керівника такого суб’єкта відповідно до цього Порядку (за винятком підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію) | Списання повністю амортизованих основних фондів (засобів), крім нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва (незавершених капітальних інвестицій у необоротні матеріальні активи), інших необоротних матеріальних активів суб’єкта господарювання, первісна (переоцінена) вартість яких становить менш як 50 тис. грн, здійснюється за рішенням керівника такого суб’єкта відповідно до цього Порядку (за винятком підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію) |
Існує відоме правило, визначене в п. 5 Порядку № 1314, — бюджетні установи списують майно, що перебуває у них на балансі, після погодження рішення про списання з суб’єктом управління.
Наразі відповідно до змін, унесених постановою № 814, списання повністю амортизованих ОЗ, інших необоротних матеріальних активів, первісна (переоцінена) вартість яких становить менше 50 тис. грн, суб’єкти господарювання здійснюють за рішенням керівника такого суб’єкта згідно із зазначеним Порядком (за винятком підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію). Це означає, що вартісна межа, за якої керівник бюджетної установи може самостійно приймати рішення про списання майна, збільшена з 20 до 50 тис. грн.
З огляду на зазначені зміни, керівники суб’єктів господарювання (тобто керівники бюджетних установ) мають повноваження самостійно прийняти рішення про списання такого майна, як:
1) об’єкти ОЗ, на які нараховано знос у розмірі 100 %;
2) інші необоротні матеріальні активи (тобто об’єкти, що обліковуються на рахунку 11),
за умови, що первісна (переоцінена) вартість таких об’єктів не перевищує 50 тис. грн.
Але тут варто пам’ятати: знос, нарахований у розмірі 100 % вартості об’єкта основних засобів, придатного для подальшої експлуатації, не може бути підставою для його списання. Незважаючи на 100-відсотковий знос, об’єкт ще може бути придатним для використання певний час. Тож питання щодо списання такого об’єкта слід вирішувати зважено.
Отже, якщо первісна (переоцінена) вартість об’єктів ОЗ та інших необоротних матеріальних активів більше 50 тис. грн або списуються об’єкти, на які 100 %-й знос не нараховано, то доведеться отримати згоду суб’єкта управління (тобто вищої за рівнем організації).
Разом з тим погодження на списання майна незалежно від його вартості необхідно отримати при списанні таких об’єктів, як:
• нерухоме майно (тобто об’єктів, що обліковують на субрахунку 1013);
• об’єктів незавершеного будівництва (незавершених капітальних інвестицій у необоротні матеріальні активи), тобто витрати, накопичені на рахунку 13.
3. В абз. 6 п. 4 Порядку № 1314 з’явились вимоги щодо подання та оприлюднення інформації про майно, яке бюджетні установи обліковують на балансі, але яке з різних причин таке майно не використовують. Пропонуємо нижче ознайомитися з цими вимогами.
| До змін | Після змін |
| Морально застаріле та фізично зношене майно, придатне для подальшого використання, може передаватися до сфери управління місцевих органів виконавчої влади з подальшим його закріпленням за відповідними закладами, установами та організаціями | Суб’єкти господарювання, на балансі яких перебуває майно, первісна (переоцінена) вартість якого становить більш як 50 тис. грн та яке не використовується, у тому числі морально застаріле та фізично зношене, подають щомісяця до 10 числа інформацію про таке майно суб’єктам управління. Суб’єкт управління з метою ефективного використання та безоплатної передачі такого майна іншим суб’єктам господарювання, що належать до сфери його управління, або іншим суб’єктам управління оприлюднює отриману інформацію на власному офіційному вебсайті. Відсутність протягом 30 робочих днів з дня оприлюднення інформації стосовно морально застарілого та фізично зношеного майна пропозицій щодо його передачі може використовуватися під час здійснення списання такого майна як підтвердження неможливості його безоплатної передачі в установленому порядку |
Як бачимо, завдяки унесеним змінам до Порядку № 1314 запроваджена нова вимога щодо подання та оприлюднення інформації про майно, яке бюджетні установи обліковують на балансі, але з різних причин таке майно не використовують. Яка мета такого нововведення? На нашу думку, це спрямовано на підвищення ефективності використання державного майна та безоплатної передачі такого майна іншим суб’єктам господарювання, що належать до сфери його управління, або іншим суб’єктам управління. Адже часто-густо на балансі установи може перебувати майно, яке з різних причин не використовується, але воно може стати в пригоді іншим установам та організаціям, які в цей час не мають коштів на придбання такого майна. З огляду на оновлені норми абз. 6 п. 4 Порядку № 1314, розпорядникам доведеться прийняти до уваги таке:
1) суб’єкти господарювання (тобто бюджетні установи), на балансі яких перебуває майно, первісна (переоцінена) вартість якого становить більш як 50 тис. грн та яке не використовується, повинні подавати інформацію про таке майно суб’єктам управління (тобто вищій за рівнем організації). Строк подання інформації — щомісяця до 10 числа. Також до переліку такого майна необхідно уключати морально застаріле та фізично зношене майно, яке придатне для подальшого використання;
2) у свою чергу, суб’єкти управління повинні оприлюднювати інформацію про зазначене майно, отриману від підвідомчих установ, на своєму власному офіційному вебсайті;
3) протягом 30 робочих днів з дня оприлюднення інформації стосовно морально застарілого та фізично зношеного майна суб’єкти управління очікують пропозицій щодо безоплатної передачі такого майна іншим суб’єктам в установленому порядку;
4) якщо протягом зазначеного строку суб’єкти управління не отримали пропозицій щодо його передачі, вони мають підстави для списання такого майна.
При цьому, як передбачено Порядком № 1314, відсутність таких пропозицій саме і є підтвердження неможливості безоплатної передачі зазначеного майна.
Взагалі, як діяти установам та організаціям, які мають на балансі майно, яке начебто придатне для подальшого використання, але з тих чи інших причин не використовується? Варіанти вирішення таких ситуацій ми розглядали в матеріалі «Установа має непотрібне майно: як його позбутися» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 45).
4. Уточнено повноваження суб’єктів управління майном. Про це свідчать зміни, унесені до абз. 14 п. 6 Порядку № 1314. Порівняємо ці вимоги:
| До змін | Після змін |
| У разі потреби суб’єкт управління, державний орган приватизації за місцезнаходженням суб’єкта господарювання можуть запитувати від суб’єкта господарювання додаткові документи, необхідні для прийняття рішення про списання майна (технічні паспорти, суднові документи, витяги з реєстрів, висновки спеціалізованих організацій, договори або їх проєкти тощо). Вичерпний перелік додаткових документів надсилається суб’єкту господарювання у 10-денний строк з дати надходження зазначених у підпунктах 1 — 7 цього пункту документів | У разі потреби суб’єкт управління, державний орган приватизації за місцезнаходженням суб’єкта господарювання можуть запитувати від суб’єкта господарювання додаткові документи, необхідні для прийняття рішення про списання майна (технічні паспорти, суднові документи, витяги з реєстрів, висновки спеціалізованих організацій, договори або їх проєкти тощо). Вичерпний перелік додаткових документів може визначатися розпорядчим актом суб’єкта управління |
Як бачимо, завдяки унесеним змінам суб’єкти управління отримали право визначати відповідними розпорядчими актами перелік додаткових документів з урахуванням галузевих особливостей списання майна.
Нагадаємо, що такі документи бюджетні установи-балансоутримувачі майна подають зазначеним суб’єктам для отримання згоди на списання майна.
Сподіваємось, що такі зміни дійсно зменшать бюрократичні та корупційні чинники, з якими стикають бюджетні установи при підготовці та поданні документів для отримання згоди на списання майна. Та врешті-решт це вплине на зменшення випадків повернення документів на повторне доопрацювання та відмови при отриманні згоди на списання майна суб’єктами управління.
5. Унесено певні уточнення щодо прав комісії, яку створює суб’єкт управління майном для розгляду питань щодо списання майна.
Як передбачено в абз. 2 п. 8 Порядку № 1314, у разі потреби комісія з розгляду питань стосовно списання майна може провести додатковий огляд майна, що пропонується до списання.
Тож проводити додатковий огляд майна, що пропонується до списання, тепер комісія може без додаткового отримання рішення суб’єкта управління майном.
Виходить, що наразі комісія самостійно може прийняти рішення, якщо необхідно провести такий додатковий огляд майна без отримання відповідного рішення свого керівника. Напевне такі зміни прискорять процес розгляду комісією відповідних документів та отримання кінцевого результату роботи такої комісії.
6. Дещо відкориговано п. 10 Порядку № 1314.
У цьому пункті йдеться про процедуру списання майна, що перебуває під наглядом державних інспекцій.
З огляду на унесені зміни, для участі в роботі комісії, створеної для встановлення факту непридатності використання майна, що перебуває під наглядом інспекцій, дозволено включати не тільки представників відповідної інспекції, але й представників територіального органу відповідної інспекції (у разі його створення).
Наостанок зазначимо, що зміни, унесені постановою № 814, набрали чинності з дня її опублікування, тобто з 17.09.2020 р.3 Тож вже з цієї дати установи повинні втілювати в життя та виконувати оновлені вимоги щодо списання майна.
3 Постанова № 814 опублікована в газеті «Урядовий кур’єр» від 17.09.2020 р. № 180.
