Зокрема, у листі від 17.08.2020 р. № 16-07-07/14337 вони нагадали про існування чітко визначеного переліку документів, які необхідно надати для здійснення видатків на капітальне будівництво за рахунок державних капітальних вкладень. Такий перелік наведено в п. 8 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1764.
Однак ані цим, ані жодним іншим нормативно-правовим актом не передбачено подання до Казначейства дозволу на виконання будівельних робіт. Відтак надавати його для реєстрації бюджетних зобов’язань не потрібно.
Натомість підставою для проведення розрахунків за виконані роботи та надані послуги у будівництві є акти приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в). Це випиває з п. 18 Порядку № 1764 і на цьому Казначейство наголосило у листі від 19.08.2020 р. № 16-10-11/14471.
Таким чином, саме акт приймання виконаних робіт підтверджує факт узяття бюджетного фінансового зобов’язання та є підтвердним документом для оплати.
ДКСУ про КЕКВ при оплаті будівельних робіт
На продовження теми капітального будівництва Казначейство надало ще одне роз’яснення.
Але цього разу листі ДСКУ 18.08.2020 р. № 16-05-06/14432 став відповіддю на запитання щодо застосування КЕКВ при оплаті будівельних робіт.
Так, фахівці головного казначейського органу нагадали, що видатки на виготовлення проєктно-кошторисної документації на будівництво та виконання супровідних робіт слід здійснювати за КЕКВ 3122 «Капітальне будівництво (придбання) інших об’єктів». При цьому зазначені роботи обов’язково мають входити до складу загальної вартості будівництва відповідно до державних будівельних норм.
Тож якщо послуги з приєднання об’єкта будівництва до діючих інженерних мереж є складовою частиною зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, то їх оплату слід проводити за кодом виконання основних робіт.
Крім того, Казначейство підкреслило, що авансування видатків на капітальне будівництво можливе лише шляхом перерахування коштів на небюджетний рахунок виконавця робіт (постачальника, надавача послуг). Останній відкривається у органах Казначейства на ім’я відповідного контрагента. Ба більше, для здійснення будь-яких платежів зі свого рахунку він має надавати до Казначейства підтвердні документи.
Підвищення посадових окладів працівників нотаріальних контор та архівів
Уряд вирішив підвищити зарплату працівникам державних нотаріальних контор та архівів.
Для цього відповідно до п. 1 постанови КМУ від 16 вересня 2020 року № 832 внесено зміни у додаток 1 до постанови КМУ «Про умови оплати праці працівників державних нотаріальних контор та державних нотаріальних архівів» від 11 вересня 2007 року № 1123.
Отже, з 1 жовтня 2020 року місячні посадові оклади цих працівників становитимуть:
• завідувача державної нотаріальної контори (архіву) — 6100 грн;
• заступника завідувача державної нотаріальної контори (архіву) — 5950 грн;
• державного нотаріуса — 5300 грн;
• консультанта — 4230 грн;
• оператора комп’ютерного набору I категорії, діловода — 4196 грн;
• оператора комп’ютерного набору II категорії, архіваріуса — 4162 грн.
