Кардинальні зміни в порядку розрахунку лікарняних: чого чекати?

Бюджетна бухгалтерія Квітень, 2021/№ 13
В обраному У обране
Друк

Кардинальні зміни в порядку розрахунку лікарняних: чого чекати?

Цього разу руки законотворців дійшли до порядку розрахунку лікарняних. Напевно, однією з причин цього стало додаткове навантаженням на ФСС через пандемію. Адже суттєво зросли видатки за лікарняними. Як наслідок — Фонд постійно затримував фінансування виплат з тимчасової непрацездатності працівників.

Безумовно, влада мала відреагувати. Але реакція виявилась дещо неочікуваною. Наразі на офіційному сайті Мінсоцполітики з’явився проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації функцій Фонду соціального страхування України».

Цим законопроєктом планується внести зміни до низки нормативно-правових актів і, зокрема, до Закону про соцстрахування1.

1 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Що ж планується змінити?

По-перше, зміниться п. 2 ст. 22 Закону про соцстрахування. Саме ця норма встановлює порядок оплати лікарняних у співвідношенні роботодавець/Фонд. Планується, що ФСС буде оплачувати лікарняний з 11-го дня непрацездатності. Тоді як нині перші 5 днів хвороби оплачує роботодавець, а з 6-го дня — ФСС. Відповідно, якщо проєкт Закону буде прийнято, оплата перших 10 днів тимчасової непрацездатності ляже на плечі роботодавців.

По-друге, зміни торкнуться ст. 24 Закону про соцстрахування. Ця норма визначає розміри допомоги по тимчасовій непрацездатності залежно від страхового стажу. Таку допомогу будуть виплачувати застрахованим особам у таких розмірах:

50 % середньої зарплати — застрахованим особам, які мають страховий стаж до 5 років;

60 % середньої зарплати — застрахованим особам, які мають страховий стаж від 5 до 10 років;

70 % середньої зарплати — застрахованим особам, які мають страховий стаж від 10 до 15 років;

80 % середньої зарплати — застрахованим особам, які мають страховий стаж від 15 до 20 років;

100 % середньої зарплати — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад 20 років.

Як бачимо, такі нововведення серйозно вдарять по гаманцю працівника. Адже раніше, аби отримати лікарняні у 100-відостоковому розмірі «середньої», достатньо було відпрацювати 8 років. А от після змін на виплату лікарняних у такому розмірі зможуть розраховувати лише ті, чий страховий стаж аж 20 років. Постраждають й інші працівники, страховий стаж яких становить від 5 до 20 років.

По-третє, змін зазнає ст. 23 Закону про соцстрахування. Тут наведено підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності. До них планують додати:

• період простою, крім випадків, коли тимчасова непрацездатність настала до простою;

• період тимчасової непрацездатності, зазначений у медичному висновку з тимчасової втрати працездатності, визнаному необґрунтованим.

Серед інших запланованих змін, на які варто звернути увагу, — це виплата допомоги на поховання у двократному розмірі ПМПО, встановленого на дату смерті. На сьогодні розмір такої допомоги встановлено окремою постановою № 172 і становить 4100 грн.

2 Постанова Правління ФСС «Про встановлення розміру допомоги на поховання» від 08.02.2017 р. № 17.

Ну що ж, якщо проєкт Закону буде прийнято, то і на роботодавців, і на працівників чекають, без перебільшення, революційні зміни. І, на жаль, вони аж ніяк не на краще.

До речі, Закон пропонують увести в дію з 01.08.2021 р. Виняток — зміни щодо порядку розрахунку лікарняних за кошти ФСС. Вони повинні набрати чинності з 01.01.2022 р.

Договір позички продовжити НЕ можна, укласти договір оренди…

Розділові знаки у цьому реченні нещодавно розставив ФДМУ. Остаточно й безповоротно. Так, у своєму листі від 11.03.2021 р. № 10-16-5353 фахівці ФДМУ відповіли на запитання щодо пролонгування договорів позички державного та комунального майна.

Не секрет, що з 1 лютого 2020 року на передачу держкомунмайна в безоплатне користування або позичку накладено табу. Пряму вказівку на заборону містить ч. 2 ст. 9 Закону № 1571.

1 Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 р. № 157-IX.

Та як бути з договорами позички, укладеними на підставі «попередника» цього Закону? Конкретні дії щодо таких договорів не визначено ні самим Законом № 157, ні Порядком № 4832.

2 Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, затверджений постановою КМУ від 03.06.2020 р. № 483.

Звісно, договори позички, підписані до запровадження Законом № 157, є чинними й діють до закінчення строку, на який були укладені. Адже протягом строку дії договору існують господарські зобов’язання сторін, які виникли на основі цього договору (ч. 7 ст. 180 ГКУ, ч. 1 ст. 631 ЦКУ). Ба більше, обов’язковість для виконання підписаного договору ніхто не скасовував (ст. 629 ЦКУ).

А от продовжити такі договори не вийде. Якщо існує потреба у використанні такого майна, доведеться укладати іншу угоду — договір оренди. Тобто про безоплатне використання державного та комунального майна можна забути. І жодних тобі поблажок чи привілеїв для колишніх користувачів (за договорами позички) при оформленні орендних відносин. Усе на загальних підставах.

Але є інший варіант — передача майна на праві господарського відання (оперативного управління). Як передати транспортний засіб комунальному підприємству у господарське відання, читайте у статті «Транспорт від ОМС до КП: передача, ремонт, використання» цього номера.

Відповідальність за порушення вимог техногенної та пожежної безпеки — посилено

30 березня парламентарі прийняли Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення рівня відповідальності за порушення вимог техногенної та пожежної безпеки» (законопроєкт № 4157).

Цим Законом передбачено зміни до ст. 270 ККУ3. Таким чином, буде запроваджено кримінальну відповідальність за порушення вимог техногенної та пожежної безпеки. Це стосується випадків, коли наслідком такого правопорушення стала пожежа або аварії із заподіянням шкоди здоров’ю людей або майну у великому розмірі.

3 Кримінальний кодекс України від 13.04.2012 р. № 4651-VI.

Також Закон посилює адмінвідповідальність за недотримання вимог техногенної та пожежної безпеки. Зокрема, зросте розмір штрафів за:

невиконання приписів, розпоряджень чи постанов посадових осіб ДСНС (ст. 1888 КУпАП). За такі дії посадовим особам загрожуватиме штраф від 100 до 200 нмдг4 (від 1700 — 3400 грн).

4 нмдг — неоподатковуваний мінімум доходів громадян (17 грн).

Якщо ж порушники не засвоять урок і вчинять ті самі дії вдруге протягом року, штраф буде значно вищим — від 200 до 300 нмдг (від 3400 до 5100 грн);

завідомо неправдивий виклик рятувальників, поліціянтів або «швидкої» (ст. 183 КУпАП). Адмінштраф за такі витівки становитиме від 50 до 200 нмдг (від 850 грн до 3400 грн).

Редакція

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно