Платні «культурні» послуги: порядок та умови надання

Засади надання платних послуг

Перш за все заклади та установи культури у своїй діяльності керуються Законом про культуру¹.

¹ Закон України «Про культуру» від 14.12.2010 р. № 2778-VI.

З’ясуємо, про які саме заклади йдеться.

Так, існує базова мережа закладів культури загальнодержавного та місцевого рівнів (ст. 23 Закону про культуру). Наведемо їх у таблиці.

Види закладів культури

Джерелами фінансування закладів культури, зокрема, є кошти:

• що надходять від надання платних послуг;

• одержані за роботи (послуги), виконані закладом культури на замовлення підприємств, установ, організацій та фізичних осіб (ч. 1 ст. 26 Закону про культуру). Зауважимо: у разі одержання коштів від надання платних послуг, бюджетні асигнування державних і комунальних закладів культури не зменшуються.

Види платних послуг, які дозволені до надання закладам культури, наведено у Переліку № 1271².

² Перелік платних послуг, які можуть надаватися державними і комунальними закладами культури, затверджений постановою КМУ від 12.12.2011 р. № 1271.

Якщо ж заклади культури все-таки надаватимуть платні послуги, яких немає у Переліку № 1271, то всю суму отриманих за них коштів доведеться перерахувати до бюджету. Роз’яснення із цього приводу було надано Держказначейською службою ще у листі від 14.10.2011 р. № 16-04/918-2970. Так, у цьому листі фахівці Казначейства зазначили: «у випадку надходження на рахунок бюджетної установи коштів від надання платних послуг, не передбачених переліком дозволених платних послуг, такі кошти повинні бути перераховані в дохід того бюджету, за рахунок якого здійснюється утримання установи».

Такі кошти підлягають спрямуванню за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження».

Стосовно безпосередньо порядку надання платних послуг закладами культури на сьогодні діє Порядок № 1004³.

³ Порядок визначення вартості та надання платних послуг закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності, затверджений спільним наказом Мінкультури, Мінфіну та Мінекономіки від 01.12.2015 р. № 1004/1113/1556.

Керівники державних та комунальних закладів культури мають установити перелік платних послуг, що надаються конкретними закладами культури. У цьому переліку має бути: час, місце, спосіб та порядок надання кожної з послуг, розрахунки їх вартості та особи, відповідальної за їх надання.

При цьому заклади культури зобов’язані:

• безкоштовно надавати замовнику повну, доступну та достовірну інформацію щодо порядку та умов надання конкретної платної послуги, її вартості, порядку та строку оплати;

• оприлюднювати інформацію про вартість послуг, яка діє на дату надання послуги, із застосуванням інформаційних засобів (реклама, інформаційна дошка, вебсайт закладу тощо) (п. 4 розд.І Порядку № 1004).

Для впорядкування питань надання платних послуг комунальними закладами культури ОМС доцільно розробити та прийняти Положення про надання платних послуг закладами культури, заснованими на комунальній формі власності. Документ розробляється на підставі вимог Порядку № 1004 та затверджується рішенням ради або виконавчого комітету.

Документальне оформлення

Підставою для надання платних послуг закладами культури може бути заява чи договір.

Так, платні послуги надаються закладами культури (п. 5 Порядку № 1004):

• за письмовою заявою замовника. У заяві зазначають строк надання платної послуги, вид платної послуги згідно з Переліком № 1271, а також: для фізичних осіб — П. І. Б., місце проживання; для юридичних осіб — найменування юридичної особи та її місцезнаходження;

• відповідно до договору, розрахункового документа (касовий чек, товарний чек, квиток, талон, квитанція тощо), що засвідчує вартість понесених у зв’язку з наданням отримувачу платної послуги витрат.

Крім того, платні послуги закладами культури можуть надаватися за фактом їх оплати.

Оплата за послуги

У разі якщо відповідно до чинних нормативно-правових актів замовник може здійснювати оплату послуги частинами, у відповідному договорі слід обумовити конкретні суми та строки оплати.

Зауважимо: оплата за послуги може проводитися як у готівковій, так і в безготівковій формі.

У безготівковій формі оплата може здійснюватися шляхом попередньої оплати через банк або відділення поштового зв’язку. При цьому підтвердженням оплати послуг є платіжний документ (квитанція, платіжне доручення) з відміткою банку або відділення поштового зв’язку про перерахування коштів.

Кошти, отримані за надані платні послуги, підлягають зарахуванню на спеціальні реєстраційні рахунки відповідного закладу культури.

Розрахунок платних послуг

Розмір плати за надання платних послуг установлюється державним і комунальним закладом культури щороку у національній валюті України (ч. 1 ст. 26 Закону про культуру).

Розрахунок вартості платних послуг заклади та установи культури проводять самостійно.

Це обумовлено тим, що вільні ціни встановлюються суб’єктом господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Зазначене чітко прописано в п. 1 ст.11 Закону про ціни і ціноутворення⁴.

⁴ Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 р. № 5007-VI.

Вартість платної послуги встановлюють на основі економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних з її наданням.

Розмір плати за надання конкретної послуги визначають на підставі її вартості, що розраховується на весь строк її надання.

Вартість платних послуг визначається окремо за кожним видом послуг, які надаються закладами культури.

Не припустимо покривати видатки спеціального фонду коштами загального фонду. Тож ретельно стежте за тим, щоб до вартості платної послуги увійшли всі витрати, пов’язані безпосередньо з її наданням.

Ці витрати мають бути покриті за рахунок коштів спецфонду.

Складовими вартості платної послуги є:

• витрати на оплату праці працівників, які безпосередньо надають послуги;

• нарахування на оплату праці таких працівників;

• витрати та оплата послуг сторонніх організацій, товари чи послуги яких використовуються при наданні платних послуг;

• капітальні витрати;

• індексація заробітної плати, інші витрати відповідно до чинного законодавства.

Кожен заклад культури має свої особливості. Тому перелік статей калькуляції і склад витрат, що входять до таких калькуляційних статей, усі заклади установлюють самостійно.

Коротко розглянемо кожну зі складових.

Витрати на оплату праці

До витрат на оплату праці працівників, залучених до надання платної послуги, включають заробітну плату та інші виплати таким працівникам. При цьому слід виходити з розміру їх посадових окладів (ставок), а також ураховувати всі підвищення, доплати, надбавки та інші виплати обов’язкового характеру.

Крім того, при формуванні витрат на оплату праці можуть ураховуватися виплати заохочувального характеру, передбачені чинним законодавством та колективними договорами.

Таким чином, до витрат на оплату праці штатних працівників, залучених до надання платної послуги, включаємо як виплати обов’язкового характеру, так і заохочувальні виплати.

Та й це ще не все. Так, до вартості платної «культурної» послуги можуть включатися витрати на оплату праці осіб, які не перебувають у штаті установи чи закладу культури, але залучені до надання платної послуги. Оплата праці таких осіб здійснюється на підставі ЦПД⁵ у тих самих розмірах і за тими самими умовами оплати праці, за якими проводиться оплата праці відповідних штатних працівників.

⁵ ЦПД — цивільно-правовий договір.

Оплату праці працівників, залучених за ЦПД до виконання платних послуг, здійснюють за фактично виконаний обсяг робіт та період їх виконання, визначений в акті виконаних робіт.

Також до надання платних послуг можуть залучатись видатні вітчизняні та іноземні діячі культури.

У такому разі оплату їх праці здійснюють на підставі окремо укладених ЦПД.

Кількість кваліфікованих працівників культури, залучених до надання платних послуг, з відповідними розмірами посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), а також кількість годин їх роботи визначають:

• виходячи із загального обсягу виконуваних робіт;

• відповідно до затверджених норм навантаження або часу, необхідного для виконання тих чи інших видів робіт. Однак наразі таких затверджених норм не існує. Тому зазначені показники слід визначати розрахунково. Причому такі показники обов’язково має затвердити своїм наказом керівник закладу культури.

Окрім кваліфікованих працівників культури, до надання платних послуг можуть залучатися інші працівники, які обслуговують процес надання таких послуг.

Зокрема, ними можуть бути економісти, бухгалтери, водії, прибиральники тощо.

Кількість цих працівників визначаємо з урахування всіх функцій і видів робіт, безпосередньо пов’язаних із організацією надання кожної конкретної платної послуги.

Для визначення кількості таких працівників можна скористатися затвердженими у встановленому порядку штатними нормативами, передбаченими для установ та закладів відповідної сфери діяльності.

Також можна використовувати штатні розписи закладів культури, затверджені установою вищого рівня у встановленому законодавством порядку (п. 3 Порядку № 1004).

Нарахування на зарплату

Нарахування на оплату праці ЄСВ здійснюється у розмірах, передбачених чинним законодавством. На сьогодні — це 22 %. Для працівників-інвалідів — 8,41 %.

Витрати на оплату послуг

До витрат на оплату послуг сторонніх організацій, товари чи послуги яких використовуються при наданні платних послуг, належать матеріальні витрати. Зокрема, це можуть бути витрати на:

• придбання сировини, матеріалів, інвентарю, інструментів, запчастин, медикаментів, витратних матеріалів до комп’ютерної та оргтехніки, канцелярських товарів, бланків та іншої документації, що використовуються при наданні платної послуги, ПММ, хімікатів, білизни;

• захисні пристрої;

• придбання сценічного одягу та взуття, спецодягу та фурнітури до нього;

• харчування;

• проведення поточного ремонту, техогляду і техобслуговування необоротних матеріальних активів, що використовуються для надання послуг;

• службові відрядження, пов’язані з наданням платних послуг;

• оплату послуг зв’язку;

• засоби сигналізації.

Зупинимось дещо детальніше на витратах на пальне. Так, тут йдеться про ПММ, що використовуються під час надання послуг. Ці витрати розраховують виходячи із граничних норм споживання пального за конкретних умовах експлуатації автомобілів, їх технічних характеристик та тривалості роботи.

При цьому доцільно враховувати вимоги Норм № 43⁶. Саме такий підхід передбачено п. 5 розд. II Порядку № 1004.

⁶ Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджені наказом Мінтрансу від 10.02.98 р. № 43.

Утім, застосування цих Норм не є обов’язковим для бюджетних установ. Свого часу на це звертало увагу ГоловКРУ у листі від 11.08.2010 р. № 02-14/1232 (ср. ). У цьому роз’ясненні зроблено акцент на тому, що Норми № 43 є обов’язковими для застосування лише для підприємств, установ і організацій, які входять до сфери управління Мінтрансу.

Таким чином, установи та заклади культури, як і решта бюджетних установ, при списанні ПММ можуть, але не зобов’язані, використовувати Норми № 43. Водночас якщо керівник закладу культури прийме рішення про використання Норм № 43, це слід обов’язково зафіксувати в наказі про організацію бухгалтерського обліку або ж закріпити в окремому наказі.

Витрати на оплату послуг сторонніх юридичних та фізичних осіб, залучених для надання платних послуг на належному рівні, включають оплату виконання тих послуг чи робіт, які не можуть бути надані або виконані працівниками закладів культури.

Про які саме витрати йдеться? Це, зокрема, можуть бути витрати на оплату:

• банківських послуг (у тому числі за готівкове обслуговування);

• ветеринарних послуг;

• послуг з охорони;

• установлення пожежної та охоронної сигналізації;

• юридичних та інформаційних послуг;

• послуг з оренди;

• установлення лічильників і спеціального обладнання та їх повірки (перевірки);

• гарантійного та післягарантійного обслуговування;

• поточного ремонту, що здійснюються залученими юридичними особами;

• установлення та подальшого супроводження програмного забезпечення;

• послуг зв’язку (у тому числі мобільного);

• послуг інтернет-провайдерів тощо.

Крім того, до цієї категорії витрат також належать відрахування, обчислені від загального розміру витрат на оплату праці, але не включені до нарахувань на зарплату.

Наприклад, це може бути відрахування профспілковим організаціям.

Також до цієї ж категорії витрат включають плату за ліцензії та дозволи, отримання яких є необхідною умовою для надання того чи іншого виду платних послуг.

Водночас не забуваємо про витрати на обов’язковий медичний огляд працівників, заходи з охорони праці та безпеки, охорони навколишнього природного середовища, обов’язкове страхування транспортних засобів тощо.

Вартість витрат на оплату послуг інших організацій розраховуємо на основі встановлених чинними нормативно-правовими актами ставок або норм витрат. Якщо ж прямий розрахунок неможливий, розмір цих витрат визначаємо виходячи з фактичних витрат на одиницю наданої аналогічної послуги, що склались у закладі культури за минулий звітний період із урахуванням індексу інфляції.

Капітальні витрати

При визначенні вартості платних послуг капітальні витрати слід ураховувати у розмірі до 10 % вартості відповідної платної послуги. Таким є припис п. 6 розд. ІІ Порядку № 1004.

При цьому до капітальних витрат включаємо витрати на:

• придбання або створення ОЗ, зокрема, виробничого обладнання, приладів, механізмів, споруд, придбання літератури, оновлення бібліотечних фондів;

• ремонт, реконструкція та реставрація приміщень, будівель, споруд, які використовуються у закладах культури (у т. ч. придбання будівельних матеріалів, виготовлення проєктно-кошторисної документації);

• придбання програмного забезпечення (у т. ч. з передачею прав на користування), авторських та суміжних прав.

Приклади розрахунку вартості послуг

Перейдемо від слів до діла. Пропонуємо розглянути приклади розрахунків для різних закладів культури, а саме: для будинку культури та бібліотеки.

Почнемо з будинку культури.

Калькуляція вартості за проведення концертів художньої самодіяльності будинку культури на 2021 рік

Розрахунок до калькуляції за час проведення концерту художньої самодіяльності

Розрахунок рівня накладних витрат

⁷ ФОП — фонд оплати праці.

Вартість проведення концерту художньої самодіяльності становить 594,46 грн.

Відношення основних складових елементів витрат до оплати праці основного персоналу

Далі проведемо розрахунок тривалості надання обраних нами для прикладу видів платних послуг бібліотеки з урахуванням Типових норм часу⁸.

⁸ Типові норми часу на основні процеси бібліотечної роботи, затверджені Мінкультури від 29.12.2008 р. № 1631/0/16-08.

Розрахунок наведемо у таблиці.

Розрахунок тривалості надання платних послуг відвідувачам закладу відповідно до Типових норм часу

Далі проведемо розрахунок вартості визначених нами видів платних послуг. При цьому виходимо з того, що загальна сума заробітної плати бібліотекаря за місяць становить 6000 грн. На підставі наявних даних розрахуємо вартість платних послуг. Розрахунок наведемо у таблиці.

Калькуляція вартості послуг оформлення електронних реєстраційних документів дорослих читачів (первинне) та підготовки бібліографічних довідок

Таким чином, вартість оформлення електронних реєстраційних документів дорослих читачів (первинне) становить 21,90 грн.

Вартість підготовки бібліографічної довідки за складністю:

• незначна — 31,99 грн;

• середня — 52,20 грн;

• значна — 80,81 грн.

Майте на увазі: наведені приклади є умовними і кожен заклад культури при розрахунку тих чи інших платних послуг має враховувати свої конкретні особливості.

Платні «культурні» послуги та ПДВ

Тепер з’ясуємо, які послуги закладів культури звільняються від оподаткування ПДВ.

Перелік операцій з постачання послуг, звільнених від ПДВ, наведено в ст. 197 ПКУ. Режим звільнення від оподаткування поширюється на операції з постачання послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури (п.п. 197.1.2 ст.197 ПКУ).Також окремо п.п. 197.1.20 ПКУ звільнено від оподаткування ПДВ деякі види платних послуг, які надаються бібліотеками.

Ось перелік таких «звільнених» платних послуг:

• комплектування реєстраційно-облікових документів (квитків, формулярів);

• надання у користування рідкісних, цінних довідників, книг (у тому числі за нічним абонементом);

• тематичний добір літератури за запитом споживача;

• надання тематичних, адресно-бібліографічних та фактографічних довідок.

Але не всі вищенаведені платні послуги бібліотек, звільнені від оподаткування ПДВ, передбачені Переліком № 1271. Так, наприклад, платні послуги з надання у користування рідкісних, цінних довідників, книг (у т. ч. за нічним абонементом) в Переліку відсутні.

З огляду на це, доходи від платних послуг, звільнені від оподаткування ПДВ, але які не передбачені Переліком № 1271, не є власними надходженнями бюджетної установи. Як ми вже зазначали, у разі надання таких послуг доходи, отримані від їх споживачів, доведеться перерахувати до доходу відповідного бюджету.