1. Хто має пільги із земельного податку?
За загальним правилом, земельний податок сплачують (п. 269.1 ПКУ1):
1 Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
• власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
• постійні землекористувачі.
Бюджетні установи мають право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без установлення строку. Тому вони належать до категорії постійних землекористувачів.
Підтвердженням такого права є правовстановлюючі документи на земельну ділянку (державні акти, свідоцтва про реєстрацію речових прав тощо), а також дані земельного кадастру.
Зауважимо: законодавці передбачили низку пільг зі сплати земельного податку для бюджетних установ (ст. 282 ПКУ). Які конкретно установи мають пільги із земельного податку? Детальну інформацію з цього питання див. у табл. 1.
Пільги із земподатку
Таблиця 1
| Пільга | Її застосування |
| Бюджетні установи-пільговики | • дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки (крім національних та державних дендрологічних парків), освіти, охорони здоров’я, соцзахисту, фізкультури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; • державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади та заклади оздоровлення і відпочинку, а також дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій; • державні та комунальні центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, центри фізичного здоров’я населення, центри з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацькі спортивні школи, а також центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацькі спортивні |
| АТО-пільга | земельні ділянки державної та комунальної власності, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди |
| Пільгові земельні ділянки (ст. 283 ПКУ) | • земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур; • землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування; • земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв |
| Місцеві пільги | Ставки плати за землю та пільги щодо земподатку, які сплачується на відповідній території, встановлюють ОМС |
Приємно, якщо бухгалтер знайшов свою установу серед пільговиків. Але розслаблятися не варто. Чому? Адже податківці невпинно стверджують: особи, звільнені від сплати земельного податку (ст. 282 ПКУ), зокрема бюджетні установи, повинні подавати земельну декларацію2. Ба більше, такий обов’язок покладено й на тих, хто має ділянки, що не підлягають оподаткуванню (ст. 283 ПКУ).
2 Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), форма якої затверджена наказом Мінфіну від 16.06.2015 р. № 560.
І сперечатися тут марно. Інакше разом із пільгою із земподатку установа отримає штраф за неподання декларації.
Для зручності коди пільг із земельного податку, а також підстави для їх застосування наведено в таблиці у статті «Пільги із земельного податку: код пільги та підстави».
2. Коли установа втрачає земельну пільгу?
За певних обставин бюджетна установа може втратити пільгу із земподатку. Коли це відбувається, показано на схемі.
Підстави для втрати пільги із земельного податку бюджетною установою
У разі якщо землекористувачі надають в оренду окремі будівлі, споруди або їх частини, вони втрачають податкову пільгу. Але це стосується не всіх ділянок орендодавця, а лише тих, що надані в оренду чи знаходяться під об’єктами оренди (будівлями, спорудами). Пряму вказівку на це містить п. 284.3 ПКУ.
Звідси висновок: якщо установа-пільговик надає в оренду будівлю або її частину, її право на пільгу фактично «згорає». Інакше кажучи, установі доведеться сплачувати земельний податок за площі, що вона надає в оренду.
З якого періоду установа втрачає пільгу? Відповідь на це запитання також шукаємо в ПКУ.
Так, у разі надання в оренду будівель (споруд) або їх частин землекористувачами податок за площі, надані в оренду, слід обчислювати з дати укладення договору оренди (п. 287.7 ПКУ). Тобто саме дата укладання договору оренди буде точкою відліку, з якої установа стає повноцінним платником земподатку. Яким чином у такому разі обчислювати земельний податок, далі пояснимо на прикладах.
Майте на увазі: пільга щодо сплати земельного податку в деяких випадках зберігається за бюджетними установами. Наведемо ці випадки.
Так, у разі якщо бюджетні установи надають будівлі, споруди (їх частини) в тимчасове користування (оренду) таким орендарям, як:
• інші бюджетні установи;
• дошкільні, загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування.
Тож якщо вашими орендарями будуть вищезазначені установи (заклади), вашому пільговому статусу нічого не загрожує. І це чорним по білому прописано в абз. 2 п. 284.3 ПКУ (ср. ).
3. Як правильно розрахувати земельний податок?
Для розрахунку земельного податку бухгалтер передусім має знати:
• площу землі, за яку слід нарахувати земельний податок;
• НГО3 земельної ділянки;
3 Нормативна грошова оцінка.
• ставку земельного податку.
Де шукати ці дані? Нагадаємо:
1) інформацію про площу землі дізнаємось із правовстановлюючих документів на землю. Це можуть бути держакти на право користування, витяги із реєстру речових прав тощо;
2) дані про НГО земельної ділянки беремо з витягу про розмір НГО вашої ділянки. Такий витяг можна отримати у місцевому органі Держземкадастру. Для цього можна звертатися особисто або скористатися їх електронним сервісом «Публічна кадастрова карта України» (map.land.gov.ua).
Важливо!
Якщо НГО вашої земельної ділянки з початку 2021 року не змінилася, беріть для розрахунку податку минулорічну НГО.
3) інформацію про ставки земельного податку насамперед слід шукати у рішеннях відповідних ОМС. Адже ПКУ містить лише граничні ставки земподатку. Тоді як конкретний розмір ставок установлює місцева влада.
Такі рішення можна знайти на сайті ДФС (sfs.gov.ua) у розділі «Рішення місцевих рад».
Також пам’ятайте: алгоритм розрахунку цього податку залежить від визначення бази оподаткування. Зокрема, вирішальне значення має, проведена НГО землі чи ні.
Для наочності покажемо загальний підхід до обчислення земельного податку в табл. 2.
Алгоритм розрахунку земельного податку
Таблиця 2
| НГО земель проведено | НГО земель НЕ проведено |
| ЗП = Sзем х НГОіндекс х Сп* | ЗП = Sзем х НГОріл. х Сп** |
| * ЗП — сума земельного податку, грн; Sзем — площі земельної ділянки, га; НГОіндекс — НГО 1-ці площі, проіндексованої станом на початок року, грн; Сп — ставки податку, % (згідно зі ст. 274 ПКУ) | ** ЗП — сума земельного податку, грн; Sзем — площі земельної ділянки, м2, га; НГОріл. — НГО 1-ці площі ріллі по області, проіндексована станом на 1 січня поточного року, грн; Сп — ставки податку, % (згідно зі ст. 277 ПКУ) |
Далі покажемо, як виглядає такий розрахунок на прикладах.
4. Установа має пільгу: як розрахувати її суму?
Зробити це просто. Адже для розрахунку такої пільги вам знадобляться ті ж самі показники, що й для обчислення податку. Єдина відмінність — у такому разі сума податкового зобов’язання до сплати буде нуль.
Розглянемо умовний приклад.
Приклад 1. Бюджетна установа — заклад соцзахисту звільнена від сплати земельного податку на підставі п.п. 282.1.4 ПКУ. Заклад має державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 550 м2. НГО за 1 м2 земельної ділянки станом на 01.01.2021 р. становить 800 грн. Ставка земельного податку — 3 %.
Код пільги щодо земельного податку згідно з Довідником пільг № 101/14 — 18010553.
Річна сума земельного податку на 2021 рік становить:
550 м2 х 800 грн/м2 х 3 % : 100 % = 13200 грн.
Оскільки установа користується пільгою зі сплати земельного податку в повному розмірі, сума пільги також дорівнює 13200 грн.
Річна сума земельного податку (до сплати) — 0 грн.
4 Довідник № 101/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 01.01.2021 р.
Приклад заповнення декларації із земельного податку на 2021 рік наведено нижче.
5. Установа надає приміщення в оренду: як розрахувати податок?
Установа-орендодавець сплачує земподаток на загальних підставах. Тобто бухгалтеру доведеться його розрахувати пропорційно до площі приміщення, що надаються в оренду. Для цього необхідно обчислити певні показники. Як це зробити, покажемо на прикладі.
Приклад 2. Бюджетна установа — заклад освіти звільнена від сплати земельного податку на підставі п.п. 282.1.4 ПКУ. Установа має державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, загальна площа якої — 3500 м2. Площа земельної ділянки, на якій розташована одноповерхова будівля, — 1250 м2. НГО за 1 м2 земельної ділянки станом на 01.01.2021 р. — 800 грн. Ставка земельного податку — 3 %.
Установа надає в оренду частину приміщення — 250 м2.
Річна сума земельного податку на 2021 рік становить:
3500 м2 х 800 грн/м2 х 3 % : 100 % = 84000 грн.
Якби установа не надавала таке приміщення в оренду, розмір пільги із земельного податку дорівнював би цій сумі. Але у зв’язку з передачею частини приміщення в оренду установа втрачає пільгу на частину площі земельної ділянки.
Таку площу земельної ділянки обчислюємо так:
250 : 1250 х 3500 = 700 (м2).
Відповідно пільга із земподатку поширюється земельну ділянку площею:
3500 - 700 = 2800 (м2).
З огляду на це, сума пільги із земельного податку становить:
2800 м2 х 800 грн/м2 х 3 % : 100 % = 67200 грн.
Податкове зобов’язання із земельного податку обчислюємо так:
84000 - 67200 = 16800 (грн).
Код пільги щодо земельного податку згідно з Довідником пільг № 101/1 — 18010551.
Приклад заповнення декларації із земельного податку на 2021 рік див. нижче.
Фрагмент декларації з плати за землю за 2021 рік (100-відсоткова пільга)
Фрагмент декларації з плати за землю за 2021 рік (часткова втрата пільги)
6. Погодинна оренда: як розрахувати земельний податок?
Порядок обчислення земельного податку у випадку, коли установа надає в оренду приміщення на умовах погодинної оплати або декілька разів на місяць, має свої нюанси.
І передусім слід розуміти: на підставі укладеного договору орендар сплачує погодинну орендну плату, комунальні платежі та інші витрати. При цьому розрахунок таких витрат орендодавець здійснює виходячи з погодинних витрат, пов’язаних з експлуатацією приміщення. Порядок та умови оплати таких витрат установлюють за погодженням сторін.
Водночас установлювати правила розрахунку земельного податку бюджетні установи не можуть самостійно. Всі показники, необхідні для розрахунку земельного податку, визначені податковим законодавством.
Однак нормами ПКУ не передбачено ставок податку за площі, надані в оренду на неповний робочий день (кілька годин на тиждень, день). Про що свідчать роз’яснення податківців у категорії 111.05 ЗІР.
Таким чином, якщо установа надає приміщення в оренду на неповний робочий день, земельний податок слід обчислювати на загальних підставах. Тобто розрахунок податку варто проводимо за повний місяць, виходячи з площі наданої в оренду. Скільки годин чи днів орендар використовував таке приміщення, значення не має.
7. Коли подавати земельну декларацію?
Звітним періодом для земельного податку є календарний рік — з 1 січня по 31 грудня.
Платники податку (в тому числі й бюджетні установи) можуть обрати один з двох варіантів подання звітності:
• або подавати декларацію на рік. Це слід зробити не пізніше 20 лютого поточного року. У такій декларації необхідно зазначити річну суму податку з розбиттям за місяцями (п. 286.2 ПКУ);
• або подавати звітну декларацію щомісячно протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ПКУ).
Таким чином, цьогоріч як річну, так і місячну декларацію за січень (якщо вирішили звітувати щомісячно) необхідно подати не пізніше 22.02.2021 р. Це граничний строк.
Майте на увазі: подання декларації на поточний рік звільняє установу від подання щомісячних декларацій і навпаки.
Незалежно від обраного вами варіанта подання земельної декларації звітувати слід за місцезнаходженням земельної ділянки (до відповідного органу ДФСУ).
8. Чи подавати разом з декларацією витяг про НГО?
Ні, подавати витяг про НГО щоразу при поданні земельної декларації не треба. Такий витяг доведеться прихопити із собою лише в окремих випадках.
По-перше, витяг про НГО разом з декларацією подаємо при першому поданні такої декларації (на початку фактичного користування земельною ділянкою).
А по-друге, надати інформацію про НГО необхідно у разі зміни НГО відповідної земельної ділянки.
Тож якщо НГО не змінилась і залишилась на рівні минулорічної, таку довідку подавати не потрібно (див. роз’яснення в категорії 111.05 ЗІР). Але якщо ви не впевнені в розмірі НГО вашої ділянки, краще все ж таки мати такий витяг на руках.
До речі, можна подати як оригінал, так і копію витягу про НГО, але поки що тільки у паперовій формі. Самі фіскали підтверджують, що наразі немає можливості надіслати такий витяг разом із декларацією засобами електронного зв’язку.
До відома! На сайті ДПСУ на сьогодні розміщені дані про НГО земель. Але скористатися цією НГО для розрахунку земподатку не можна. Оскільки там наведена зведена інформація про НГО земель, а не за кожною земельною ділянкою. Тому податківці радять дізнаватися НГО саме із витягів, отриманих від Держгеокадастру (категорія 111.05 ЗІР).
Цікаво знати: що загрожує установі в разі неподання витягу про розмір НГО? Виявляється, нічого страшного не буде. Оскільки подання чи неподання такого витягу не впливає на нарахування земельного податку. І податківці погоджуються з цим фактом. Про це вони неодноразово зазначали у своїх роз’ясненнях (категорія 111.05 ЗІР).
9. Які основні правила заповнення земельної декларації?
Для звітування із земельного податку установи використовують уже знайому минулорічну форму декларації. Земельна декларація складається із шапки і трьох розділів.
Шапку заповнити нескладно. Тут переважно всім відомі дані, як-то: реквізити платника та податкового органу, до якого подається декларація, код КОАТУУ території, на якій розміщено землі.
При зазначенні річного звітного періоду, за який установа подає декларацію, заповнюєте поле «за 20__ рік». Якщо ж ви обрали варіант із щомісячною звітністю, тоді, крім цього поля, вам необхідно заповнити й поле «за __ місяць». У такому разі зазначайте номер місяця, за який звітуєте, арабськими цифрами (наприклад, звітуючи за січень, проставляємо «01»).
Особливо уважно слід заповнювати розділи І і ІІІ. Адже саме тут зазначаємо нараховані податкові зобов’язання із земельного податку. Так, у розділі І нараховуйте податок щодо кожної окремої земельної ділянки. До речі, правила заповнення цього розділу для місячних і річної декларації однакові.
У розділі ІІІ наводимо інформацію про нарахований земподаток. При цьому заповнюємо тільки рядок 3:
• у колонці 3 — загальні дані про нараховану річну суму податку за всіма ділянками, інформацію про які зазначили у розділі І;
• у колонках 4 — 15 — розподіляйте суму земподатку за 12 місяцями. Якщо звітуєте щомісяця, то заповнюємо тільки ту колонку, що відповідає звітному (податковому) місяцю, за який подаєте податкову декларації.
10. У які строки сплачувати земельний податок?
Сплачують податкові зобов’язання рівними частинами щомісячно за місцезнаходженням земельної ділянки. Для цього платник має у своєму розпорядженні 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
Тобто річну суму земельного податку розбиваємо на 12 рівних частин та сплачуємо щомісяця(п. 287.3 ПКУ). Аналогічний підхід і до сплати земподатку при щомісячному звітуванні (п. 287.4 ПКУ).
Таким чином, незалежно від способу подання декларації (щомісячно або раз на рік) сплату здійснюють за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно.
