Тривалість навчальних відпусток
Згідно зі ст. 216 КЗпП та ст. 15 Закону про відпустки1 працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у закладах вищої освіти (ЗВО) із заочною формою навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки.
1 Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
На період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається за заочною формою навчання на першому та другому курсах у ЗВО, надається відпустка тривалістю 30 календарних днів, а на третьому і наступних курсах — 40 календарних днів.
На період підготовки та захисту дипломного проєкту (роботи) таким студентам вишів першого та другого рівнів акредитації надається відпустка тривалістю два місяці, а у вишах третього і четвертого рівнів акредитації — чотири місяці.
Зазначені відпустки надаються впродовж навчального року.
Крім того, на період складання державних іспитів у ЗВО незалежно від рівня акредитації надається відпустка тривалістю 30 календарних днів.
Порядок утворення та діяльності ЗВО
Згідно з ч. 7 ст. 1 Закону про вищу освіту2 ЗВО є окремим видом установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, що діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.
2 Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII.
Юридична особа (крім наукової установи) набуває статусу ЗВО з моменту отримання ліцензії на провадження освітньої діяльності. ЗВО державної, комунальної та приватної форм власності мають рівні права у провадженні освітньої, наукової та інших видів діяльності. ЗВО діє на підставі власного статуту, який може містити інші положення, що стосуються особливостей їх утворення і діяльності. Статут ЗВО не повинен суперечити законодавству.
Відповідно до ст. 31 Закону про вищу освіту рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію ЗВО приймаються фізичними та/або юридичними особами відповідно до закону, у тому числі релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку.
Особливості для ЗВДО
Згідно зі ст. 11 Закону № 9873 релігійні управління і центри відповідно до своїх зареєстрованих статутів (положень) мають право створювати заклади вищої духовної освіти (ЗВДО), які, в свою чергу, діють на підставі статутів (положень) та віднесені також до релігійних організацій.
3 Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.91 р. № 987-XII.
Богословський/теологічний ЗВО визнано галузевим ЗВО, який за типом може бути університетом, академією, інститутом (ст. 28 Закону про вищу освіту).
Умови прийому на навчання до ЗВДО регулюються їхніми статутами (положеннями), зареєстрованими у встановленому законодавством порядку.
У свою чергу, ст. 32 Закону про вищу освіту підтверджено право на існування ЗВДО нормою, відповідно до якої принцип діяльності ЗВО щодо незалежності їх від політичних партій, громадських і релігійних організацій не поширюється на ЗВДО. Управління ЗВДО здійснюється з урахуванням особливостей його діяльності відповідно до законодавства (ч. 3 ст. 13 Закону про вищу освіту).
Згідно з п.п. 18 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону про вищу освіту під час проходження в установленому законодавством порядку ЗВДО процедури ліцензування та акредитації освітньої програми за спеціальністю «Богослов’я», створення та діяльності аспірантури, докторантури, спеціалізованої вченої ради цього ЗВДО за галуззю знань «Богослов’я» документи про вищу освіту, наукові ступені та вчені звання викладачів (педагогічних і науково-педагогічних працівників) і членів спеціалізованої вченої ради, видані ЗВДО, вважаються еквівалентними відповідним документам, що видаються в установленому законодавством порядку.
Отже, вищезазначені норми Закону про вищу освіту підтверджують право на існування та функціонування в рамках законодавства ЗВДО на рівні з іншими ЗВО.
Громадяни, які навчаються у вищих і середніх закладах духовної освіти, користуються правами і пільгами щодо відстрочення проходження військової служби, оподаткування, включення часу навчання до трудового стажу в порядку і на умовах, встановлених для студентів та учнів державних навчальних закладів.
Права студентів, які навчаються у ЗВО незалежно від їх типу та форм власності, передбачені п. 4 ч.1 ст. 62 Закону про вищу освіту. Згідно із зазначеною нормою особи, які навчаються у ЗВО, мають право на додаткову оплачувану відпустку у зв’язку з навчанням за основним місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу із навчанням.
Тому, зважаючи на норми ст. 216 КЗпП, ст. 15 Закону про відпустки та ст. 62 Закону про вищу освіту, є усі законодавчі підстави для надання додаткової відпустки у зв’язку із навчанням вчителю, який навчається заочно у ЗВДО.
