Зміна електропостачальника: що потрібно врахувати

Як передбачено ч. 1 ст. 58 Закону № 2019¹, споживач має право, зокрема:

¹ Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 р. № 2019-VIII.

• змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку;

• на відшкодування збитків, завданих внаслідок невиконання його контрагентами умов договорів, укладених на ринку електроенергії;

• подавати відповідному електропостачальнику звернення, скарги та претензії та отримувати в установленому законодавством порядку вмотивовані відповіді або повідомлення про заходи щодо усунення електропостачальником причин скарги;

• подавати Регулятору — НКРЕКП скарги;

• отримувати від відповідного електропостачальника інформацію, передбачену законодавством та умовами договору постачання електроенергії споживачу;

• отримувати від відповідного електропостачальника повідомлення про його наміри внести зміни до будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до внесення та у разі незгоди із запропонованими змінами розірвати договір з електропостачальником у визначеному договором порядку.

Водночас згідно з ч. 3 ст. 58 Закону № 2019 споживач зобов’язаний сплачувати за електроенергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

При цьому в п.п. 6.1.1 гл. 6.1 розд. VI Правил № 312² передбачено, що споживач має право на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електроенергії споживачу (постачання електроенергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником. Тож у разі незгоди замовника як споживача з підвищенням ціни на електроенергію в договорі він має право її не змінювати й обрати нового електропостачальника.

² Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312.

Такий вибір залежить від того, яка очікувана вартість предмета закупівлі електроенергії. Тобто від того, який обсяг електроенергії потрібен замовнику до кінця року (у зв’язку з розірванням діючого договору) та яка очікувана вартість цього обсягу.

Так, якщо вартість електроенергії у зазначеному випадку буде менша 50 тис. грн, то замовник може укласти прямий договір з іншим електропостачальником. Якщо вартість необхідної потреби в електроенергії буде дорівнювати або перевищуватиме 50 тис. грн, але буде менша 200 тис. грн, то варто провести спрощену закупівлю. І лише у разі, якщо вартість буде дорівнювати або перевищуватиме 200 тис. грн, то доведеться проводити відкриті торги, аби закупити електроенергію без порушень вимог Закону № 922³.

³ Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII.

Водночас не зайвим буде нагадати про підставу для застосування переговорної процедури закупівлі, передбачену в п. 3 ч. 2 ст. 40 Закону № 922.

Так, переговорну процедуру закупівлі замовник застосовує як виняток у разі, якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Застосування переговорної процедури закупівлі в такому випадку замовник здійснює за рішенням щодо кожного тендера. До того ж подібна підстава передбачена для тих випадків, коли дозволено не застосувати спрощену закупівлю, тобто у разі укладання прямого договору. Маємо на увазі норму п. 3 ч. 7 ст. 3 Закону № 922.

Так, замовник придбаває товари, роботи та послуги, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. грн та є меншою 200 тис. грн без застосування порядку проведення спрощених закупівель, у разі якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника.

Тож якщо договір розірвано з вини електропостачальника й у замовника є нагальна потреба в забезпеченні електроенергії, він може скористатись зазначеними нормами Закону № 922. Залежно від суми очікуваної вартості електроенергії замовник приймає рішення: чи застосовувати переговорну процедуру закупівлі (очікувана вартість — 200 тис. грн і більше) або ж укласти прямий договір без проведення спрощеної закупівлі (очікувана вартість — 50 тис. грн і менше 200 тис. грн).

При цьому не забувайте про таке: оскільки зазначені підстави є винятками із загальних норм Закону № 922, то наявність підстав для їх застосування замовник має документально підтвердити.

Зазначимо, що процедура зміни електропостачальника на іншого електропостачальника визначена в розд. VI Правил № 312. При цьому зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена у строк не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити електропостачальника.

Важливий момент. До припинення дії договору постачання електроенергії споживачу електропостачальник зобов’язаний забезпечувати постачання електроенергії на умовах чинного договору (ч. 4 ст. 59 Закону № 2019).

Якщо під час зміни електропостачальника виникли будь-які спори та розбіжності між споживачем та електропостачальником, то насамперед радимо вирішити ці питання шляхом переговорів між сторонами. Але знайте, що наявність спору між електропостачальником і споживачем не є підставою для затримки у виконанні договору постачання електроенергії споживачу новим електропостачальником.

Якщо електропостачальник неспроможний постачати електроенергію, він має повідомити про дату припинення постачання електроенергії постачальника «останньої надії», споживачів, Регулятора-НКРЕКП, оператора системи передачі та оператора системи розподілу з урахуванням вимог, визначених у розд. VI Правил № 312.