Підстави для втрати земельної пільги
Законодавці передбачили низку пільг зі сплати земельного податку для бюджетних установ. Перелік таких установ-пільговиків за останні роки залишається незмінним. Він наведений в ст. 282 ПКУ. І тому, напевне, бухгалтери вже звикли: на початку кожного року досить виконати свій прямий обов’язок — подати річну декларацію із земельного податку (далі — декларація). Потім можна спокійно відпочивати до наступного року.
Але так відбувається не завжди. І за певних обставин бюджетна установа може втратити пільгу щодо земельного податку. Коли ж це відбувається? Найпоширеніший приклад — надання будівлі, споруди або ж їх частини в оренду.
Так, у разі якщо землекористувачі надають в оренду окремі будівлі, споруди або їх частини, вони втрачають податкову пільгу. Але це стосується не всіх ділянок орендодавця, а лише тих, що надані в оренду чи знаходяться під об’єктами оренди (будівлями, спорудами). Пряме посилання на це містить п. 284.3 ПКУ.
Таким чином, якщо установа-пільговик надає в оренду будівлю або її частину, вона втрачає право на земельну пільгу. І тоді установі доведеться сплачувати земельний податок за площі, що вона надає в оренду.
Знайте: в певних випадках ПКУ зберігає для бюджетних установ пільгу щодо земельного податку. Що це за випадки? Далі наведемо перелік бюджетників-пільговиків та випадки, коли земельна пільга зберігається за ними за будь-яких обставин.
Пільга із земельного податку: хто має право та коли зберігається
| Показник | Пояснення |
| Хто має право на пільгу із земельного податку | • дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки (крім національних та державних дендрологічних парків), освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; |
| • державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади та заклади оздоровлення і відпочинку, а також дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій; • державні та комунальні центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, центри фізичного здоров’я населення, центри з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацькі спортивні школи, а також центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацькі спортивні школи і спортивні споруди всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів | |
| Коли зберігається земельна пільга | Якщо будівлі, споруди або їх частини надають у тимчасове користування (оренду) таким орендарям, як: • інші бюджетні установи; • дошкільні, загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування |
А що робити тим установам-пільговикам, які мають намір надати приміщення в оренду іншим орендарям? Насправді у цій ситуації у вас є лише два варіанти:
• перший — укласти договір оренди та одночасно втратити пільгу зі сплати земельного податку;
• другий — відмовитись від укладання договору оренди з таким орендарем та зберегти статус пільговика.
Тож, перш ніж пов’язувати себе орендними відносинами, ще раз поміркуйте, який варіант вам більше до вподоби.
УВАГА!
Укладання договору оренди — підстава для втрати земельної пільги
Тепер переходимо до найцікавішого. Наведемо практичні поради для сміливих пільговиків-бюджетників, тобто тих, кому набридло спокійне життя та подання декларації з нульовими показниками земельного податку.
З якого періоду втрачають земельну пільгу?
Ми вже з’ясували, що втрата земельної пільги деякими бюджетними установами напряму пов’язана з укладанням нових договорів оренди. Тому й не дивно, що зобов’язання зі сплати земельного податку також пов’язані з укладанням таких договорів. Пряма вказівка про це є в п. 287.7 ПКУ. Так, у разі надання в оренду будівель (споруд) або їх частин податок за площі, надані в оренду, слід обчислювати з дати укладення договору оренди. Тобто саме дата укладання договору оренди — це підстава для нарахування земельного податку.
Цікаво, а якщо установа уклала договір оренди не 1 липня, а, наприклад, 9 або 21 липня. З якого періоду вона втрачає пільгу? Відповідь однозначна — з липня. Це пов’язано з правилами обчислення земельного податку. Детальніше цей момент пояснимо далі.
Які правила уточнення земельного податку?
Для того щоб відобразити правильні дані у річній декларації, яку установа подала на початку 2021 року, доведеться використовувати загальний механізм виправлення помилок. Ці правила прописані в ст. 50 ПКУ. Податківці пропонують платникам податків самостійно виправити помилки, допущені у декларації:
1) граничний строк подання якої минув, за допомогою таких двох способів:
а) подати уточнюючий розрахунок і відобразити в ньому результат помилки: завищення чи заниження зобов’язань;
б) відобразити суму переплати чи недоплати у декларації, що подається за податковий період, наступний за періодом, в якому виявлено факт заниження чи завищення податкового зобов’язання.
Виправляти помилку через звітну декларацію при декларуванні зобов’язань у річній декларації не можна. Оскільки сама форма декларації для цього не пристосована;
2) граничний строк подання якої ще не закінчився. Щоб виправити помилку у такій декларації, платник податків має подати нову звітну декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий звітний період. Тут вам пощастить, адже при виправленні помилок цим способом жодні штрафні санкції не застосовують.
Який із зазначених варіантів варто обрати? Насправді уточнити показники, які були зазначені установою в річній декларації, можна лише шляхом подання уточнюючої декларації. Це пов’язано з тим, що установі необхідно уточнити податкові зобов’язання зі сплати земельного податку за майбутні місяці 2021 року. Тож зробити це можливо тільки за допомогою уточнюючої декларації.
Алгоритм заповнення уточнюючої декларації
Заповнювати уточнюючу декларацію традиційно починаємо із шапки. Зазначаємо в ній всі дані установи як платника та податкового органу, до якого подаємо декларацію. Детально зупинятися на ній не будемо, бо вона заповнюється за тими ж правилами, що і річна звітна.
Винятком є те, що в уточнюючій декларації зазначаємо такі дані:
• у полі «Порядковий номер за рік за видом декларації» номер, який дорівнює послідовно наростаючій кількості поданих відповідних декларацій. Якщо у звітному році уточнюючу декларацію установа ще не подавала, то ставите «1»;
• позначку «Х» в полі 03 «Уточнююча», а також навпроти того виду плати за землю (земельний податок чи орендна плата), з якого ви подаєте уточнюючу декларацію;
• у полі «за 20__ рік» зазначають рік, за який уточнюєте суму зобов’язання, тобто 2021-й;
• у полі «з урахуванням уточнень з» — дату (число та місяць арабськими цифрами, а для чисел з однієї цифри в першому полі проставляється «0»), починаючи з якої відбувається уточнення даних (наприклад, дату отримання права власності (користування)) на нову земельну ділянку, дату початку періоду, в якому була допущена помилка, тощо. У нашому випадку зазначаємо «01.07».
Особливо уважно заповнюємо розділи I і III, оскільки саме в них уточнюємо податкові зобов’язання щодо земельного податку. Правила заповнення розділів I і ІІІ декларації наведено в таблиці нижче.
Правила заповнення уточнюючої декларації
| Номер рядка (графи) | Правила заповнення |
| Розділ I | |
| 13 | Зазначаємо річну суму земельного податку, який обчислюємо за формулою: гр. 8 або 9 х гр. 10 або 11 х гр. 12 : 100. Ця формула наведена в шапці таблиці декларації |
| 14 | Зазначаємо код відповідної пільги згідно з Довідниками податкових пільг |
| 15 | Для обчислення розміру пільги необхідно брати загальний розмір земельної ділянки за вирахуванням тієї площі ділянки, на яку установа втрачає пільгу. Увага! Якщо установа не надає приміщення в оренду (тобто пільга дорівнює 100 %), тоді графа 9 буде дорівнювати графі 15 |
| 16 | Наводимо суму пільги із земельного податку. На цю суму установа зменшує показник річної суми земельного податку |
| 17 | Зазначаємо річну суму земельного податку, що підлягає сплаті до бюджету. Обчислюємо її так: загальна річна сума земельного податку (графа 13) за вирахуванням пільги суми (графа 16). Увага! Якщо установа не надає приміщення в оренду (тобто пільга дорівнює 100 %), тоді відповідно показник графи 17 дорівнює 0 грн |
| Розділ ІІІ | |
| 3 | Відображаємо розрахований податок на землю з урахуванням уточнень. Дані переносимо із графи 17 розділу І. Увага! У цьому рядку у графі 3 зазначаємо загальну суму нарахованого податку щодо всіх земельних ділянок за рік, а в графах 4 — 15 — за кожен місяць 2021 року. Тому за січень — червень залишаємо графи без показників (тобто ці клітинки залишаємо порожніми), а наводимо лише показники за липень— грудень |
| 4 | Зазначаємо раніше задекларовані суми плати за землю. До цього рядка переносимо інформацію, зазначену в рядку 3 декларації, дані якої уточнюємо. Оскільки в нашому випадку річна сума земельного податку до сплати дорівнювала 0 грн (тобто установа мала 100-відсоткову пільгу), показник у цьому рядку буде відсутній. Якщо протягом року установі доведеться ще раз подати уточнюючу декларацію, тоді у цьому рядку зазначаємо дані з рядку 3 останньої уточнюючої декларації. Врешті-решт за таких умов раніше виправлені помилки або зроблені уточнення не здвоюються |
| 5 | Наводимо суму нарахованого до збільшення податкового зобов’язання (додатна різницяданих ряд. 3 і ряд. 4) за всі звітні періоди року — і минулі, і періоди, за якими не настав термін сплати. Ряд. 5 заповнюють лише в тому випадку, якщо виправлення призвело до заниження податкових зобов’язань (тобто дані ряд. 3 перевищують дані ряд. 4). Якщо ж у результаті порівняння виявиться, що виправлення призвело до завищення податкових зобов’язань (дані ряд. 3 менші ніж дані ряд. 4), то установа має заповнити ряд. 6, а цей рядок лишити порожнім. Оскільки у нашому випадку податкові зобов’язання зі сплати земельного податку в цілому за рік і в розрізі місяців збільшилися, установа заповнює ряд. 5. До речі, ці суми будуть тотожними тим, що наведені у рядку 3 |
| 6 | Відображаємо дані про нараховані до зменшення податкові зобов’язання (додатна різниця показників ряд. 4 і 3), тобто реальну суму завищення податкових зобов’язань за всі періоди року (як минулі, так і майбутні). Тож у нашій ситуації ряд. 6 не заповнюємо, оскільки податкові зобов’язання зі сплати земельного податку не зменшились, а, навпаки, збільшились |
| 7 | Заповнюємо в разі виправлення помилки, що призвела до недоплати земельного податку до бюджету за минулі періоди (місяці) відповідно до п. 50.1 ПКУ. Увага! Оскільки у нашому випадку установа уточнює податкові зобов’язання зі сплати земельного податку за майбутні місяці 2021 року, а саме за липень-грудень, то штрафу не буде |
| 8 | Заповнюємо в разі виправлення помилки, що призвела до недоплати земельного податку до бюджету за минулі періоди (місяці) та після спливу 90 календарних днів (п.п. 129.1.3 ПКУ). Увага! Якщо допущена помилка призвела не до заниження, а до завищення податкових зобов’язань, тобто буде заповнено ряд. 6 уточнюючої декларації, то заповнювати ряд. 8 не потрібно, оскільки пеню не нараховують |
Коли подавати уточнюючу декларацію?
Для уточнюючої декларації із земельного податку встановлено єдиний варіант подання. Платник податку (у тому числі й бюджетна установа) повинен це робити протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, в якому виникли підстави для цього.
Які підстави законодавці мали на увазі в п. 286.4 ПКУ? Зокрема, це новоукладені договори оренди, а також зміна протягом року об’єкта та/або бази оподаткування. Тож у нашій ситуації подати уточнюючу декларацію необхідно не пізніше 20.08.2021 р. Це граничній строк.
Знайте: за несвоєчасне подання уточнюючої декларації установу очікують стандартні штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ПКУ. Так, за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності (у тому числі й уточнюючих декларацій) накладають штраф:
• 340 грн — за кожне таке неподання або несвоєчасне подання;
• 1020 грн — за ті ж дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення.
Не забувайте, що поява орендарів — це не тільки джерело додаткових власних надходжень для установи, але й певні обов’язки та відповідальність як платника податків.
Коли починати сплачувати земельний податок?
Податкові зобов’язання необхідно сплачувати рівними частинами щомісячно за місцезнаходженням земельної ділянки. Для цього установа має 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (п. 287.3 ПКУ).Тож сплатити земподаток за липень доведеться не пізніше 30.08.2021 р.
ПКУ не передбачено механізму обчислення земельного податку за площі, надані в оренду на неповний місяць. А тому якщо установа уклала договір оренди не з 1 липня, а, наприклад, 9 або 21 липня, обчислюємо земельний податок все одно за повний місяць (тобто за весь липень). При цьому не має значення, скільки днів орендар використовує таке приміщення.
Уточнююча декларація: числовий приклад
Приклад. Бюджетна установа — заклад освіти звільнена від сплати земельного податку на підставі п.п. 282.1.4 ПКУ. Код пільги щодо земельного податку згідно з Довідником пільг № 103/1 — 18010551.
Установа має державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, загальна площа якої — 3800 м2. Площа земельної ділянки, на якій розташована одноповерхова будівля, — 720 м2. НГО за 1 м2 земельної ділянки станом на 01.01.2021 р. — 800 грн. Ставка земельного податку — 3 %.
Установа уклала договір оренди приміщення площею 180 м2. Договір оренди укладено 01.07.2021 р. Починаючи з липня установа повинна сплачувати такий податок.
Розрахунки наведемо в таблиці.
| Показник | Розрахунок |
| Річна сума земельного податку на 2021 рік | 3800 м2 х 800 грн/м2 х 3 % : 100 % = 91200 грн |
| Розмір пільги із земельного податку за всю площу земельної ділянки | 180 : 720 х 3800 = 950 (м2) |
| Розмір пільги із земельного податку за «пільгову» площу земельної ділянки | 3800 - 950 = 2850 (м2) |
| Сума пільги із земельного податку | 2850 м2 х 800 грн/м2 х 3 % : 100 % = 68400 грн |
| Річна сума земельного податку | 91200 - 68400 = 22800 грн |
| Податкове зобов’язання (помісячна сума) | 22800 грн : 6 міс. = 3800 грн |
Приклад заповнення уточнюючої декларації із земельного податку див. нижче.
Фрагмент уточнюючої декларації з плати за землю на 2021 рік
