Головний «помічник» при розрахунку допомоги по вагітності та пологах — Порядок № 12661.
1 Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.
Для зручності трансформуємо його норми у формулу визначення суми декретних:
Д = ЗПсер х К,
де Д — допомога по вагітності та пологах (вона ж — декретні);
ЗПсер — середньоденна зарплата;
К — кількість календарних днів, що припадають на період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Розберемось із кожною складовою цієї формули.
Із кількістю календарних днів відпустки все просто. Вона прописана у ч. 1 ст. 25 Закону № 11052. У загальному випадку тривалість такої відпустки становить 126 календарних днів: 70 днів до пологів і 56 днів після них. При ускладнених пологах або народженні двох чи більше дітей матуся має право відпочити після пологів 70 днів. Відповідно у такому разі загальна тривалість відпустки становитиме 140 календарних днів.
2 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.
Утім, аби не гадати, слід скористатися найпростішим і одночасно найправильнішим способом. Візьміть кількість днів декретної відпустки з лікарняного листа або наказу про відпустку.
А от із визначенням середньоденної зарплати можуть виникнути труднощі. Для її розрахунку також є формула. Але «працює» вона лише тоді, коли не діють обмеження. Про них ми розповімо пізніше.
А зараз формула:
ЗПсер = ЗП : Крп,
де ЗПсер — середньоденна зарплата;
ЗП — нарахована в розрахунковому періоді зарплата, на яку нараховано ЄСВ;
Крп — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.
Отже, щоб розрахувати суму допомоги, треба визначити:
• по-перше, розрахунковий період та кількість календарних днів у ньому;
• по-друге, суму зарплати, яка бере участь у розрахунку.
Не будемо зволікати й пояснимо, як визначити кожен із цих компонентів.
Розрахунковий період
Порядок визначення розрахункового періоду залежить від стажу роботи працівниці у відповідній установі. Деталі — у таблиці.
Порядок визначення розрахункового періоду для розрахунку декретних
| Стаж роботи в установі | Розрахунковий період |
| Більше 12 календарних місяців | 12 повних календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок* |
| Менше 12 календарних місяців | Фактично відпрацьовані календарні місяці (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок |
| Менше 1 календарного місяця | Фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку |
| * Місяць настання страхового випадку — це місяць, на який за лікарняним листом припадає початок тимчасової непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами. | |
УВАГА!
Для сумісниці розрахунковий період визначаємо окремо за кожним місцем роботи
Визначили розрахунковий період? Тепер перевіряємо, чи є в ньому місяці, які з поважних причин не були відпрацьовані повністю (з 1-го до 1-го числа). Поважні причини «нероботи» наведено у п. 3 Порядку № 1266. Їх усього чотири:
1) тимчасова непрацездатність;
2) відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
3) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком;
4) відпустка без збереження зарплати.
Якщо в розрахунковому періоді є місяці, повністю не відпрацьовані із цих причин, то їх виключаємо з розрахунку (абз. 2 п. 3 Порядку № 1266).
Далі саме час визначити показник Крп — кількість календарних днів у розрахунковому періоді. У відпрацьованих місяцях розрахункового періоду визначаємо кількість календарних днів. При цьому не враховуємо дні, на які припадає дія перелічених вище поважних причин.
Натомість дні, не відпрацьовані з будь-яких інших причин, беруть участь у визначенні показника Крп. Це можуть бути дні щорічної відпустки, вихідні, святкові і неробочі дні.
Зарплата
Переходимо до визначення показника ЗП. На цьому етапі потрібно «відсортувати» зарплату, яка одночасно відповідає двом вимогам:
1) фактично нарахована в розрахунковому періоді;
2) є базою нарахування ЄСВ.
Але тут є кілька винятків.
ВАЖЛИВО!
Суми лікарняних, попередніх декретних (якщо діти — погодки) при обчисленні допомоги по вагітності та пологах не враховуємо
Лікарняним і декретним у розрахунку «середньої» не місце. Аргумент простий: тимчасова непрацездатність і відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами належать до поважних причин «нероботи». Тому й виплати, нараховані за такі дні, виключаємо з розрахунку.
Також до розрахунку не потраплять виплати, нараховані у місяцях, повністю не відпрацьованих з поважних причин. Наприклад: працівниця весь місяць була у відпустці за свій рахунок, але в цьому місяці їй нараховано премію. При розрахунку декретних премію ігноруємо.
У випадку, коли «неробота» з поважних причин не була безперервною, а переривалася на вихідні дні, то цей місяць і нарахований у ньому дохід усе одно виключаємо із розрахунку декретних. Адже в місяці не було відпрацьовано жодного дня. Це свого часу підтвердили і фахівці ФСС з ТВП у листі від 08.10.2019 р. № 1993-11-1.
Далі стосовно фактично нарахованих виплат. За загальним правилом, усі зарплатні виплати «прив’язуємо» до того місяця, в якому їх було фактично нараховано і відображено в ЄСВ-звітності. Хоча й тут є виняток — відпускні. Їх суми відносимо до тих місяців, за які вони нараховані (див. лист Мінсоцполітики від 16.09.2015 р. № 528/18/99-15 та лист ФСС з ТВП від 03.09.2015 р. № 5.2-32-1422).
А як визначити зарплату, якщо в розрахунковому періоді працівниця з поважних причин не відпрацювала жодного дня і не має заробітку?
І на цей випадок також маємо формулу для розрахунку середньоденної зарплати. Вона випливає із пп. 5 та 28 Порядку № 1266:
ЗПсер = О : 30,44,
де ЗПсер — середньоденна зарплата;
О — місячна тарифна ставка (оклад) працівниці на день настання страхового випадку;
30,44 — середньомісячна кількість календарних днів.
Обережно, обмеження!
На початку статті ми говорили про обмеження, які ускладнюють розрахунок середньоденної зарплати. Про них потрібно обов’язково пам’ятати, щоб правильно розрахувати декретні. Причому для основних працівниць та для сумісниць діють різні обмеження. Розберемось із кожним із них.
Основні працівниці. Для них діють два види обмежень: мінімальне та максимальні. Всі вони наведені у таблиці нижче.
Мінімальне та максимальні обмеження суми декретних для основних працівниць
| Страховий стаж за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку | |
| Більше 6 місяців | Менше 6 місяців |
| Мінімальне обмеження | |
| Сума допомоги не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із МЗП, установленої на час настання страхового випадку. Алгоритм: розраховуємо фактичну середньоденну зарплату та обмежувальний показник (МЗП : 30,44). Якщо він більший, ніж фактична «середня», то допомогу розраховуємо виходячи з мінімалки. У протилежному разі замислюємось про максимальні обмеження | |
| Максимальні обмеження | |
| Фактична середньоденна зарплата не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ із розрахунку на один календарний день. Обмежувальний показник (Бмак) знаходимо так: МЗП, що діяла в останньому місяці розрахункового періоду, множимо на 15 та ділимо на 30,44 | Сума допомоги по вагітності та пологах не може перевищувати розмір допомоги, обчислений із двократного розміру МЗП, установленої на час настання страхового випадку. Алгоритм: розраховуємо фактичну середньоденну зарплату та обмежувальний показник (МЗП х 2 : 30,44). Порівнюємо їх. До розрахунку суми допомоги по вагітності та пологах беремо менший із них |
| Сума допомоги по вагітності та пологах із розрахунку на місяць не повинна перевищувати розмір максимальної бази ЄСВ, що діяла в останньому місяці розрахункового періоду. Алгоритм: суму допомоги розподіляємо за місяцями, за які вона нарахована. Потім порівнюємо суми допомоги за повні місяці декретної відпустки з Бмакс. Якщо місячна сума допомоги перевищує Бмакс, то за цей місяць декретні нараховуємо на рівні Бмакс. Далі обчислюємо та нараховуємо працівниці загальну суму декретних з урахуванням сум, «обрізаних» до Бмакс | |
Як ви вже зрозуміли, мінімальне обмеження суми допомоги по вагітності та пологах діє незалежно від страхового стажу декретниці.
А от максимальні обмеження напряму залежать від стажу. І хоча останні зустрічаються рідко, але із пісні слів не викинеш. Якщо наведені у таблиці вишче правила трансформувати у цифри, то отримаємо суми мінімальної та максимальної середньоденної зарплати для 2021 року (див. таблицю нижче).
Обмеження середньоденної зарплати для розрахунку декретних у 2021 році
| Вид обмеження | Початок тимчасової непрацездатності | Мінімальна середньоденна зарплата, грн | Максимальна середньоденна зарплата, грн |
| Страховий стаж протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку менше 6 місяців | Січень — листопад | 197,11 (6000мзп : 30,44) | 394,22 (2 х 6000мзп : 30,44) |
| Грудень | 213,53 (6500мзп : 30,44) | 427,07 (2 х 6500мзп : 30,44) | |
| Страховий стаж протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку 6 місяців і більше | Січень | 197,11 (6000мзп : 30,44) | 2463,86* (15 х 5000мзп : 30,44) |
| Лютий — листопад | 2956,64* (15 х 6000мзп : 30,44) | ||
| Грудень | 213,53 (6500мзп : 30,44) | ||
| * Сума лікарняних/декретних із розрахунку на місяць не може перевищувати максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що діяла в останньому місяці розрахункового періоду. | |||
Сумісниці. Для працівниць, що трудяться за сумісництвом, діють особливі правила розрахунку декретних.
У розрахунку допомоги по вагітності та пологах бере участь нарахована в розрахунковому періоді за сумісництвом зарплата, яка водночас відповідає таким вимогам:
• є базою нарахування ЄСВ;
• її сума разом із зарплатою, нарахованою за іншими місцями роботи працівниці, у кожному місяці розрахункового періоду не перевищує максимальну базу ЄСВ.
Щоб це виконати при розрахунку декретних на роботі за сумісництвом, працівниця повинна надати з основного місця роботи (та інших місць роботи — за наявності) довідку про зарплату, нараховану їй у місяцях розрахункового періоду (п. 30 Порядку № 1266). Форму цієї довідки наведено в додатку до Порядку № 1266.
А чи діють для сумісників мінімальне та максимальні обмеження, описані вище для основних працівниць?
Мінімальну суму декретних для сумісників не встановлено. Тобто сума допомоги по вагітності та пологах, нарахована працівниці за сумісництвом, може бути нижче суми допомоги, розрахованої виходячи з МЗП. Свого часу це підтвердили і фахівці Мінсоцполітики у листі від 13.10.2016 р. № 334/18/99-16 (ср. ).
А от максимальні обмеження, передбачені для основних працівниць, діють і для працівниць-сумісниць.
Теорія є. Переходимо до практики. Їй присвячена стаття «Допомога по вагітності та пологах: без практики не обійтись».
