Повна матеріальна відповідальність передбачає відшкодування працівником у повному розмірі заподіяної з його вини шкоди (абз. 1 ст. 134 КЗпП).
Щоб працівнику було присвоєно статус матеріально відповідальної особи, установа має укласти з ним письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (ч. 1 ст. 134 КЗпП).
Але підписати такий договір можна не з усіма працівниками. Нормами ст. 1351 КЗпП чітко вказано, що для цього працівники, які досягли 18-річного віку, мають:
1 Перелік посад і робіт, які заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, затверджений постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріатом ВЦРПС від 28.12.77 р. № 447/24.
• або займати посади чи виконувати роботи, безпосередньо пов’язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Такі посади та роботи зазначено у Переліку № 4471;
• або виконувати роботу за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу і користуватися обладнанням та засобами установи, наданими їм для виконання роботи.
До речі, у цьому переліку немає такої посади, як «заступник начальника управління».
І навіть якщо посада, яку обіймає працівник є у відповідному документі, цього недостатньо. Важливо, щоб посадові обов’язки або виконання робіт було безпосередньо пов’язане зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі трудової діяльності довірених працівнику цінностей.
Зверніть увагу на ці обов’язкові умови, без одночасного виконання яких повна матеріальна відповідальність, покладена на працівника, буде суперечити законодавству. Про це свого часу повідомляли і фахівці Мінпраці у листі від 27.05.2008 р. № 146/06/186-88.
Важливо: суд зобов’язаний, розглядаючи справу про повну матеріальну відповідальність працівника на підставі письмового договору, перевіряти, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно зі ст. 1351 КЗпП може бути укладено такий договір (п. 8 постанови № 142).
2 Постанова Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29.12.92 р. № 14.
Якщо вищезазначені умови не дотримано, на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладено лише обмежену матеріальну відповідальність (абз. 2 п. 8 постанови № 14).
Висновок: укладений із заступником начальника управління письмовий договір про повну матеріальну відповідальність не матиме юридичної сили. А тому у справах щодо відшкодування заподіяної шкоди працівник буде відповідати лише у межах своєї середньої місячної зарплати.
