Почнемо з ключового моменту. У цій ситуації фахівці Казначейства неправомірно відмовили замовнику в реєстрації бюджетних фінансових зобов’язань та здійсненні оплати за договором. Пояснимо, що й до чого.
По-перше, у діях замовника відсутні порушення Закону № 9221 щодо укладання договору про закупівлю.
1 Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII.
Так, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції переможця спрощеної закупівлі за результатами електронного аукціону. Це стосується й ціни за одиницю товару. Такі вимоги чітко прописані в ч. 4 ст. 41 Закону № 922. Тож якщо договір укладено з порушенням таких вимог, він є нікчемним.
Разом із тим зазначена норма Закону № 922 містить певні винятки. Зокрема, ціна договору може відрізнятись від ціни пропозиції переможця у разі перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни пропозиції учасника. Головне, щоб не зменшилися обсяги закупівлі.
Отже, замовник та переможець спрощеної закупівлі можуть укласти договір на суму меншу, ніж ціна пропозиції за результатами аукціону, без зменшення обсягів закупівлі.
По-друге, опрацьовуючи документи, надані замовником, фахівці Казначейства перевищили свої повноваження на етапі перевірки документів замовника щодо вимог бюджетного та закупівельного законодавства.
Тому що органи Казначейства не повинні втручатися у проведення процедур закупівель. Також вони не можуть давати правову оцінку діям замовника щодо прийняття рішень стосовно проведення процедури закупівлі. Свого часу на цьому наголосило й Казначейство у листі від 11.12.2019 р. № 24-10-08/21940.
Тож що порадимо замовнику в цій ситуації? Передусім не сумнівайтесь у правомірності своїх дій.
Без вагань направляйте до свого Казначейства лист із проханням зареєструвати зобов’язання за цим договором та здійснити оплату за ним. Такий лист з усіма необхідними додатками надсилайте поштою з рекомендованим повідомленням про вручення. Запевняємо: за таких умов ризик отримати відмову казначеїв — мінімальний.
