Нещеплених відсторонити! Документальний майстер-клас

«Покарання» за невакцинацію

Нормативна база

У попередньому номері нашого журналу ми розглянули питання обов’язковості вакцинації від COVID-19. Також приділили увагу трудовим наслідкам відмови від неї для тих, хто потрапив під приціл МОЗ.

Нагадаємо: МОЗ своїм наказом № 2153¹ затвердив перелік закладів та установ, працівники яких зобов’язані щепитись проти COVID-19 у період дії карантину.

¹ Наказ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 № 2153.

З 08.11.2021 до них потрапили працівники:

1) центральних та територіальних органів виконавчої влади;

2) місцевих держадміністрацій та їх структурних підрозділів;

3) закладів освіти та наукових установ всіх типів та форм власності.

Проте не лише самі працівники отримали обов’язок. Кабмін зобов’язав їх роботодавців (керівників органів, установ та організацій) контролювати проведення щеплень проти COVID-19. Саме такий припис містить п. 41⁶ постанови № 1236², який також запрацював з 08.11.2021.

² Постанова КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236.

Відмова або ухилення від обов’язкової вакцинації «карається» відстороненням від роботи (виконання робіт). І це також мають забезпечити керівники відповідних органів, установ та організацій.

Виняток зробили для працівників, які мають абсолютні протипоказання до проведення щеплень проти COVID-19.

Аби уникнути відсторонення, вони повинні надати медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров’я.

Одна доза чи дві?

Більшістю вакцин від COVID-19 щеплення проходить у два етапи. Чи можна допускати до роботи працівників, які поки що мають тільки першу дозу вакцини?

Однозначної відповіді наразі немає. Можна звернутись до «карантинної» постанови КМУ № 1236. Вона дозволяє проводити певні заходи навіть за наявності документа, що підтверджує отримання однієї дози дводозної вакцини. Наприклад, міжрегіональні перевезення, проведення масових заходів, відвідування закладів освіти тощо. Але такий підхід діє на території регіонів, у яких установлено «зелений», «жовтий» та «помаранчевий» рівень епіднебезпеки. А от для «червоної» зони все ж таки необхідний повний курс вакцинації (дві дози дводозної вакцини).

Як аргумент на захист допуску до роботи працівників, вакцинованих першою дозою, можна застосувати припис ч. 2 ст. 16 Закону № 1645³. Він визначає відсторонення як «покарання» за відмову або ухилення від вакцинації. Натомість отримання першої із двох доз вакцини само по собі є підтвердженням наміру вакцинуватись.

³ Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-III.

Вочевидь, до появи офіційних роз’яснень із цього приводу керівникам органів, закладів та установ доведеться самостійно вирішити, чи допускати до роботи працівників, що отримали одну дозу вакцини, чи дочекатись отримання повного курсу. І звісно ж, таке рішення бажано оформити документально.

Право чи обов’язок?

Усім зрозуміло, що невакцинованим працівникам загрожує відсторонення. Але поглянемо на це з боку роботодавця.

Чи є відсторонення його обов’язком або ж лише правом?

Із формулювання норми ч. 2 ст. 12 Закону № 1645 зрозуміло одне: «…працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт». Тобто ясно, що нічого не ясно.

Водночас Уряд у п.п. 1 п. 41⁶ постанови № 1236 зазначає, що керівники органів та закладів мають забезпечити відсторонення невакцинованих працівників та держслужбовців.

Висновок: роботодавці не можуть дозволити працювати нещепленим працівникам.

До того ж слід пам’ятати про відповідальність за невідсторонення невакцинованих працівників. Адже тут має місце не що інше, як порушення правил карантину.

Так, за порушення правил карантину і норм, установлених Законом № 1645, іншими актами законодавства, а також рішеннями ОМС з питань боротьби з інфекційними хворобами, передбачено адміністративну відповідальність. Зокрема, за недотримання цих норм порушникам загрожує адмінштраф: від 17000 до 34000 грн — для громадян та від 34000 до 170000 грн — для посадових осіб.Таким є припис ст. 44³ КУпАП.

Ба більше, існує ще й кримінальна відповідальність за порушення правил та норм, установлених для запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними. Якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, порушнику загрожує штраф від 17000 до 51000 грн або арешт на строк до шести місяців, або обмеження чи позбавлення волі на строк до трьох років (ч. 1 ст. 325 ККУ⁴).

⁴ Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III.

Оформлюємо відсторонення

За приписом п.п. 3 п. 41⁶ постанови № 1236 для відсторонення працівників та держслужбовців, які ухиляються від обов’язкової вакцинації від коронавірусу, слід видати наказ або розпорядження керівника держоргану (держслужби) або установи, організації.

Майте на увазі: такий наказ (розпорядження) необхідно обов’язково довести до відома осіб, яких відсторонюють.

Наказ про відсторонення може бути персональним на кожного працівника. Але, щоб зекономити час, його можна оформити колективно на всіх працівників, які підлягають відстороненню.

У цьому разі в додатку до наказу слід навести поіменний перелік таких працівників (П. І. Б. та посаду).

Приклад наказу про відсторонення наводимо нижче.

Хто замість...?

Діло зроблено — невакцинованого працівника відсторонено. А що далі? Хто працюватиме замість нього?

Тут є кілька варіантів. Найбільш підходящий — виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника. У такому разі працівникові, який буде виконувати роботу відстороненого, встановлюється доплата.

Пам’ятайте: оскільки посада не є вакантною, то дозволити працювати іншому працівнику на умовах суміщення посад (професій) не можна.

Водночас можна приймати тимчасового основного працівника або сумісника на умовах строкового трудового договору. Конкретну дату закінчення строку договору краще не встановлювати. У трудовому договорі доцільно прописати, що він діє, наприклад: «…до дня припинення відсторонення працівника ІВАНОВА Івана».

Припиняємо відсторонення

Доки діє відсторонення? Строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили (п.п. 3 п. 41⁶ постанови № 1236).

Аби повернутись до роботи, працівник має документально підтвердити проходження вакцинації. Таким підтвердженням є сертифікат про вакцинацію. Утім, як показує практика, цей документ доведеться почекати. Як же бути? Повірити працівникові на слово і скасувати відсторонення до фактичного отримання сертифіката?

Маємо підказку: у день вакцинації пацієнту видадуть довідку із датою щеплення, номером дози та назвою вакцини. Можна взяти до уваги її. Але попередьте працівника, щоб обов’язково приніс сертифікат одразу після його отримання.

Також отримайте від працівника заяву. У ній він зазначить, наприклад, таке: «Прошу допустити мене до роботи, оскільки я пройшов повний курс вакцинації від хвороби COVID-19 18.11.2021. Копію сертифіката додаю».

І звісно, потрібен наказ про припинення відсторонення та допуск до роботи. Імовірніше, цей наказ не вдасться зробити колективним. Адже працівники можуть вакцинуватись окремо в різні дні. Якщо ж в один день одразу кілька працівників звернуться із заявою про припинення відсторонення, вважаємо за можливе «зібрати» їх в один наказ. Приклад наказу наведено нижче.