Безпідставне списання дебіторки: як «розрулити»?

Списання з балансу дебіторської заборгованості, дійсно, передбачено. Але зробити це можна, лише коли строк її позовної давності минув та якщо вона є безнадійною до стягнення (п. 3.5 Порядку № 372¹). В інших випадках списання дебіторської заборгованості буде безпідставним.

¹ Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів в бухгалтерському обліку бюджетних установ, затверджений наказом Мінфіну від 02.04.2014 № 372.

Аби цьому запобігти, слід дотримуватися порядку та строків обліку дебіторської заборгованості. А отже, треба правильно визначати строк її позовної давності та можливість її стягнення із боржника. Про це й поговоримо далі.

Позовна давність та безнадійність заборгованості

Позовна давність — це строк, у межах якого можна звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересів (ст. 256 ЦКУ).

Строк позовної давності може бути загальним або спеціальним.

Загальна позовна давність = три роки (ст. 257 ЦКУ). Для окремих видів вимог (наприклад, стягнення неустойки, виявлення недоліків проданого товару тощо) установлюється спеціальна позовна давність (ст. 258 ЦКУ). Порівняно із загальною вона може бути як скорочена, так і більш тривала. Але розрахунки з постачальниками, підрядниками та іншими дебіторами регулюються саме загальною позовною давністю.

А як щодо статусу безнадійності заборгованості? Коли борги дебіторів можна перевести у розряд «утрачених»?

Безнадійною вважається поточна дебіторська заборгованість (абз. 2 п. 1.2 Порядку № 372):

• щодо якої є впевненість про її неповернення боржником

або

• строк позовної давності якої минув.

Враховуючи вищевикладене, запитань щодо визнання дебіторської заборгованості після закінчення строку позовної давності безнадійною не виникає. Адже з моменту закінчення строку оплати за такою заборгованістю (не плутайте з моментом виникнення заборгованості) минуло понад три роки. Тож на її погашення, принаймні з доброї волі боржника, годі й сподіватись.

Також фактом, який свідчить про неповернення поточної заборгованості дебітором, є його ліквідація як юридичної особи без правонаступництва (ст. 609 ЦКУ). Звісно, відповідні дані мають бути внесені до ЄДРПОУ. Але таке припинення зобов’язань ліквідацією стосується лише юридичних осіб.

Тоді як у разі припинення ФОП як суб’єкта підприємницької діяльності його зобов’язання за договорами не припиняються. ФОП відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном (ч. 1 ст. 52 ЦКУ).

І пам’ятайте: дійсно, безнадійною вважається заборгованість, для погашення якої було проведено претензійно-позовну роботу. Тобто підтверджена спроба установи стягнути заборгованість із дебітора.

Позовна давність у період карантину

COVID-19 уніс корективи навіть у порядок спливу позовної давності, що, безумовно, має значення для списання заборгованості.

Це правило діє з 02.04.2020, після доповнення п. 12 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ². Це означає, що строк позовної давності, який мав би завершитися під час карантину, не спливає. Він продовжується до закінчення такого карантину. Але й досі точаться суперечки з приводу визначення дати, з якої тимчасово продовжується позовна давність. Річ у тому, що відповідна норма набула чинності з 02.04.2020. Тоді як карантин було запроваджено з 12.03.2020. Відповідно виникають сумніви щодо позовної давності, строк якої сплинув у період з 12.03.2020 по 02.04.2020.

² Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ.

У судовій практиці зустрічаються дві різні позиції. Одна позиція — строк позовної давності продовжується з 02.04.2020, тобто з дня набрання чинності відповідних змін (рішення Господарського суду м. Києва від 22.10.2020 у справі № 910/8298/20). Друга позиція — позовна давність продовжується з 12.03.2020 (з дня початку карантину). Прибічники другої позиції відштовхуються від вказаної в нормі фрази «на строк дії карантину», а строк карантину установлено саме з 12 березня минулого року (рішення Господарського суду Київської області від 20.10.2020 у справі № 911/2270/20). Проте одне можна сказати точно — позовна давність, строк якої сплив до 12.03.2020, не продовжується.

Таким чином, у разі виявлення простроченої дебіторської заборгованості, строк позовної давності якої спливає у період з 12.03.2020 і до завершення дії карантину на території України, не поспішайте її списувати. Виняток становить лише поточна заборгованість, безнадійність погашення якої зумовлено ліквідацією юридичної особи — боржника без правонаступників. Хоча й тут варто бути надзвичайно обачним.

Зверніть увагу: продовження строку позовної давності на строк дії карантину стосується й порядку списання кредиторської заборгованості.

Утім, незважаючи на «ковідне» продовження позовної давності, потрібно розуміти, як відбувається її перебіг.

Перебіг позовної давності

Початок перебігу

Від дня, коли особа дізналася (могла дізнатися) про порушення свого права або про особу, яка його порушила, починається перебіг позовної давності (ч. 1 ст. 261 ЦКУ).

Якщо строк виконання зобов’язань визначено — перебіг позовної давності починається зі спливу строку виконання. А саме, з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано початок перебігу (ч. 1 ст. 253 ЦКУ).

За зобов’язаннями, строк виконання яких не визначено або визначено моментом вимоги, — перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу (абз. 2 ч. 5 ст. 261 ЦКУ). Фактично у будь-який час. А обчислення строку позовної давності в такому разі починається з 8-го дня від дня пред’явлення вимоги боржнику. Це пов’язано з тим, що дебітору надається 7-денний строк для виконання своїх зобов’язань після отримання вимоги. Такий порядок встановлено ч. 2 ст. 530 ЦКУ. Виняток — випадок, коли договором або актом цивільного законодавства передбачено негайне виконання обов’язку.

Коли строк позовної давності визначається роками, як із загальною позовною давністю, він спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (ч. 1 ст. 254 ЦКУ). Якщо останній день строку — вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦКУ).

Також при обчисленні строку позовної давності потрібно враховувати, що такий строк може коригуватися: зупинятися, перериватися та змінюватися.

Зупинення перебігу

Перебіг позивної давності може бути зупинено (ст. 263 ЦКУ). Наприклад, якщо пред’явити позов неможливо у зв’язку з надзвичайними/невідворотними подіями. Ще однією підставою поставити перебіг позовної давності на паузу може бути відстрочення виконання зобов’язання на підставі мораторію, встановленого законом, тощо.

Після завершення подій, що призвели до зупинення перебігу позовної давності, він продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення (ч. 3 ст. 263 ЦКУ).

Переривання перебігу

Обставини, за яких відбувається переривання строку позовної давності, визначено ч. 1 та 2 ст. 264 ЦКУ. Серед таких, зокрема, визнання дебітором свого боргу або інших обов’язків. Однак намір боржника погасити заборгованість обов’язково має бути підтверджено документально, наприклад: актом звіряння взаєморозрахунків, гарантійним листом тощо.

Важливо: після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу, до нового строку не зараховується (ч. 3 ст. 264 ЦКУ).

Зміна тривалості

За письмовою домовленістю сторін позовну давність може бути подовжено. А ось скорочувати строк позовної давності не можна (ст. 259 ЦКУ).

Що в бухобліку?

Процедура списання заборгованості незмінна. Після закінчення строку позовної давності, списуємо безнадійну дебіторську заборгованість з балансу за рішення керівника установи (п. 3.5 Порядку № 372).

При списанні коригуємо результат виконання кошторису. Тобто зменшуємо фінрезультат таким записом: Дт 5512 — Кт 2113, 2115, 2117 (п. 6.4 Типової кореспонденції).

Але на цьому облік списаної дебіторської заборгованості не завершується. Продовжуйте її обліковувати поза балансом.

Позабалансовий облік

Позабалансовий облік простроченої дебіторки слід вести протягом трьох років з моменту її списання — за субрахунком 071. Тобто установі надається час для можливого стягнення заборгованості з дебітора (наприклад, у разі зміни його майнового стану).

Остаточне списання дебіторської заборгованості проводиться саме з позабалансового обліку. Це можна зробити:

• або після погашення відповідної заборгованості.

Пам’ятайте: покриття раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості слід відображати в обліку з урахуванням вимог п. 2.4 розд. ІІ Порядку № 372;

• або у зв’язку із закінченням строку обліку такої заборгованості.

Відновлення дебіторки

Якщо встановлено факт безпідставного списання дебіторської заборгованості, її слід відновити в обліку за рішенням керівника установи.

На підставі бухгалтерської довідки слід зробити зворотний обліковий запис: Дт 2113, 2115, 2117 — Кт 5512 — відновлення заборгованості за розрахунками з дебіторами та збільшення фінансового результату. Звісно, можна зробити й аналогічний помилковому запис на рівно велику суму зі знаком «мінус», тобто виправити помилку способом «червоного сторно».

Внесені зміни також відображаємо у фінансовій, бюджетній звітності та Пояснювальній записці.

Таким чином, враховуючи загальний порядок списання дебіторки та «ковідне» продовження позовної давності, слід дотримуватися наведених нижче правил, аби уникнути безпідставного списання дебіторської заборгованості.

Списанню з балансу підлягає дебіторка, строк позовної давності якої минув та яка є безнадійною для стягнення. При цьому строк позовної давності продовжується до закінчення дії карантину.

З моменту списання заборгованості дебіторів з балансу продовжуйте вести її позабалансовий облік протягом трьох років. Остаточне списання заборгованості проводьте або у разі погашення, або після закінчення строку обліку.

Розглянемо умовний приклад зі списання та відновлення безнадійної дебіторської заборгованості.