Видалення зелених насаджень: як провести землекористувачу?

Хто за що відповідає?

До об’єктів благоустрою території житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, на яких розміщені об’єкти житлової забудови, громадські будівлі та споруди, інші об’єкти загального користування (ч. 1 ст. 23 Закону № 2807¹).

¹ Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV.

Зелені насадження (деревна, чагарникова, квіткова та трав’яна рослинність природного і штучного походження), розташовані на цих земельних ділянках, є елементами об’єктів благоустрою (п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону № 2807). Для одержання достовірної інформації щодо кількісних ті якісних характеристик зелених насаджень у межах відповідного населеного пункту передбачено ведення їх обліку та складання реєстру за видами, складом та віком цих насаджень. Такий облік здійснюють відповідні ОМС (п.п. 14.1.3 Правил № 105²).

² Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105.

Установи, яким надані земельні ділянки на праві власності чи на праві користування, мають забезпечувати благоустрій таких ділянок (ч. 1 ст. 24 Закону № 2807). Ба більше, охорона, утримання та відновлення зелених насаджень, розташованих на земельних ділянках, у т. ч. наданих у постійне користування, здійснюються за рахунок коштів землекористувачів. Видалення дерев, які виросли самосівом, також здійснюється за рахунок установ-користувачів. І це прямо передбачено ч. 2 ст. 28 Закону № 2807.

Отже, з обов’язками користувачів земельних ділянок визначились. А як щодо можливості самовільного видалення зелених насаджень? Зараз розповімо.

Загальний порядок видалення насаджень

Одразу зазначимо: самостійно вирішувати долю зелених насаджень, розташованих на територіях населених пунктів, не можна. Процедура видалення дерев, кущів, газонів і квітників на території населених пунктів чітко регламентована окремим нормативним документом — Порядком № 1045³. Цей документ містить певні умови та заборони щодо видалення зелених насаджень.

³ Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затверджений постановою КМУ від 01.08.2006 № 1045.

У разі нехтування цією забороною загрожує притягнення до адмінвідповідальності. Зокрема, за знищення або пошкодження зелених насаджень передбачено накладання штрафу на посадових осіб у розмірі від 510 до 850 грн (ст. 153 КпАП).

Виняток — насадження, які виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв (ч. 1 ст. 28 Закону № 2807). Їх можна видаляти без будь-якого погодження з компетентним органом.

До відома: жодних заборон щодо обрізання зелених насаджень (формувального, санітарного й омолоджувального) чинне законодавство не містить.

Випадки видалення

Нормами Порядку № 1045 передбачено випадки, коли проводиться видалення зелених насаджень (п. 2 Порядку № 1045). Зокрема, така процедура може здійснюватися у разі:

• будівництва об’єкта архітектури з отриманням відповідних дозвільних документів;

• знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш ніж 5 см;

• ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту;

• відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затіняється деревами;

• проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі;

• досягнення деревом вікової межі;

• провадження господарської діяльності на території розсадників з вирощування декоративних дерев та кущів;

• ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.

Хто приймає рішення?

Стандартна процедура видалення зелених насаджень здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі — компетентний орган) (абз. 1 п. 3 Порядку № 1045). Безпосередньо видалення дерев проводиться на підставі дозвільного документа — ордера на видалення зелених насаджень (далі — Ордер). Та з цього правила є винятки, коли Ордер не потрібен. Але про це дещо згодом.

Для отримання Ордера установа має звернутися до компетентного органу із заявою про видалення зелених насаджень (абз. 1 п. 4 Порядку № 1045).

До відома: видалення зелених насаджень у зв’язку з будівництвом об’єктів архітектури відбувається на підставі наявних дозвільних документів, зазначених у ст. 34, 35 — 37 Закону № 3038⁴.

⁴ Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI.

Як отримати Ордер?

Після надходження заяви компетентний орган має провести процедуру розгляду та прийняття рішення щодо видалення зелених насаджень, яка встановлена п. 4 Порядку № 1045. Розглянемо цю процедуру покроково.

Компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості.

У 5-денний строк після затвердження комісія визначає стан зелених насаджень та їх відновну вартість.

Комісія складає Акт обстеження насаджень, що підлягають видаленню (далі — Акт), та визначає відновну вартість зелених насаджень.

Голова комісії у 5-денний строк готує проєкт рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень.

Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проєкту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення.

Наступного дня заявнику видається копія рішення для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості компетентний орган видає Ордер.

Майте на увазі: сплата відновної вартості зелених насаджень проводиться не завжди (п. 6 Порядку № 1045). Зокрема, відновну вартість зелених насаджень сплачувати не потрібно у випадках: ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації; досягнення деревом вікової межі; знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самостійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більше ніж 5 см тощо. Повний перелік випадків, коли можна не сплачувати відновну вартість, наведено у п. 6 Порядку № 1045 (ср. ).

Коли Ордер НЕ потрібний?

Дійсно, є «нестандартні» випадки, коли «стандартна» процедура не застосовується. Тобто отримувати Ордер установі не потрібно. Втім, взагалі без дозвільних документів не обійтися. У яких саме випадках для видалення зелених насаджень не потрібен Ордер та який документ знадобиться натомість, показано у таблиці нижче.

Порядок видалення зелених насаджень без отримання Ордера

⁵ Методика визначення відновної вартості зелених насаджень, затверджена наказом Мінрегіону від 12.05.2009 № 127.

Важливо: видалення зелених насаджень у процесі ліквідації стихії або у разі, коли є загроза життю, здійснюється негайно з подальшим оформленням Акта.

Видалення дерев у бухобліку

Видалення зелених насаджень належить до робіт з капітального ремонту об’єктів благоустрою зеленого господарства (абз. 2 п.п. 13.1.1 розд. 13 Правил № 105). У свою чергу, останніми вважаються об’єкти благоустрою, на території яких розташовані зелені насадження. Тобто йдеться про земельні ділянки. Тож якщо ви обліковуєте земельну ділянку, отриману на праві постійного користування, як окремий об’єкт ОЗ, тоді видалення зелених насаджень, розташованих на цій ділянці, слід розглядати як капремонт цього об’єкта. Та в будь-якому разі за правилами бухобліку ці витрати підлягають списанню на витрати відповідного звітного періоду (п. 2 розд. ІІІ НП(С)БО 121). Тому вартість робіт з видалення зелених насаджень відображаємо за субрахунком 8013.

Облік деревини

Деревину, отриману після видалення зелених насаджень, потрібно оприбуткувати. Зокрема, є два варіанти оприбуткування деревини:

1) для подальшого використання для потреб установи (абз. 1 п. 5 розд. VI НП(С)БО 121). Так, відображаємо деревину залежно від запланованих напрямів її використання: за субрахунком 1513 — як будматеріали для поточного ремонту; за субрахунком 1514 —для опалення установи; за субрахунком 1517 — як сировину для власної переробки.

Пам’ятайте: не пізніше останнього робочого дня звітного місяця на суму оприбуткованої деревини, залишеної для потреб установи, слід подати до Казначейства Довідку про надходження у натуральній формі за кодом доходів 25010200;

2) для подальшої реалізації (абз. 2 п. 5 розд. VI НП(С)БО 121). Деревину, яку установа планує продати (як дрова, сировину для переробки тощо) сторонній фіз- чи юрособі, слід зараховувати на субрахунок 1518 або 1815.

На суму фактичних надходжень від реалізації деревини вносимо зміни до кошторису за спецфондом. Кошти від реалізації дров відображаємо за кодом доходів 25010400.