Перш за все визначимо, які саме видатки можна здійснювати за рахунок надходжень від платних послуг.
Правила визначення вартості платних послуг в закладах освіти прописані в Порядку № 7361.
1 Порядок надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами, затверджений спільним наказом МОН, Мінекономіки, Мінфіну від 23.07.2010 р. № 736/902/758.
Платні освітні послуги можуть надавати ті самі структурні підрозділи, що здійснюють і безоплатне навчання.
Кошти, отримані навчальним закладом від надання платних освітніх послуг, зараховують на відповідні рахунки, відкриті в органах Держказначейства. Вони підлягають використанню згідно із затвердженим кошторисом навчального закладу (п. 1.7 Порядку № 736).
Навчальні заклади встановлюють вартість платної освітньої послуги на базі економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних з її наданням.
ВАЖЛИВО!
До вартості платних освітніх послуг мають включатися абсолютно всі витрати, пов’язані з їх наданням
При цьому калькуляційною одиницею є вартість отримання відповідної платної освітньої послуги однією фізичною особою за весь період її надання у повному обсязі.
Складовими вартості є:
• витрати на оплату праці працівників;
• нарахування на оплату праці відповідно до законодавства;
• безпосередні витрати та оплата послуг інших організацій;
• капітальні витрати;
• індексація заробітної плати;
• інші витрати відповідно до чинного законодавства.
Окрім штатних працівників навчального закладу, у витратах на оплату праці можна враховувати й оплату праці працівників, залучених до надання платних освітніх послуг (п. 2.3 Порядку № 736).
Саме про такий випадок і йдеться у запитанні. Тож, як бачимо, включення таких витрат у вартість платних освітніх послуг жодним чином не суперечить чинному законодавству.
Оплата праці таких працівників здійснюється на підставі трудових договорів та договорів цивільно-правового характеру (далі — ЦПХ) за тими самими умовами та в тих самих розмірами, що й оплата праці відповідних штатних працівників.
Інша річ — залучення до надання платної освітньої послуги визнаних, видатних вітчизняних та іноземних фахівців для проведення одного або декількох навчальних занять, лекцій, майстер-класів тощо. Оплата їх праці може здійснюватися на підставі окремо укладених договорів ЦПХ. Конкретну кількість працівників відповідної кваліфікації з розмірами їх посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) визначають виходячи з усього обсягу виконуваних робіт. Також визначають кількість годин роботи таких працівників.
При цьому визначення згаданих показників здійснюють відповідно до затверджених норм навантаження або часу, необхідного для виконання тих чи інших видів робіт.
Якщо ж норми відсутні, то зазначені показники визначають розрахунково.
Видатки на винагороди та інші виплати, нараховані працівникам, які не перебувають у штаті установи (організації), відповідно до умов цивільно-правового договору слід проводити за КЕКВ 2111 «Заробітна плата». Виняток становлять лише видатки на виплату винагороди суб’єкта господарювання. Це передбачено п.п. 2.1.1.1 Інструкції № 333.
Крім залучення позаштатних працівників до надання платних освітніх послуг, звернемо увагу й на залучення штатних працівників з оплатою за рахунок спецфонду.
А саме, на складанні окремого штатного розкладу за спеціальним фондом. Ми неодноразово у своїх публікаціях наголошувати, що окремий штатний розпис за спеціальним фондом потрібен. Нагадаємо чому.
Конкретної вимоги щодо складання окремого штатного розпису за спеціальним фондом кошторису жоден нормативно-правовий акт не містить. Але це випливає з вимог чинного бюджетного законодавства.
Так, розпорядники нижчого рівня уточнюють проєкти кошторисів, складають проєкти планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів, помісячних планів використання бюджетних коштів і подають ці документи головним розпорядникам. Цього вимагає п. 28 Порядку № 2282. При цьому чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна бути приведена у відповідність до визначеного фонду оплати праці.
2 Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228.
Отже, розрахунки до кошторису за спеціальним та загальним фондами складаються окремо. У свою чергу, чисельність працівників установи має відповідати фонду оплати праці, визначеному у кошторисі.
Відтак штатні розписи доцільно складати окремо за загальним та спеціальним фондами кошторису.
Відсутність окремого штатного розпису за спеціальним фондом кошторису може призвести до того, що платні послуги будуть надаватися основним штатним складом бюджетної установи без відпрацювання ними додаткового робочого часу при наданні платних послуг. А такі дії можуть бути кваліфіковані контролюючими органами як незаконні витрати бюджетних коштів на виплату заробітної плати.
З огляду на це, складати окремі штатні розписи за загальним та спеціальним фондами кошторису обов’язково.
До речі, для штатного розпису за спеціальним фондом застосовуються ті ж самі штатні нормативи, що й за загальним.
Також пам’ятайте: платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету. Це визначено у ч. 8 ст. 13 БКУ.
Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю, належить до першої підгрупи першої групи власних надходжень бюджетних установ (ч. 4 ст. 13 БКУ).
Витрачати кошти цієї підгрупи можна на покриття витрат, пов’язаних з організацією та наданням платних послуг.
Також допускається спрямування коштів спеціального фонду на цілі, передбачені за загальним фондом кошторису, але тільки у виключних випадках. Такі випадки визначено у п. 23 Порядку № 228.
Отже, має бути чітке розмежування витрат загального і спеціального фондів кошторису.
