Право на освіту
Давайте передусім поговоримо взагалі про право на освіту, і, зокрема, на загальну середню освіту.
Кожен має право на освіту, що передбачено ст. 53 Конституції*.
* Конституція України від 28.06.96 № 254к/96-ВР
Так, повна загальна середня освіта є обов’язковою.
При цьому держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.
Це ж підтверджується і ст. 3 Закону № 2145*.
* Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.
Також ч. 2 ст. 4 Закону № 2145 визначено, що право на безоплатну повну загальну освіту забезпечується для здобувачів за рахунок розвитку мережі закладів освіти всіх форм власності та їх фінансового забезпечення і в обсязі, достатньому для забезпечення права на освіту всіх громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України.
Держава гарантує усім громадянам України та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, а також кожній дитині незалежно від підстав її перебування в країні право на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до стандартів освіти (ч. 3 ст. 4 Закону № 2145).
Виходячи з ч. 1 ст. 13 Закону № 2145 для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування (далі — ОМС) створюють і утримують мережу закладів освіти та їхніх філій.
При цьому кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи.
Утім це не обмежує право особи обрати інший заклад освіти. Це чорним по білому прописано у ч. 1 ст. 13 Закону № 2145. Це ж підтверджується і ч. 2 ст. 8 Закону № 463*.
* Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IX.
Тож, як бачимо, насправді, діти мають право безоплатно вчитися в будь-якій школі країни.
І одразу виходячи з цього відмітимо, що витрачання коштів на надання освіти мешканцям інших громад не є нецільовим використанням бюджетних коштів. Ба більше, враховуючи ситуацію з великою кількістю внутрішньо переміщених осіб у країні, таке витрачання коштів взагалі стало нормою.
Надання субвенції іншій громаді
Попри вищезазначене, нічого не завадить і отримати субвенцію на навчання мешканців сусідньої громади. Але, звісно, сусідня громада повинна мати бажання на надання такої субвенції.
Можливість передачі міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами передбачено ст. 93 БКУ*.
* Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI.
Так, місцева рада може передати кошти на здійснення окремих видатків місцевих бюджетів іншій місцевій раді у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету.
Зокрема, така передача здійснюється у разі, якщо на території територіальної громади недостатньо бюджетних установ, інших суб’єктів господарювання комунальної власності, які забезпечують надання публічних послуг.
Тож у місцевому бюджеті однієї громади може передбачатися субвенція місцевому бюджету іншій громаді для здійснення видатків з утримання закладів освіти, які фінансуються з одного бюджету, але фактично надають послуги жителям обидвох громад.
Така субвенція повинна відображатися за КПКВК 9770 «Інші субвенції з місцевого бюджету».
Особливості бюджетного процесу в період дії воєнного стану визначено постановою № 252* (ср. ).
Отже, рішення про надання субвенції до державного бюджету може прийняти:
— відповідний ОМС, його виконавчий орган, місцева держадміністрація, військово-цивільна адміністрація (п.п. 1 п. 1 постанови № 252);
— військова адміністрація населеного пункту у разі її створення (п.п. 2 п. 1 постанови № 252).
У разі прийняття рішення про надання субвенції головний розпорядник коштів місцевого бюджету згідно з бюджетними призначеннями має перерахувати такі кошти на окремий бюджетний рахунок з обліку доходів спецфонду державного бюджету, відкритий в установленому порядку в Казначействі.
Як визначено у ст. 101 БКУ, умови надання субвенції визначаються відповідним договором сторін.
Співробітництво громад
Зазначена вище субвенція цілком може надаватися і в рамках співробітництва громад.
Виходячи з ч. 5 ст. 13 Закону № 2145 ОМС різних адміністративно-територіальних одиниць мають право прийняти з урахуванням потреб і пропозицій територіальних громад спільне рішення про організацію здобуття початкової, базової та профільної середньої освіти в закладі освіти (його філії) та забезпечення підвезення здобувачів освіти до нього і у зворотному напрямку.
У разі укладання договору співробітництва для надання субвенції слід застосовувати КПКВК 9760 «Субвенція з місцевого бюджету на реалізацію проектів співробітництва між територіальними громадами».
