Чи оприбутковувати металобрухт після списання ОЗ?
Так, оприбутковувати металобрухт, отриманий у результаті списання ОЗ, потрібно, обов’язково. Далі пояснимо, чому це слід робити та якими нормативно-правовими актами передбачено такі вимоги.
Аргумент 1. За загальним правилом усі вузли, деталі, матеріали та агрегати розібраного та демонтованого обладнання, придатні для ремонту іншого обладнання чи для подальшого використання, а також матеріали, отримані в результаті списання майна, підлягають оприбуткуванню на баланс установи у складі запасів.
Також оприбуткуванню підлягають і непридатні для використання вузли, деталі, матеріали та агрегати. Їх установа має оприбутковувати як вторинну сировину (металобрухт тощо). Такі вимоги чорним по білому прописано в п. 23 Порядку № 1314*.
* Порядок списання об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 08.11.2007 № 1314.
Аргумент 2. Аналогічні вимоги щодо необхідності оприбуткування як приданих для використання матеріалів, так і непридатних — вторинної сировини (у випадку читача — металобрухту), вилучених у результаті списання необоротних активів, Мінфін закріпив у п. 5 розд. VI Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202.
Отже, всі бюджетні установи мають виконувати загальне правило щодо поводження із вторинною сировиною, отриманою в результаті списання (розбирання, демонтажу) непридатних ОЗ. Така вторинна сировина (у т. ч. металобрухт) підлягає обов’язковому оприбуткуванню на баланс установи.
Якими документами підтвердити реалізацію брухту?
Зазвичай операції з надходження металобрухту на склад установи та подальшої його передачі оформлюють накладною (вимогою) типової форми. Але це в ідеалі. Тоді як у нашого читача дещо інша ситуація.
Із запитання зрозуміло, що металобрухт фактично не надходив на склад установи, його одразу після вилучення було передано до приймального пункту (спеціалізованому підприємству). Тож є певні особливості документального оформлення таких операцій.
По-перше, між установою та спеціалізованим підприємством має бути укладено договір про купівлю металобрухту.
По-друге, на підтвердження результатів демонтажу обладнання та устаткування і вміст кольорових металів у брухті та відходах спеціалізоване підприємство оформлює паспорт вмісту металів у розібраному обладнанні (акт вилучення металів). Цей документ складають за довільною формою. І саме цей документ підтверджує кількість вилученого металобрухту, який у подальшому установа реалізує (здасть на переробку).
І по-третє, обов’язково мають бути оформлені документи, які засвідчують набуття права власності на металобрухт, та акти приймання металобрухту.
Причому акт приймання металобрухту зобов’язане оформити спеціалізоване підприємство (приймальний пункт). Така вимога чітко прописана в ч. 13 ст. 4 Закону № 619*.
* Закон України «Про металобрухт» від 05.05.99 № 619-XIV.
Акт складають у довільній формі. При цьому в ньому зазначають найменування юрособи, кількість та джерела походження металобрухту.
Зауважте: акт приймання металобрухту потрібно зберігати протягом одного року (ч. 14 ст. 4 Закону № 619).
Чому ми приділяємо особливу увагу цьому акту? Тому що саме цей документ для установи підтверджує факт реалізації металобрухту спеціалізованому підприємству.
ЦІННА ПОРАДА!
Перш ніж передавати спеціалізованому підприємству списані ОЗ для розбирання чи безпосередньо металобрухт, з’ясуйте, які документи ви отримаєте на руки
З огляду на це, лише маючи всі вищезазначені документи, установа може підтвердити факт реалізації металобрухту та, відповідно, показати в бухобліку реалізацію (здавання) металобрухту й отримання доходу від такої операції.
Висновки
- Металобрухт, отриманий у результаті списання ОЗ, необхідно обов’язково оприбутковувати на баланс установи.
- За фактом приймання металобрухту спеціалізоване підприємство має оформити та надати установі примірник Акта приймання. Цей документ підтверджує реалізацію металобрухту.
