Завершення 2023 бюджетного року

Прийняття закону про держбюджет

Незважаючи на всі негаразди і труднощі, зумовлені воєнним станом в країні, Закон про держбюджет на 2024* прийнято вчасно.

* Закон України «Про державний бюджет України на 2024» від 09.11.2023 № 3460-IX.

Відповідно всі бюджетні процеси, пов’язані із закриттям поточного та початком наступного бюджетного року, також мають відбутися вчасно.

Бюджетний період

Як визначено у ч. 1 ст. 3 БКУ*, бюджетний період для всіх бюджетів, які складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, і починається він 1 січня кожного року, а закінчується 31 грудня того ж року.

* Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI.

При цьому за особливих обставин бюджетний період може бути іншим, ніж передбачено у ч. 1 ст. 3 БКУ.

Особливими обставинами є:

1) введення воєнного стану;

2) оголошення надзвичайного стану в Україні.

Закриття бюджетних рахунків

Казначейство закриває всі рахунки не пізніше 31 грудня поточного року. Таким є припис ч. 1 ст. 57 БКУ.

Проте це зовсім не означає, що рахунки будуть закриті саме 31 грудня. Адже є календар робочих днів та умови роботи Казначейства наприкінці року.

Тож конкретна дата закриття органами Казначейства бюджетних рахунків у поточному бюджетному періоді визначається регламентом їх роботи. Цьогоріч — це Регламент № 299*.

* Регламент роботи органів Державної казначейської служби України у період завершення бюджетного 2023 року та початку 2024 року, затверджений наказом Казначейства від 27.11.2023 № 299.

Повний зміст цього Регламенту доведений саме органам Держказначейської служби.

Тоді як для розпорядників та одержувачів бюджетних коштів зазначено лише офіційну інформацію щодо графіка роботи Казначейства в період завершення бюджетного року.

Для вашої зручності інформацію про роботу органів Казначейства відповідно до Регламенту № 299 ми згрупували у таблиці нижче.

Графік роботи органів Казначейства в період завершення 2023 та початку 2024 бюджетного року

Також нагадаємо: на період дії воєнного стану прийняття електронних документів клієнтів із СДО «Клієнт казначейства — Казначейство» здійснюється щоденно з 9:00 до 19:00. Опрацьовують отримані документи органи Казначейства в межах операційного часу. Це передбачено Регламентом № 189*.

* Регламент роботи системи дистанційного обслуговування з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт казначейства — Казначейство», затверджений наказом ДКСУ від 20.07.2020 № 189.

Далі інформація для розпорядників бюджетних коштів, які мають кошти в іноземній валюті.

Так, кошти в іноземній валюті, які обліковуються на рахунках, відкритих в установах банків, на підставі платіжних інструкцій власники рахунків повинні перерахувати не пізніше 29.12.2023. При цьому у разі:

— отримання бюджетною установою коштів з держбюджету в іноземній валюті з рахунку Казначейства, невикористані кошти в іноземній валюті перераховуємо за реквізитами, розміщеними на офіційному сайті Держказначейської служби;

— самостійної закупівлі іноземної валюти на міжбанківській валютній біржі, невикористані кошти в іноземній валюті перераховуємо у порядку, зворотному отриманню таких коштів.

Умови здійснення платежів Казначейством

Щоб встигнути провести усі необхідні платежі до кінця року, не зайвим буде нагадати умови здійснення платежів Казначейством.

Так, Казначейство здійснює платежі клієнтів за наявності в органі Казначейства:

— відповідного бюджетного зобов’язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету;

— затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми;

— бюджетних асигнувань.

При цьому за загальним фондом розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами. Водночас обов’язково має бути враховано необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років. Цього вимагає п. 5 Порядку № 228*.

* Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджені постановою КМУ від 28.02.2002 № 228.

Натомість за спеціальним фондом розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (п. 46 Порядку № 228).

Докладніше про це читайте у матеріалі «Кошторис бюджетної установи: складання, затвердження та виконання» // «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 44.

Строки реєстрації та опрацювання бюджетних зобов’язань

Аби встигнути зареєструвати всі необхідні бюджетні зобов’язання до кінця року, необхідно враховувати строки опрацювання бюджетних зобов’язань органами Казначейства.

Загальні строки прописані в п 2.3 розд. 2 Порядку № 309*.

* Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Мінфіну від 02.03.2012 № 309.

Зокрема, як визначено п. 2.6 Порядку № 309, у кінці бюджетного періоду розпорядники бюджетних коштів подають до органу Казначейства Реєстри та/або Реєстри фінансових зобов’язань і підтвердні документи з урахуванням строків, визначених п 2.3 розд. 2 Порядку № 309.

Утім, особливості роботи органів Держказначейської служби в період дії воєнного стану визначає Порядок № 590*.

* Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затверджений постановою КМУ від 09.06.2021 № 590.

Тож в умовах воєнного стану керуймося ще й п. 20 Порядку № 590.

Для вашої зручності терміни опрацювання бюджетних зобов’язань органами Казначейства наведено у таблиці нижче.

Строки опрацювання зобов’язань органами Казначейства

Таким чином, не зволікайте. Щоб документи були вчасно опрацьовані цього року, подавати їх необхідно з урахуванням вищенаведених строків.

Узгодження бюджетних зобов’язань за спецфондом

Наприкінці бюджетного року розпорядники бюджетних коштів повинні узгодити зареєстровані бюджетні зобов’язання за спецфондом із фактичними надходженнями.

Така вимога продиктована п. 2.13 гл. 2 Порядку № 309 та пп. 48 і 49 Порядку 228. Про це ми також докладно розповідали у матеріалі «Кошторис бюджетної установи: складання, затвердження та виконання» // «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 44.

Тож не забувайте про цей важливий крок наприкінці бюджетного року.

Залишки субвенцій: повертати чи ні?

Наприкінці року зазвичай залишаються невикористані кошти субвенцій. Що з ними робити? Чи можна їх використати наступного року чи слід повернути надавачу субвенції? Далі пояснимо.

Субвенція з держбюджету місцевим бюджетам

На кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спецфонду держбюджету та щодо субвенцій із спецфонду держбюджету на рахунках спецфонду місцевих бюджетів. Ці залишки спрямовують на покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення таких коштів. Це передбачено ч. 2 ст. 57 БКУ.

Залишки коштів субвенцій, надані із загального фонду держбюджету, не використані на кінець бюджетного періоду, в останній робочий день такого періоду органи Казначейства перераховують до держбюджету. Про це свідчить п. 14.4 Порядку № 938*.

* Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджений наказом Мінфіну від 23.08.2012 № 938.

До речі, як дізнатися з якого саме фонду надійшли кошти? Нічого складного тут насправді немає. Розібратися в цьому допоможуть додатки до Закону про держбюджет на 2023*. Саме в цих додатках міститься інформація щодо того, яка саме субвенція та з якого конкретно фонду держбюджету надходить до місцевих бюджетів.

* Закон України «Про державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX.

Також майте на увазі: якщо субвенції, надані з державного бюджету до місцевих бюджетів на виконання певних державних програм, виконання яких у наступному, тобто у 2024 році, не передбачено, то заходи за такими програмами слід встигнути виконати у поточному році. Інакше залишок коштів за такими субвенціями має бути повернуто до державного бюджету.

Субвенція від одного місцевого бюджету іншому

Залишки коштів субвенцій з одного місцевого бюджету іншому, не використані на кінець бюджетного періоду, в останній робочий день такого періоду перераховують до бюджету, з якого вони надані.

Це загальне правило і воно діє, якщо інше не передбачено рішенням про місцевий бюджет, з якого надані субвенції (п. 14.4 Порядку № 938).

Якщо ж у наступному році дозволено використання коштів таких субвенцій, тоді від органу місцевого самоврядування (або відповідної військової адміністрації) слід отримати письмовий дозвіл на таке використання.

Крім того, у разі можливості використання коштів субвенції у наступному році слід внести відповідні зміни до договору про надання субвенції. Звісно, це стосується випадків, коли в договорі обумовлено конкретний строк використання коштів субвенції і він закінчується цьогоріч.

Нагадаємо: передача коштів між місцевими бюджетами здійснюється на підставі рішень відповідних місцевих рад, прийнятих кожною зі сторін, і укладання договору. Таким є припис ч. 3 ст. 93 БКУ.

Про нюанси укладення таких договорів в період дії воєнного стану читайте у матеріалі «Договори про надання міжбюджетних трансфертів: нюанси укладання роз’яснив Мінфін» // «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 19.

Процес списання залишків коштів субвенцій

Головні управління Держказначейської служби спільно з місцевими фінорганами та розпорядниками бюджетних коштів щорічно проводять роботу зі збереження на рахунках відповідних місцевих бюджетів залишків коштів невикористаних субвенцій або їх повернення відповідно до норм чинного законодавства.

Обсяг субвенцій з держбюджету, не використаних на кінець бюджетного періоду, органи Казначейства перераховують в останній робочий день такого періоду до державного бюджету. Це випливає з п. 9 Порядку № 1132*.

* Порядок перерахування міжбюджетних трансфертів, затверджений постановою КМУ від 15.12.2010 № 1132.

Отже, процес повернення коштів субвенцій є автоматичним і будь-які додаткові документи для цього подавати до Казначейства не потрібно.

Адже стовідсотково буде краще, якщо такі кошти підуть на користь бюджетним установам, органам місцевого самоврядування та громадам загалом, аніж будуть повернуті назад надавачам субвенцій.

Освітня субвенція

Повернення залишків коштів освітньої субвенції завжди викликає безліч запитань, тож потребує окремої уваги.

І з цього приводу є гарна новина для освітян. Судячи з усього, цьогоріч такі залишки відкликані не будуть. Такий висновок можна зробити з того, що Закон про держбюджет на 2024 не містить вимоги щодо повернення коштів залишків освітньої субвенції до держбюджет.

Тож, вочевидь, діє загальне правило, встановлене ч. 4 ст. 103² БКУ. Нагадаємо його: залишки коштів за освітньою субвенцією на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції та на оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти державної та комунальної власності, зазначених у ч. 1 ст. 103² БКУ.

Проте зачекаємо на офіційні роз’яснення щодо цього.

У такому разі, незалежно від того, як буде вирішена доля залишків за освітньою субвенцією, ви зможете використати такі кошти.

Субвенція на надання держпідтримки особам з особливими освітніми потребами

Як і в поточному році, у 2024 році розподіл субвенції з держбюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами між місцевими бюджетами здійснюватиме Кабмін. Це передбачено ст. 29 Закону про держбюджет на 2024.

Така норма є винятком із правил, визначених ч. 3 ст. 103³ БКУ.

Адже за загальним правилом розподіл субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами здійснюється між місцевими бюджетами у порядку, визначеному Радою міністрів АР Крим, обласними держадміністраціями відповідно до кількості осіб з особливими освітніми потребами, та затверджується рішенням про бюджет АР Крим або рішенням про обласний бюджет.

Відкликати залишки такої субвенції до держбюджету, вочевидь, також не будуть, такої вимоги Закон про держбюджет на 2024 не містить.

Виходячи з ч. 4 ст. 103³ БКУ, залишки коштів за цією субвенцією на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції.

Субвенція на проєктування, відновлення, будівництво та модернізацію, облаштування, ремонт об’єктів, що мають вплив на життєдіяльність населення

Ще один вид субвенції, який має особливості використання. І ці особливості визначені п. 15 «Прикінцеві положення» Закону про держбюджет на 2023.

Так, установлено, що на кінець 2023 року, як виняток з положень ч. 12 ст. 23 та ч. 1 і 2 ст. 57 БКУ, залишки коштів за субвенцією з держбюджету місцевим бюджетам, наданою з держбюджету у 2023 році за КПКВК 3121440, зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів для здійснення відповідних витрат у 2024 році з урахуванням їх цільового призначення.

Підготовка до нового бюджетного 2024 року

Наостанок нагадаємо основні кроки для підготовки до нового бюджетного 2024 року.

Складання мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів. Виходячи з п. 4.19 гл. 4 Порядку № 938, головний розпорядник не пізніше ніж за 15 днів, а розпорядник нижчого рівня не пізніше ніж за 10 днів до початку бюджетного періоду подають відповідному органу Казначейства мережу (реєстр змін до мережі) у паперовій або електронній формі інформації з урахуванням особливостей складання мережі, визначених у п. 4.3 гл. 4 Порядку № 938.

Прийняття місцевих бюджетів на 2024 рік. Проєкти місцевих бюджетів мають бути затверджені до 25 грудня (включно) 2023 року з урахуванням вимог БКУ та постанови № 252*.

* Постанова КМУ «Деякі питання формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану» від 11.03.2022 № 252.

Затвердження розписів / тимчасових розписів місцевих бюджетів. Відповідно до ч. 3 ст. 78 БКУ місцевий бюджет виконується за розписом, затвердженим керівником місцевого фіноргану.

До затвердження розпису місцевого бюджету керівник місцевого фіноргану затверджує тимчасовий розпис місцевого бюджету на відповідний період.

Якщо місцевий бюджет не затверджено в установлений законодавством строк, місцеві фіноргани в електронній формі до 30 грудня відповідного бюджетного періоду направляють тимчасовий розпис місцевих бюджетів органам Казначейства (п. 5.8 Порядку № 938).

Затвердження кошторисів. Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, помісячні плани використання бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів повинні бути затверджені протягом 30 календарних днів після затвердження розписів відповідних бюджетів. Таким є припис п. 31 Порядку № 228.

На період дії тимчасових розписів затверджують тимчасові кошториси та плани використання бюджетних коштів.

Затвердження паспортів бюджетних програм. Протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про держбюджет (рішенням про місцевий бюджет) головний розпорядник розробляє та затверджує паспорт бюджетної програми за погодженням з Мінфіном або місцевим фінорганом. Цього вимагає ч. 8 ст. 20 БКУ. При цьому слід застосувати Правила № 1098*.

* Правила складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затверджені наказом Мінфіну від 29.12.2002 № 1098.

Реєстрація бюджетних та фінансових зобов’язань, зареєстрованих та не оплачених у 2023 році. У міру прийняття рішень розпорядником бюджетних коштів про оплату бюджетних та фінансових зобов’язань, які були зареєстровані та залишилися не оплаченими на кінець минулого бюджетного періоду, органи Казначейства відображають такі зобов’язання в обліку у поточному бюджетному періоді.

Підставою є подані розпорядником бюджетних коштів Реєстр та/або Реєстр фінансових зобов’язань і відповідних підтвердних документів.

Утім, при цьому слід ураховувати такий нюанс.

Дійсно, можуть мати місце бюджетні фінансові зобов’язання за загальним фондом, які залишились не оплаченими на кінець минулого бюджетного періоду (бюджетна кредиторська заборгованість). Але серед них можуть бути і такі, які обліковуються органами Казначейства за бюджетними програмами, за якими відсутні бюджетні асигнування. Також цілком можливо, що обсяг бюджетної кредиторської заборгованості перевищує бюджетні асигнування відповідно до встановлених законом про держбюджет (рішенням про місцевий бюджет) на поточний бюджетний період та/або переданих в установленому порядку бюджетних призначень.

Такі бюджетні фінансові зобов’язання органи Казначейства відображають в обліку у поточному бюджетному періоді після прийняття рішення головним розпорядником за погодженням з Мінфіном (місцевим фінансовим органом) щодо визначення бюджетної програми за загальним та/або спеціальним фондами, в межах бюджетних асигнувань якої будуть оплачені бюджетні фінансові зобов’язання. Підставою в такому разі будуть подані розпорядником бюджетних коштів Реєстр та/або Реєстр фінансових зобов’язань і відповідні підтвердні документи.

Зазначене передбачено п. 2.15 Порядку № 309.

На цьому все. Нехай вам щастить у новому бюджетному році, а труднощі і негаразди обходять вас стороною!