Обліково-розпорядчі документи — 2023: що змінюємо?

Коли змінюємо облікову політику?

Початок нового року — час, коли бухгалтеру варто провести ревізію облікової політики своєї установи. Для цього слід оцінити її положення на предмет відповідності нормам чинного законодавства та за потреби внести необхідні зміни. Пояснимо, коли та як це правильно зробити. І, звісно ж, з’ясуємо, які саме положення цього розпорядчого документа потребують змін у 2023 році.

Власне, перелік випадків, коли установа може змінити облікову політику, визначений п. 3 розд. ІІІ Методрекомендацій № 11*. Так, облікова політика може змінюватися у разі, якщо:

* Методичні рекомендації щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11.

1) змінилися вимоги органу, який здійснює функції з державного регулювання методології бухобліку та фінзвітності. Тобто внесення Мінфіном зміни до НП(С)БО може бути підставою для зміни облікової політики установи.

Наприклад, до таких дій варто вдаватися, якщо йдеться про зміну методів обліку та оцінок. Так, якщо говорити про зміни, внесені до НП(С)БО у 2021 році, то вони не мали впливу на облікову політику. Інша річ — зміни, яких зазнало НП(С)БО 121* та які набули чинності з 01.01.2023. Детально про те, як саме вони впливають на облікову політику, розповімо далі;

* Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202.

2) зміни облікової політики забезпечать більш достовірне відображення подій (операцій) у бухобліку та фінзвітності.

Наприклад, якщо установа змінює метод оцінки вибуття запасів із середньозваженої собівартості на метод собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО). У такому разі установі необхідно обґрунтувати таке рішення найбільш достовірним відображенням таких операцій у бухгалтерському обліку.

Основні засоби: що змінилося з 2023 року?

Минулого року Мінфін наказами № 312* та № 341** вніс зміни до НП(С)БО 121. Ці нововведення набрали чинності з 01.01.2023. Розглянемо ці зміни та з’ясуємо, як вони пов’язані з обліковою політикою.

* Наказ Мінфіну «Про затвердження Змін до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби» від 03.10.2022 № 312.

** Наказ Мінфіну «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 03 жовтня 2022 року № 312» від 21.10.2022 № 341.

Зміна № 1 Такі активи обліковуємо у складі підгрупи 3 субрахунку 1013 «Будівлі, споруди та передавальні пристрої». До активів інфраструктури можуть бути віднесено: мережі доріг, системи каналізації, системи постачання води та електроенергії, а також системи зв’язку.

Проте до Плану субрахунків* поки що жодних змін не внесено. Тому й не варто поспішати вносити відповідні зміни до Робочого плану рахунків бухгалтерського обліку.

* План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2013 № 1203.

Зміна № 2 Мінфін вилучив з НП(С)БО 121 норму про порядок переоцінки ОЗ, залишкова вартість яких дорівнює нулю.

Це означає, що установам варто більш уважно ставитися до об’єктів ОЗ із нульовою залишковою вартістю.

Нагадаємо, як і раніше, об’єкт ОЗ може переоцінюватися, якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на річну дату балансу.

Порогом суттєвості для проведення переоцінки об’єктів ОЗ приймається величина, що дорівнює 10-відсотковому відхиленню залишкової вартості об’єктів ОЗ від їх справедливої вартості.

Втім, переоцінка — це не обов’язкова процедура приведення залишкової вартості ОЗ до справедливої. До того ж далеко не кожна бюджетна установа має необхідну суму кошторисних призначень на її проведення.

З огляду на це, більш дієвим є другий варіант вирішення подальшої долі таких ОЗ. Для цього Мінфін змінив порядок перегляду строку корисного використання (експлуатації) та ліквідаційної вартості об’єктів ОЗ.

Так, установи мають право переглядати такі показники на кінець звітного року. І робити це варто у разі зміни очікуваних економічних вигід від використання відповідних об’єктів. Про це зазначено в п. 5 розд. IV НП(С)БО 121.

Наприклад, зміна економічних вигід має місце у разі здійснення різного роду поліпшень об’єкта ОЗ. У такому разі амортизацію об’єкта ОЗ слід нараховувати, виходячи з нового строку корисного використання та ліквідаційної вартості. Це варто робити починаючи з місяця, наступного за місяцем, коли змінено строк корисного використання та/або ліквідаційну вартість.

Таким чином, оновлені правила встановлення (перегляду) строків корисного використання та ліквідаційної вартості об’єктів ОЗ слід прописати в розпорядчому документі про облікову політику.

Також не забудьте інформацію про зміну строку корисного використання та ліквідаційної вартості об’єкта ОЗ відобразити як зміни облікових оцінок. Зробити це необхідно з урахуванням вимог НП(С)БО 125*. Традиційно результат зміни облікових оцінок включаємо до фінансової звітності в тому періоді, в якому відбулася зміна, а також і в наступних періодах, якщо зміна впливає і на ці періоди.

* Національне положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 № 1629.

Зміна № 3 Мінфін підкоригував окремі норми щодо нарахування амортизації.

По-перше, доповнено перелік випадків, коли установи не нараховують амортизацію. Так, окрім загальновідомих випадків, не потрібно нараховувати амортизацію на об’єкти ОЗ, доступ до яких обмежений через перебування таких об’єктів у районах проведення воєнних (бойових) дій у період воєнного стану.

По-друге, дещо уточнено порядок відображення амортизації в бухобліку. Так, суму нарахованої амортизації, як і раніше, слід показувати як збільшення суми зносу ОЗ та витрат. Але наразі НП(С)БО 121 передбачено один виняток із цього правила. Це стосується ситуації, коли установа використовує об’єкт ОЗ для створення нового активу. У такому разі суму нарахованої амортизації необхідно включати до собівартості такого активу і його балансової вартості.

Однак зазначені норми щодо нарахування амортизації не впливають на облікову політику установи. Відповідно вносити зміни до свого розпорядчого документа не варто. Чому? А все тому, що до наказу про облікову політику недоцільно включати одноваріантні методи оцінки, обліку і процедур. Це чорним по білому прописано в п. 3 розд. I НП(С)БО 125.

Запаси: які є зміни?

Відразу заспокоюємо: минулого року до НП(С)БО 123* не було внесено жодних змін. А тому й надалі обліковуємо запаси за тими ж правилами, якими бюджетні установи керувалися в минулих роках. З огляду на це, коригувати наказ про облікову політику в частині обліку запасів у 2023 році теж не потрібно.

* Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202.

Разом з тим цьогоріч слід ретельно провести ревізію такого документа, як наказ (положення) про організацію бухгалтерського обліку. А саме, варто внести зміни щодо застосовування типових форм документів для оформлення операцій з надходження, переміщення та списання запасів.

Нагадаємо: наказом № 431* Мінфін затвердив нові форми з обліку та списання запасів. І хоча поки що згаданий наказ не набрав чинності, підготовчу роботу доцільно розпочати вже зараз. Адже з моменту набрання чинності (а це відбудеться найближчим часом) ви можете застосовувати такі документи при оформленні операції з запасами. Детальніше про наказ № 431 читайте в матеріалі «Застосовуємо нові форми для обліку запасів» // «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 4.

* Наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм з обліку та списання запасів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.12.2022 № 431.

Отже, в наказі (положенні) про організацію бухобліку слід зазначити таке:

Такий розпорядчий документ установа може оновлювати щорічно, а також за потреби вносити до нього зміни та доповнення протягом року, наводити в новій редакції окремі пункти та додатки, виходячи з особливостей своєї діяльності.

Але майте на увазі: положення цього документа не повинні зачіпати елементів облікової політики. Оскільки ці питання установа має прописати в окремому документі — наказі (положенні) про облікову політику.

За загальним правилом зміни до наказу (положення) про організацію бухобліку затверджує керівник бюджетної установи. Також ви можете надати проєкт цього документа на погодження вищій за рівнем організації на її вимогу. Проте узгоджувати всі зміни, внесені до цього наказу, законодавство не вимагає.

Змінюємо облікову політику

Як оформити?

Зазвичай для унесення змін до розпорядчого документа про облікову політику установи застосовують один із варіантів:

1) внести зміни та доповнення до чинного наказу про облікову політику;

2) видати новий наказ про облікову політику.

Кожна установа самостійно обирає для себе більш зручний варіант. Утім, якщо зміни до облікової політики за обсягом охоплюють більшу частину її елементів або суттєво впливають на зміст, такий документ доцільно затвердити в новій редакції. Якщо ж таких змін небагато, тоді цілком достатньо внести зміни та доповнення до чинного розпорядчого документа.

Та у будь-якому разі про зміни до наказу про облікову політику головний бухгалтер (керівник бухгалтерської служби) доводить до відома працівників бухгалтерської служби та керівників структурних підрозділів установи.

З ким погоджувати?

Таким є припис п. 2 розд. I Методрекомендацій № 11.

При цьому бюджетні установи — розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня передають розпорядчий документ про облікову політику на погодження за відомчою підпорядкованістю установі — розпоряднику вищого рівня. У разі якщо бюджетна установа має подвійну підпорядкованість, погодження таких змін здійснює той розпорядник бюджетних коштів, який затверджує кошторис.