Сплата абонплати водоканалу
Водоканал додав до своїх послуг абонплату. За яким КЕКВ ми маємо планувати та проводити видатки на її сплату?
Спочатку розберемося. що таке абонплата і яка взагалі «природа» цього платежу.
Плата за абонентське обслуговування — це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання таких послуг. Цей платіж включає витрати виконавця, пов’язані з укладенням договору, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку комунальних послуг, а також за виконання інших функцій, пов’язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за договором.
Таке визначення випливає з п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону № 2189*.
* Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII.
Простіше кажучи, йдеться про витрати постачальників комунальних послуг на функції, пов’язані з обслуговуванням споживачів таких послуг.
При цьому до складу плати виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про її надання входять:
— плата за послугу, яка розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;
— плата за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений постановою № 808*.
Це прописано у ч. 5 ст. 13 Закону № 2189.
Тож обидві плати здійснюються за одним договором.
Нарахування плати за абонентське обслуговування щодо водопостачання та водовідведення передбачено Правилами № 690*.
Плату за абонентське обслуговування споживач сплачує виконавцеві в порядку та розмірах, визначених індивідуальним договором (п. 32 Порядку № 690).
Окрім того, споживач повинен щомісяця (з іншою періодичністю, визначеною договором) вносити однією сумою плату виконавцю комунальної послуги, у т. ч. якщо вона складається з окремих складових. Це передбачено ч. 4 ст. 9 Закону № 2189.
А з огляду на те, що абонплата нараховується та стягується за умовами єдиного договору про надання комунальних послуг і споживач сплачує за комунпослуги однією сумую, то планувати і здійснювати такі видатки слід за одним кодом — за КЕКВ 2272 «Оплата водопостачання та водовідведення».
Ба більше, віднедавна в Інструкції № 333 чітко визначено, що за КЕКВ 2272 проводиться і оплата за абонентське обслуговування (п.п. 2.2.7.2 Інструкції № 333).
Це саме стосується й інших кодів комунальних послуг, у рамках надання яких передбачено сплату абонплати.
Вивіз твердих побутових відходів
За яким КЕКВ бюджетній установі проводити оплату за вивіз твердих побутових відходів?
Почнемо з того, що відходами вважаються будь-які речовини, матеріали і предмети, які утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Побутові відходи — це відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов’язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення.
Про це свідчить ст. 1 Закону № 187*.
* Закон України «Про відходи» від 05.03.98 № 187/98-ВР.
Інструкція № 333 передбачає два коди для видатків, пов’язаних із поводженням з відходами, а саме:
КЕКВ 2240 — оплата послуг з поводження з відходами, у т. ч. біовідходами, відходами із вмістом дорогоцінних металів або шкідливих речовин тощо (крім послуг, які відносяться до комунальних послуг) (п.п. 14 п.п. 2.2.4 Інструкції № 333);
КЕКВ 2275 — оплата інших комунальних послуг, у т. ч. послуг з поводження з побутовими відходами (п.п. 2 п.п. 2.2.7.5 Інструкції № 333).
На це свого часу звертали увагу і фахівці Казначейства у листі від 22.01.2019 № 16-06-06/1462.
Який саме код обрати, залежить від того, йдеться про комунальні послуги чи ні.
До слова, комунальні послуги — це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Таке визначення наведено у п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2189.
У випадку читача йдеться саме про побутові відходи і про комунальні послуги. Відповідно у такому разі слід планувати і здійснювати видатки на вивіз твердих побутових відходів за КЕКВ 2275 «Оплата інших енергоносіїв та інших комунальних послуг».
Експертиза проєктно-кошторисної документації
За яким КЕКВ слід оплачувати експертизу проєктно-кошторисної документації?
Передусім зазначимо: обов’язковість проведення експертизи проєктної документації для бюджетних установ передбачено Законом № 3038*.
* Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI.
Проєкти будівництва об’єктів, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, підлягають обов’язковій експертизі щодо кошторисної частини проєктної документації. Це випливає з ч. 4 ст. 31 Закону № 3038.
Механізм затвердження проєктів будівництва і проведення їх експертизи визначено Порядком № 560*.
Експертизу проводять експертні організації незалежно від форми власності, що відповідають критеріям, визначеним Мінрегіоном (п. 7 Порядку № 560).
Експертні організації мають відповідати Критеріям № 204*.
У свою чергу, замовником експертизи є:
— замовник будівництва;
— проєктувальник, якщо це передбачено договором на виконання проєктно-вишукувальних робіт.
Щодо КЕКВ, то все залежить від того, є такі видатки складовою загальної вартості робіт чи ні.
Так, оплату експертних висновків, послуг із розроблення проєктно-кошторисної документації для поточного ремонту, монтажу обладнання та устаткування, а також оплату за містобудівне обґрунтування та інші передпроєктні роботи на проведення капітального ремонту (будівництва, реконструкції), якщо такі роботи не включені до проєктно-кошторисної документації, здійснюють за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» (п.п. 10 п.п. 2.2.4 Інструкції № 333).
Якщо ж видатки на експертизу проєктної документації, авторський, технічний нагляд за виданий сертифікат відповідності закінченого будівництвом об’єкта є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт, їх слід проводити за тим КЕКВ, за яким здійснюється оплата робіт. Це можуть бути КЕКВ 3120 «Капітальне будівництво (придбання)», 3130 «Капітальний ремонт» або 3140 «Реконструкція та реставрація».
Таку позицію підтвердило і Казначейство у своєму листі від 30.01.2019 № 16-07-07/2020 (ср. ).
І насамкінець зауважимо: таке формулювання, як «експертиза проєктно-кошторисної документації», серед видатків другої черги у п. 19 Порядку № 590* не значиться. Тож уважно поміркуйте, як саме ви пропишете ці видатки і за рахунок яких коштів їх здійсните.
