Дуже болюче питання постало перед освітянами, які наприкінці 2022 року встигли зареєструвати в органах Казначейства зобов’язання за рахунок коштів залишку освітньої субвенції, але такі зобов’язання не були оплачені у минулому році. Нумо разом розбиратися у цій ситуації.
Чому списали кошти залишку освітньої субвенції?
На це запитання ми вже відповіли у матеріалі «Повернення залишків освітньої субвенції до держбюджету» // «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 4.
Якщо коротко, то це зумовлено приписом ст. 32 Закону про держбюджет на 2023 рік*. Саме ця стаття передбачає у 2023 році перерахування Держказначейською службою залишків коштів за освітньою субвенцією, які утворилися на рахунках місцевих бюджетів на кінець 2022 року, до спеціального фонду держбюджету.
* Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX.
Чи будуть зобов’язання оплачені у 2023 році?
Поки що на це запитання відповісти досить складно. Тільки-но з’являться роз’яснення компетентних органів з цього приводу, ми одразу ж поділимося цією інформацією з вами.
Але наразі достеменно відомо одне: абсолютно всі залишки освітньої субвенції «підняті наверх», тобто відправлені у держбюджет. Жодних залишків для оплати зареєстрованих зобов’язань у місцевих бюджетах не залишилось.
Також, виходячи з листа МОН від 10.01.2023 № 1/385-23, надалі кошти залишку освітньої субвенції будуть розподілені на різні потреби. Передусім на оплату праці педпрацівникам, а також на погашення кредиторської заборгованості, що утворилася у 2022 році.
З огляду на це, радимо розпорядникам бюджетних коштів, які мають зареєстровані, але не оплачені зобов’язання за рахунок залишку освітньої субвенції, не сидіти склавши руки. В ситуації, що склалася, варто надіслати лист до головного розпорядника та місцевого фіноргану з ініціативою звернення до МОН та подання сум такої кредиторської заборгованості для їх врахування МОНм при розподіленні залишків освітньої субвенції. Можливо, це допоможе отримати кошти залишків освітньої субвенції на покриття вашої кредиторської заборгованості.
В іншому разі кошти на погашення такої заборгованості доведеться шукати у своєму місцевому бюджеті.
А що каже Порядок № 590*?
І декілька слів про черговість здійснення видатків. Адже в період дії воєнного стану про це також не слід забувати.
Порядком № 590 передбачено придбання оргтехніки, комп’ютерної техніки (у т. ч. програмного забезпечення, передбаченого разом з придбанням комп’ютерної техніки) для оцифрування музейних предметів за кошти спеціального фонду кошторису у другу чергу.
Щодо інших бюджетних установ і організацій, то придбання комп’ютерної техніки п. 19 Порядку № 590 у другу чергу не передбачено.
І незважаючи на те, що придбання комп’ютерної техніки зазначено у переліку пріоритетних видатків витрачання коштів залишку освітньої субвенції відповідно до п. 3 Порядку № 6*, у період дії воєнного стану такі видатки можливо провести лише у третю чергу. Таким є припис п. 19 Порядку № 590.
