Теми статей
Обрати теми

Орган місцевого самоврядування & комунальне підприємство: чи можливі договірні відносини?

Станкус Тетяна, експерт журналу «Бюджетна бухгалтерія»
Чи може орган місцевого самоврядування (далі — ОМС) укласти договір про надання послуг створеним ним же комунальним підприємством (далі — КП)?

Час від часу це запитання виникає у багатьох громад. Адже, на перший погляд, йдеться про ті самі кошти місцевого бюджету, які ОМС і так надає КП. Тож чи можливо укладати договір про надання послуг зі «своїм» же КП? Нумо розбиратися разом.

Договірні відносини між ОМС та КП: норма чи дивина?

Так, це цілком можливо і, до речі, є дуже поширеною практикою. Адже існує багато послуг, які надають КП та які потрібні самому ОМС або громаді загалом, і саме ОМС має їх забезпечити згідно із законодавством. Йдеться про комунальні послуги (електропостачання, водопостачання, водовідведення, газопостачання, теплопостачання), вивезення побутових відходів, послуги із благоустрою територій, поховання певних категорій населення тощо.

Та передусім нагадаємо, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади (далі ТГ) жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції* і законів України.

* Конституція України від 28.06.96 № 254к/96-ВР.

Це право закріплено у ст. 140 Конституції.

При цьому ТГ діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

ТГ набувають і здійснюють цивільні права та обов’язки через ОМС у межах їхньої компетенції, встановленої законодавством (ст. 172 ЦКУ).

Зокрема, ТГ можуть створювати юридичні особи публічного права (КП, спільні КП, навчальні заклади тощо). Це визначено у ч. 1 та 2 ст. 169 ЦКУ*.

* Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.

Аналогічне право закріплене у ст. 143 Конституції. Так, ТГ безпосередньо або через утворені ними ОМС утворюють, реорганізовують та ліквідовують КП, організації й установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю.

Підприємство це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом держвлади, або ОМС, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому ГКУ* та іншими законами.

* Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV.

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки (ст. 62 ГКУ).

Майно КП перебуває у комунальній власності. Воно закріплене за відповідним КП на праві господарського відання, якщо це комерційне підприємство, та на праві оперативного управління, якщо це некомерційне підприємство. Таким є припис ч. 3 ст. 78 ГКУ.

Також звернемося до норм ст. 17 Закону № 280*.

* Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 № 280/97-ВР.

Відносини ОМС із КП будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності ОМС.

Разом з тим відносини ОМС із суб’єктами господарювання комунального сектору економіки у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися на договірних засадах. Це прямо передбачено ч. 2 ст. 23 ГКУ.

Звідси висновок: договірні відносини між ОМС та створеним ним КП цілком можливі і жодним чином не суперечать нормам чинного законодавства.

Водночас зауважимо: господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГКУ. В силу такого зобов’язання один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Це випливає з ч. 1 ст. 173 ГКУ.

Тож у нашому випадку господарським зобов’язанням буде зобов’язання КП виконати певні роботи або надати певні послуги за замовленням ОМС.

А як щодо КЕКВ?

Особливу увагу в цьому питанні слід приділити застосуванню КЕКВ. Адже деколи саме з цього приводу виникає плутанина.

Якщо КП на підставі договору з ОМС виконує певні роботи чи надає послуги, ОМС в такому разі має планувати та здійснювати видатки на оплату таких робіт, послуг за відповідними КЕКВ залежно від економічної суті операції. Зокрема, при цьому можуть застосовуватися такі КЕКВ, як: 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)», 2271 «Оплата теплопостачання», 2272 «Оплата водопостачання та водовідведення», 2273 «Оплата електроенергії», 2274 «Оплата природного газу» тощо.

Натомість КЕКВ 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» та КЕКВ 3210 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» у такому разі не застосовуються. Ці коди слід використовувати лише тоді, коли ОМС виділяє кошти КП як фінансову допомогу, внесок до статутного капіталу тощо.

КП — виконавець місцевої програми

На заваді договірним відносинам між ОМС та КП може стати закупівельне законодавство. І вирішальне значення в цьому контексті має вартість предмета закупівель. Наразі вартісні межі встановлено на рівні 100 тис. грн для закупівлі товарів та послуг, 200 тис. грн — для послуг з поточного ремонту та 1,5 млн грн — для робіт. У загальному випадку, якщо вартість закупівлі перевищує ці порогові обмеження, замовник має провести відкриті торги та/або вдатися до застосування е-каталогу.

Втім, існує низка винятків із цього правила. Докладно про випадки, коли можна укласти прямий договір, незважаючи на вартість закупівлі, читайте у матеріалі «Прямі договори від 100 тис. грн: коли можна укладати?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 10).

Однак, аби закупівельні обмеження точно не перешкодили виконанню КП вкрай необхідних робіт чи надання важливих послуг, ОМС може піти іншим шляхом.

ЦІННА ПОРАДА!

Визначте КП виконавцем певної місцевої програми

Такий вихід із цієї ситуації нам підказує бюджетне законодавство. Так, згідно з п. 3 ч. 5 ст. 22 БКУ* головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про держбюджет або рішенні про місцевий бюджет. Він же приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів. Для цього головний розпорядник розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.

* Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-IV.

На користь цього свідчить і ч. 6 ст. 22 БКУ, в якій визначено, що розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі).

Отже, якщо КП буде безпосереднім виконавцем робіт чи надавачем послуг, то закупівля у порядку, визначеному Законом № 922*, ОМС не проводиться. Свого часу це підтвердили і фахівці Мінекономіки в листі від 02.11.2020 № 3304-02/65968-01.

* Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII.

З огляду на це, КП, яке займається, наприклад, благоустроєм, цілком може бути виконавцем програми з благоустрою території громади за КПКВК 6030 «Організація благоустрою населених пунктів». До речі, якраз у цьому випадку слід застосовувати КЕКВ 2610 та 3210.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі