Одразу заспокоїмо читача: установі не треба реєструватись як платник ПДВ. Пояснимо, на чому ґрунтується такий висновок. Почнемо з того, які умови для реєстрації платниками ПДВ передбачено ПКУ*.
* Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.
І для цілей реєстрації установи як платника ПДВ головне — визначити, чи виконуються умови, передбачені ст. 181, 182 ПКУ.
Умова 1 — загальний обсяг оподатковуваних операцій за 12 міс. > 1 млн грн
Під обов’язкову реєстрацію як платник ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).
Це означає, щойно обсяг надходжень бюджетної установи від оподатковуваних операцій за 12 місяців перевищить 1 млн грн, вона стає потенційним кандидатом для включення до реєстру платників ПДВ.
Здебільшого так воно і є, але такий підхід спрацьовує не завжди. Річ у тім, що далеко не всі надходження бюджетної установи необхідно включати до розрахунку загального обсягу таких операції. Тож аби не припуститися помилки і не потрапити безпідставно до категорії платників ПДВ, пояснимо, як правильно розрахувати обсяг оподатковуваних операцій.
Оподатковувані операції — які вони?
До переліку оподатковуваних операцій, тобто до тих, які бюджетна установа повинна врахувати при визначенні реєстраційного обсягу, належать операції:
— що підлягають оподаткуванню за ставками 20 %, 14% 7 % і 0 %;
— звільнені від оподаткування ПДВ (ст. 197 ПКУ).
Отже, до розрахунку межі для цілей реєстрації особи платником ПДВ включають не тільки операції, які не є об’єктом оподаткування ПДВ (ст. 196 ПКУ), а й ті, що не відповідають критеріям постачання товарів/послуг.
Визначаємо загальний обсяг операцій правильно
Для визначення загального обсягу оподатковуваних операцій із постачання товарів/послуг необхідно взяти виключно ті операції, які відповідають визначенню «постачання товарів» та «постачання послуг» згідно з пп. 14.1.191 та 14.1.185 ПКУ (ср. ).
Так, під постачанням товарів розуміють будь-яку передачу права на розпоряджання товарами як власника, у т. ч. продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
У випадку нашого читача установа має справу з грантами. Що це за фрукт та з цим його їдять?
гранти — грошові або інші засоби, що передаються громадянами та юридичними особами (у т. ч. іноземними), а також міжнародними організаціями для проведення конкретних наукових досліджень, розробки законопроєктів, підготовки кадрів та інших цілей на умовах, передбачених грантодавцем. гранти надаються безкоштовно і без повернення.
Зауважте: грантами вважаються фінансові ресурси, які надаються донором реципієнту на безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою надання гранта, проєктом міжнародної технічної допомоги тощо. Саме за рахунок грантів вирішують багато важливих питань розвитку територій та покращення якості життя, на які зазвичай не вистачає коштів у місцевих бюджетах.
Для бюджетних установ гранти є різновидом власних надходжень. Зокрема, вони належать до першої підгрупи другої групи власних надходжень.
Таким чином, установа, яка отримує гранти в рамках певної програми, має розглядає їх як цільові надходження. Та головне — кошти, які надходять як грант, не є компенсацією вартості за поставлені товари/послуги. Це пояснити просто. Так, при отриманні зазначених коштів взагалі відсутній факт постачання товарів, робіт, послуг бюджетною установою в обмін на отримані кошти.
Саме таких висновків дійшли податківці у свої консультаціях (від 18.08.2021 № 3062/ІПК/26-15-04-02-16, від 04.05.2022 № 465/ІПК/99-00-21-03-02-06). І хоча ці консультації було адресовано не бюджетним установам, висновки фахівців ДПСУ у вищезгаданих роз’ясненнях абсолютно справедливі й для них.
Строки мають значення
Визначаючи загальний обсяг оподатковуваних операцій, беремо обсяг операцій за останні 12 календарних місяців. При цьому фразу «протягом останніх 12 календарних місяців» слід розуміти буквально. Не плутайте 12 календарних місяців із календарним роком, який обчислюють з 1 січня по 31 грудня.
Тому для подібного розрахунку необхідно відраховувати 12 календарних місяців у зворотному порядку. Тобто у квітні 2023 року для розрахунку потрібно брати дані за квітень 2022 — березень 2023. Далі установа визначає, чи перевищує загальна сума здійснених нею оподатковуваних операцій 1 млн грн.
Та у випадку нашого читача при отриманні грантових коштів у рамках певної програми можна не хвилюватись — у цьому разі немає підстав для ПДВ-реєстрації.
Висновки
- Головне завдання бухгалтера — визначити, чи підпадають ті чи інші надходження під визначення операції з постачання товарів/послуг.
- Необхідно правильно визначити обсяг операцій з постачання товарів/послуг для обов’язкової реєстрації установи платником ПДВ.