Методрекомендації з бухобліку: що зміниться?

* mof.gov.ua/uk/legal_acts_drafts_2023-607.

Торік Мінфін уніс зміни до НП(С)БО 121*. Ці норми запрацювали з 01.01.2023. Тепер настала черга коригування Методрекомендацій з обліку ОЗ**. Розглянемо найсуттєвіші нововведення.

* Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202.

** Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11.

ОЗ: яких змін чекати?

1. Групи ОЗ доповнять новими об’єктами

Так, перелік груп ОЗ буде доповнено такими об’єктами:

— активи інфраструктури.

Такі активи установи будуть обліковувати разом з будинками, спорудами та передавальними пристроями. Прикладами активів інфраструктури можуть бути, зокрема, мережі доріг, системи каналізації, системи водопостачання та електроенергії тощо. Тож системи водопостачання доповнять підгрупу 3 субрахунку 1013, а системи електропостачання — підгрупу 4 субрахунку 1013.

При цьому Мінфін уточнив, що зазначені активи інфраструктури відповідають визначенню ОЗ та обліковують як окремі об’єкти ОЗ. Таке уточнення наведено в окремому абзаці п. 10 розд. III Методрекомендацій з обліку ОЗ;

— плодоносні рослини.

Такі активи установи будуть обліковувати у складі підгрупи 5 субрахунку 1017 разом з тваринами та багаторічними насадженнями. (ср. )

2. Оцінка ОЗ, отриманих в обмін на інші активи

Первісну вартість ОЗ, отриманих в обмін на інші активи, установи визначатимуть на підставі їх справедливої вартості на дату оприбуткування. Якщо ж справедливу вартість отриманого або переданого об’єкта ОЗ визначити неможливо, тоді первісною вартістю отриманого об’єкта буде первісна (переоцінена) вартість переданого активу з урахуванням суми зносу.

3. Ліквідаційна вартість та строк корисного використання

За аналогією до норм НП(С)БО 121 у разі зміни очікуваних економічних вигід від використання об’єкта ОЗ, установи мають переглядати строк корисного використання (експлуатації) та ліквідаційну вартість ОЗ. Цю маніпуляцію слід проводити на кінець звітного року.

Відповідно після перегляду цих показників амортизацію об’єкта ОЗ потрібно нараховувати, виходячи вже з нового строку корисного використання та ліквідаційної вартості. Робити це слід починаючи з місяця, наступного за місяцем, коли змінено строк корисного використання та/або ліквідаційну вартість.

Але пам’ятайте: інформацію про зміну строку корисного використання та ліквідаційної вартості об’єкта ОЗ необхідно відобразити як зміну облікових оцінок з урахуванням вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок», затвердженого наказом Мінфіну від 24.02.2010 № 1629.

Цікаве нововведення щодо розміру ліквідаційної вартості. Мінфін зазначив, що така вартість може збільшуватися до балансової вартості об’єкта або перевищувати її. Причому в другому випадку нарахування амортизації дорівнюватиме нулю до тих пір, поки ліквідаційна вартість такого об’єкта не зменшиться до суми, нижчої від його балансової вартості (п. 1 розд. V Методрекомендацій з обліку ОЗ).

4. Випадки ненарахування амортизації

Перелік випадків, коли установи не нараховують амортизацію, узгоджено з вимогами НП(С)БО 121.

Так, окрім загальновідомих випадків ненарахування амортизації (п. 3 розд. V Методрекомендацій з обліку ОЗ), відтепер це стосується й об’єктів ОЗ, доступ до яких обмежений у зв’язку з тим, що такі об’єкти перебувають в районах проведення воєнних (бойових) дій у період воєнного стану.

Та оскільки ця норма передбачена НП(С)БО 121 і запрацювала з 01.01.2023, установи з початку цього року фактично можуть повноцінно користуватись нею.

5. Уточнено порядок нарахування амортизації

Як і раніше, при нараховані амортизації установи відображають збільшенням суми зносу ОЗ та витрат. Виняток становлять випадки включення її до собівартості іншого активу і балансової вартості такого активу. Аналогічну вимогу передбачено п. 9 розд. ІV НП(С)БО 121.

6. Переоцінка ОЗ з нульовою залишковою вартістю

З тексту Методрекомендацій з обліку ОЗ Мінфін виключив абз. 2 і 3 п. 4 розд. VII. Саме цими нормами було передбачено особливі правила переоцінки об’єктів ОЗ з нульовою залишковою вартістю.

Так, переоцінену залишкову вартість об’єктів ОЗ з нульовою залишковою вартістю слід було визначати шляхом додавання справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу. Також для таких об’єктів, що продовжують використовуватися, установи мали обов’язково визначати ліквідаційну вартість.

Наразі зазначену норму буде виключено з Методрекомендацій з обліку ОЗ , як раніше було виключено з п. 5 розд. ІІІ НП(С)БО 121.

З огляду на це, переоцінювати ОЗ із нульовою залишковою вартістю слід у загальному порядку.

Запаси: що планують змінити?

Цікаво, що відповідні зміни до НП(С)БО 123* було унесено ще позаминулого року. Аж ось тільки зараз Мінфін вирішив відкоригувати Методрекомендації з обліку запасів**.

* Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202.

** Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11.

1. Уточнено сферу застосування

Мінфін уточнив, що Методрекомендації з обліку запасів НЕ поширюються та НЕ застосовуються до:

— незавершених робіт за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов’язані з ними;

— фінансових інструментів;

— біологічних активів, пов’язаних із сільськогосподарською діяльністю та сільгосппродукцією під час збирання врожаю;

— запасів, утримуваних установами після збирання врожаю;

— корисних копалин та мінеральної сировини. Але є одна умова — такі запаси оцінюють за чистою вартістю реалізації відповідно до інших НП(С)БО.

2. Фінансовим витратам — не місце в первісній вартості запасів

За аналогією до НП(С)БО 123, відтепер у Методрекомендаціях з обліку запасів теж буде чітко прописано, що фінансові витрати не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат періоду, в якому вони були здійснені (встановлені). Виняток становлять фінансові витрати, які включають до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до НП(С)БО.

3. Згадку про обмін запасів прибрали

З Методрекомендацій з обліку запасів приберуть норми про відображення в обліку запасів, отриманих у результаті обміну на інші запаси. Тоді як у НП(С)БО 121 та Методрекомендаціях з обліку ОЗ згадки про такі операції Мінфін лишив.

4. Додаток «Акт списання запасів» вилучено

Цілком передбачувано Мінфін вилучив додаток до Методрекомендацій з обліку запасів, в якому було наведено форму Акта списання запасів.

Нагадаємо: чинні форми цього Акта й інших документів з обліку та списання запасів затверджено наказом Мінфіну «Про затвердження типових форм з обліку та списання запасів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.12.2022 № 431.

Решта змін, унесених до Методрекомендацій з обліку запасів, здебільшого має характер редакційних правок та уточнень.

Облікова політика: яких змін зазнає?

Відразу заспокоюємо: зміни до Методрекомендацій щодо ОП* незначні.

* Методичні рекомендації щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11.

Так, цього разу Мінфін відкоригував додаток 1 до Методрекомендацій щодо ОП, в якому наведено типові строки корисного використання ОЗ бюджетних установ. Зокрема, ряд. 5 та 6 викладуть у новій редакції. Втім, строки використання ОЗ змін не зазнають, буде відредаговано лише назви деяких підгруп субрахунку 1017.