Установлено твердопаливний котел: отримуємо дозвіл, сплачуємо екоподаток

Опалювальний котел, як нерухомий об’єкт, здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та є стаціонарним джерелом забруднення.

Зауважимо: до стаціонарних джерел забруднення належить підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, який зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу (п.п. 14.1.230 ПКУ*).

* Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

З огляду на це, для експлуатації такого джерела забруднення установі слід отримати дозвільні документи. Крім того, така установа повинна сплачувати екоподаток за викиди забруднюючих речовин, котрі здійснює такий котел.

Отримання дозволу на викиди

Перш ніж починати експлуатацію твердопаливного котла, установа має отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин (далі — дозвіл). Причому ця вимога стосується як тих установ, які вперше використовують у своїй діяльності твердопаливний котел, так і тих, хто встановив такий котел на зміну газовому.

Механізм отримання зазначеного дозволу врегульовано Порядком № 302*.

* Порядок проведення робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку суб’єктів господарювання, які отримали такі дозволи, затверджений постановою КМУ від 13.03.2002 № 302.

Отже, для отримання такого дозволу необхідно:

1) подати до дозвільного органу або через центр надання адмінпослуг у письмовій та/або в електронній формі:

— заяву про отримання дозволу;

— пакет документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів. Перелік таких документів наведено в ст. 11¹ Закону № 2707*;

* Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.92 № 2707-XII.

2) розмістити в місцевих друкованих ЗМІ повідомлення про намір отримати дозвіл із зазначенням адреси місцевої держадміністрації, до якої можуть надсилатися зауваження громадськості щодо дозволу. Перелік інформації, яку необхідно навести у такому повідомленні, передбачено п. 16 Порядку № 302.

Зазначений дозвіл видають протягом 20 робочих днів після отримання заяви та документів на отримання дозволу (за відсутності підстав для відмови). Строк дії такого дозволу — 10 років для котлів, віднесених до другої групи, та необмежений — для котлів третьої групи (ст. 11 Закону № 2707).

Бюджетна установа — платник екоподатку

Перелік платників екоподатку визначено в ст. 240 ПКУ.

Так, платниками екоподатку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, у т. ч. й бюджетні установи, які під час провадження діяльності:

— здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

— здійснюють скидання забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

— розміщують відходи (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).

Таким чином, установа, яка встановила твердопаливний котел, забруднює атмосферне повітря стаціонарним джерелом забруднення. За таких умов установа 100 % є платником екоподатку. Відтак вона має самостійно розраховувати та сплачувати до бюджету екоподаток, а також подавати до податкового органу декларацію з екоподатку*.

* Податкова декларація екологічного податку, затверджена наказом Мінфіну від 17.08.2015 № 715.

На такому висновку наполягають податківці у своєму роз’ясненні (див. категорію 117.03 ЗІР). У такому разі установі доведеться самостійно визначати обсяги викидів та ставки екоподатку.

Коли починати сплачувати екоподаток та подавати декларацію?

Підставою для сплати екоподатку є наявність даних про викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Відповідно це відбувається, тільки-но установа починає використовувати твердопаливний котел та фактично здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Якщо ж таких викидів немає, то й об’єкт оподаткування екоподатком відсутній.

Наприклад, установа отримала дозвіл, але з дати отримання такого дозволу не здійснювала викидів забруднюючих речовин. У цьому разі установі немає про що хвилюватись.

Так, якщо установа з дати отримання дозволу не здійснювала викиди забруднюючих речовин (немає об’єкта оподаткування), то вона не повинна подавати декларацію з екоподатку. Тобто за таких умов не виникає обов’язку задекларувати податкові зобов’язання щодо екоподатку.

Зауважте: податкову декларацію установа подає вперше за календарний квартал, у якому фактично здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Такий висновок цілком підтримують й податківці у своєму роз’ясненні (див. категорію 117.05 ЗІР).

Таким чином, щойно установа почне використовувати твердопаливний котел, вона має подати декларацію з екоподатку. Звітувати щодо екоподатку слід щокварталу протягом 40 календарних днів після закінчення кварталу. Сплатити ж задекларовані суми необхідно протягом 10 днів після закінчення граничного строку подання декларації.

Установа не користувалась котлом: як бути з екоподатком?

Дещо інша ситуація виникає у разі, коли установа у звітних періодах поточного року не має об’єкта оподаткування. Передусім це стосується міжопалювального сезону, коли установа фактично не використовує котел для опалення.

У такій ситуації установа також має подавати декларацію з екоподатку.

Адже сам факт відсутності викидів забруднюючих речовин у повітря не звільняє установу від необхідності виконання обов’язків платника екоподатку, зокрема подання декларації з екоподатку.

З огляду на вищезазначене, навіть якщо в будь-якому звітному періоді (кварталі) фактичний обсяг забруднюючих речовин дорівнює нулю, установа все одно повинна подати декларацію з екоподатку з нульовими показниками. Такий обов’язок платника екоподатку прямо передбачено п. 250.9 ПКУ.

На цьому наголошують і податківці у своєму роз’ясненні (див. категорію 117.05 ЗІР). Зокрема, вони зазначають: платник, який у звітному році здійснював обчислення податкових зобов’язань з екологічного податку, зобов’язаний за звітний період (квартал) року, в якому відсутній об’єкт обчислення податку, подати декларацію з відповідними додатками.