В яку чергу провести видатки?
Дійсно, в умовах воєнного стану є певні обмеження щодо здійснення видатків. Ба більше, встановлено чітку черговість проведення видатків, яку унормовано Порядком № 590*.
Першочерговими в період дії воєнного стану залишаються видатки на національну безпеку і оборону.
Натомість переважна більшість дозволених видатків можуть бути проведені у другу чергу. Їх коло чітко окреслено у п. 19 Порядку № 590.
Проаналізувавши видатки другої черги, бачимо, що видатків на розробку тимчасової індивідуальної базової лінійної норми витрат палива на автомобіль серед них немає.
Таким чином, зазначені видатки можуть бути проведені лише у третю чергу.
Також нагадаємо: будь-які товари, роботи і послуги можна оплатити у другу чергу під час реалізації проєктів, виконання програм допомоги за підтримки ЄС, урядів іноземних держав, іноземних фінансових та донорських установ і міжнародних фінорганізацій, у т. ч. на умовах співфінансування.
Який КЕКВ застосувати?
Також пропонуємо розглянути, який КЕКВ слід застосувати під час планування та проведення видатків на розроблення тимчасової індивідуальної базової лінійної норми витрат палива на автомобіль.
Традиційно у питаннях застосування КЕКВ виходимо з економічної суті платежу та керуємося Інструкцією № 333*.
Видатки на оплату послуг з розробки нормативів слід планувати та проводити за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» (п.п. 2.2.4 Інструкції № 333).
Відмова Казначейства у здійсненні платежу
Також приділимо увагу факту відмови Казначейства у здійсненні платежу.
Відмова Казначейства в прийнятті платіжної інструкції на здійснення видатків неодмінно має бути обґрунтованою.
З цього приводу варто звернутися до норм п.п. 10.8 Порядку № 938* та п.п. 11.8 Порядку № 1407**.
Так, платіжна інструкція не приймається до виконання у разі:
а) неправильного заповнення реквізитів та/або недотримання вимог до оформлення платіжної інструкції;
б) відсутності в обліку органів Казначейства відповідних бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань;
в) невідповідності платежу зареєстрованим бюджетним зобов’язанням та бюджетним фінансовим зобов’язанням;
г) невідповідності зазначеного КЕКВ та класифікації кредитування бюджету економічній характеристиці платежу;
ґ) обмеження здійснення видатків та надання кредитів, що встановлюється нормативно-правовими актами;
д) накладення арешту на кошти, які перебувають на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів;
е) зупинення операцій з бюджетними коштами на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів;
є) відміни процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсною та/або договору про закупівлю нікчемним; оскарження відповідно до ст. 18 Закону № 922* на період призупинення процедури закупівлі; наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до ст. 18 Закону № 922;
ж) в ідсутності або недостатності залишків коштів на відповідних рахунках бюджетних установ та організацій;
з) перевищення показників, затверджених у кошторисах, планах асигнувань загального фонду місцевих бюджетів (за винятком надання кредитів з місцевих бюджетів), планах спеціального фонду місцевих бюджетів (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), планах надання кредитів із загального фонду бюджету, планах використання бюджетних коштів;
и) неподання документів, що підтверджують отримання товарів, робіт/послуг за договорами, згідно з умовами яких було здійснене авансування;
і) відсутності затвердженого за погодженням з місцевим фінансовим органом в установленому порядку паспорта бюджетної програми, крім бюджетних програм, за якими не складаються паспорти бюджетних програм.
* Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII.
Отже, вважаємо, що у випадку читача підставою для неприйняття органом Казначейства платіжної інструкції до виконання є саме обмеження щодо здійснення видатків, встановлені Порядком № 590. І в цьому разі відмова Держказначейської служби є цілком правомірною.
