Пеня: на підставі чого сплачувати?
Бюджетні установи будують відносини зі своїми контрагентами на підставі укладених договорів. З моменту укладання договору кожен із учасників відносин отримує певні господарські зобов’язання.
Так, продавець зобов’язаний передати товар у строки та в порядку, установленому договором. У свою чергу, покупець має прийняти та оплатити відповідний товар у визначених обсягах та у відповідні строки.
У разі невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань до порушника застосовують штрафні санкції. Причому передбачено окремі санкції: за порушення грошових та негрошових зобов’язань.
У випадку читача має місце порушення негрошових зобов’язань продавцем (постачальником товару). Які наслідки цього?
За загальним правилом, виходячи з вартості таких невиконаних зобов’язань (непоставлених товарів), визначають розмір штрафних санкцій у відсотковому відношенні. При цьому учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити їх у вигляді неустойки, штрафу, пені. Саме такі види штрафних санкцій передбачено в ст. 230 ГКУ*.
* Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV.
Будьте уважні: стягнення неустойки, інших санкцій та їх розміри мають бути передбачені договорами або нормами чинного законодавства.
Зазвичай штрафні санкції застосовують у розмірі, передбаченому договором. Але у разі порушення господарських зобов’язань, коли однією із сторін є суб’єкт господарювання державного сектора економіки, обчислення санкцій здійснюють в розмірах, установлених ч. 2 ст. 231 ГКУ. І якраз ця норма стосується нашого читача.
Пеня — не власні надходження
Зазначимо одразу: бюджетна установа не має жодних підстав вважати пеню, сплачену контрагентом, різновидом власних надходжень. Пояснимо чому.
Вичерпний перелік власних надходжень, які належать до доходів спецфонду, наведено в ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI.
Однак такого виду надходжень, як пеня, серед власних надходжень бюджетних установ немає. Це й не дивно, бо такий платіж є правовим засобом притягнення порушника до відповідальності у сфері господарювання (ч. 1 ст. 217 ГКУ).
Втім, перерахувати пеню постачальник повинен саме на рахунок бюджетної установи-покупця, а не одразу до бюджету. Чому так? Це пояснити нескладно. Оскільки саме стосовно бюджетної установи постачальник порушив договірні зобов’язання. А ось що має робити з таким коштами бюджетна установа, то вже зовсім інше питання.
Куди перерахувати пеню?
Відповідь на це запитання однозначна — до бюджету. Адже находження бюджетних установ, які не належать до жодної з груп власних надходжень, підлягають перераховуванню до бюджету.
Тому після отримання пені від постачальника установа має перерахувати всю її суму до відповідного бюджету (державного чи місцевого — залежно від того, з якого із них установа утримується). Підтвердженням факту перерахування таких коштів до відповідного бюджету буде платіжна інструкція.
Та оскільки в бюджетній класифікації не передбачено окремого коду доходів для зарахування господарських санкцій, перераховуємо такі надходження за кодом доходів 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції». Це підтвердив Мінфін у своїх листах від 29.01.2018 № 35140-05/23-92/252 та від 03.08.2018 № 35140-05-10/20587.
Що в обліку?
Відобразити отримання та перераховування пені в бухобліку просто.
1. У разі надходження суми штрафних санкції на рахунок установи доходів не відображаємо. Відповідно для відображення цієї операції рахунки обліку доходів не застосовуємо.
2. Аналогічна ситуація і щодо перерахування штрафних санкції до бюджету — витрати не показуємо. Власне, такі кошти пройдуть через рахунок установи «транзитом» до бюджету.
3. Натомість у цьому разі установа має відобразити заборгованість за розрахунками:
— з постачальником на субрахунку 2117 «Інша поточна дебіторська заборгованість» (у т. ч. і в разі невиконання або неналежного виконання зазначених господарських зобов’язань);
— з бюджетом на субрахунку 6312 «Інші розрахунки з бюджетом». За кредитом цього субрахунку відображаємо нарахування пені контрагенту за невиконання/неналежне виконання господарських зобов’язань, за дебетом — перерахування коштів до відповідного бюджету.
Приклад. За порушення умов договору постачання бюджетна установа нарахувала постачальнику пеню в сумі 2000 грн. Постачальник сплатив пеню на рахунок установи. У свою чергу, установа спрямувала ці кошти до відповідного бюджету за кодом класифікації доходів 21081100.
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | Сума, грн | № м/о | |
| дебет | кредит | ||||
| 1 | Нараховано пеню постачальнику за невиконання зобов’язань, яка підлягає перерахуванню до бюджету | 2117 | 6312 | 2000 | 4, 6 |
| 2 | Отримано суму пені | 2313 | 2117 | 2000 | 2, 4 |
| 3 | Перераховано пеню до бюджету | 6312 | 2313 | 2000 | 2, 6 |
Як показати у звітності?
Фінансова звітність. Суми нарахованих та отриманих штрафних санкції слід відобразити у Балансі (ф. № 1-дс) таким чином:
— суми нарахованої пені — у складі показників ряд. 1150 та 1540;
— суми отриманої пені — у складі показників ряд. 1162.
Також надходження штрафних санкції необхідно показати у Звіті про рух грошових коштів (ф. № 3-дс) за кодом ряд. 3090.
Що стосується Звіту про фінансові результати (ф. № 2-дс), то суми штрафних санкцій на його показники жодним чином не вплинуть. Це пов’язано з тим, що такі находження не зачіпають ані доходи, ані витрати звітного періоду.
Бюджетна звітність. З огляду на те, що суми нарахованих та отриманих господарських санкції не впливають на показники доходів та видатків та не передбачені кошторисом установи, у бюджетній звітності ці суми відображати не потрібно. На користь цього свідчить припис п. 12 розд. І Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 24.01.2012 № 44.
