Одразу заспокоїмо бухгалтера: матеріали, конструктивні елементи та обладнання, використані для ремонту опалювальної системи, не є окремими об’єктами обліку. Відповідно їх не слід зараховувати ані до складу основних засобів (далі — ОЗ), ані до складу малоцінних необоротних матеріальних активів (далі — МНМА). Пояснимо чому.
Насос для системи опалення: як класифікувати?
Насоси для системи опалення (циркуляційні насоси) — це гідравлічні пристрої, призначені для підкачування води та постійної підтримки оптимального рівня тиску в опалювальних чи водопровідних мережах. Такі пристрої встановлюють для того, щоб забезпечити нормальне функціонування опалювальних котлів, які здатні працювати лише за умови наявного тиску в опалювальній системі.
Відповідно насоси для опалювальної системи слід розглядати як звичайнісіньку складову частину (деталь) системи опалення. Адже такий насос не здатен самостійно виконувати відведену йому функцію поза межами опалювальної системи. Та й погодьтесь, що використовувати його окремо від системи не вийде.
З огляду на це, немає жодних підстав для зарахування такого насоса або іншого подібного обладнання для опалювальної системи як окремого об’єкта обліку.
Насос для системи опалення: як обліковувати?
Існує тільки один правильний варіант обліку насоса для опалювальної системи — у складі запасів.
Зокрема, насос для підвищення тиску опалювального котла, придбаний установою, підлягає зарахуванню на субрахунок 1513 «Будівельні матеріали».
На користь цього свідчить призначення субрахунку 1513, наведене в Порядку № 1219*. Так, зазначений субрахунок призначений для обліку різноманітного обладнання для опалювальної, вентиляційної, санітарно-технічної систем (опалювальні котли, радіатори тощо), обладнання, яке потребує монтажу. Також на цьому субрахунку обліковують комплекти запасних частин до такого обладнання, вітчизняне та імпортне обладнання, що потребує монтажу і призначене для встановлення, та інші матеріальні цінності, необхідні для будівництва. До складу обладнання включають і контрольно-вимірювальну апаратуру або інші прилади, призначені для монтажу в складі встановленого обладнання.
Отже, після встановлення такого обладнання для опалювальної системи, як насос, його вартість установа відносить на витрати звітного періоду (Дт субрахунку 8013). Це випливає з норми абз. 3 п. 1 розд. IV НП(С)БО 123*. Також на користь цього свідчить і припис п. 2 розд. ІІІ НП(С)БО 121**. Адже витрати на утримання об’єкта ОЗ (у т. ч. на проведення технагляду, техобслуговування та ремонту), які здійснюються для відновлення або підтримання суб’єктом державного сектору майбутніх економічних вигід або потенціалу корисності на первісно оціненому рівні продуктивності ОЗ, визнаються витратами звітного періоду, в якому вони були понесені.
Як діяти бухгалтеру?
Виходить, у ситуації читача нічого виправляти в бухобліку не потрібно, позаяк минулорічні дії бухгалтера повністю відповідали вимогам законодавства. Втім, аби убезпечити себе на майбутнє від можливих помилок та хибних висновків, доцільно ще на етапі планування подібних робіт правильно класифікувати такі витрати.
Для цього насамперед слід з’ясувати, чи є серед запланованих витрат пов’язані з придбанням обладнання для опалювальної чи іншої системи. Наступним кроком варто ретельно проаналізувати, чи визнається таке обладнання в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт, чи все ж таки здійснення таких заходів передбачає лише заміну запчастин або комплектуючих до обладнання.
Лише після цього можна давати «зелене світло» таким роботам і відображати здійснені операції в бухгалтерському обліку.
Висновки
- Циркуляційний насос — складова частина опалювальної системи. Обліковувати його як окремий об’єкт немає жодних підстав.
- Комплектуючі частини системи опалення обліковуються у складі запасів (на субрахунку 1513).
- Після встановлення вартість насоса для опалювальної системи підлягає списанню на витрати звітного періоду.
