Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань: вивчаємо зміни

* Наказ Мінфіну «Про затвердження Змін до Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України» від 08.04.2024 № 185.

** Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Мінфіну від 02.03.2012 № 309.

Подання електронного носія інформації

Почнемо з того, що оновлений Порядок № 309 містить вимогу щодо подання електронного носія інформації разом з Реєстром бюджетних зобов’язань та Реєстром фінансових зобов’язань.

Так, згідно з п. 2.2 Порядку № 309 відтепер розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов’язання повинні подати до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів в паперовій формі (у двох примірниках) разом із електронним носієм інформації, на якому записано файл проєкту цього документа.

Форма цього Реєстру наведена у додатку 1 до Порядку № 309.

Нагадаємо: разом із Реєстром слід подати оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання.

Аналогічну норму щодо електронного носія інформації до Реєстру фінансових зобов’язань містить оновлений п. 2.4 Порядку № 309.

Реєстрація бюджетних зобов’язань у разі закупівлі товарів з використанням е-каталогу

Новим абз. 4 п.п. 2.2 Порядку № 309 передбачено, що за умови взяття бюджетного зобов’язання, за яким здійснюється закупівля товарів з урахуванням особливостей, визначених законодавством у сфері закупівель, шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару, розпорядник бюджетних коштів подає до органу Казначейства Реєстр протягом 7 робочих днів:

— з дати взяття бюджетного зобов’язання

або

— з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів).

Нереєстрація зобов’язань у зв’язку з порушенням бюджетного законодавства

Оновленим абз. 17 п. 2.10 Порядку № 309 уточнено, що чекає на порушників бюджетного законодавства, які не зареєстрували зобов’язання. Так, якщо зобов’язання та/або фінансові зобов’язання не зареєстровані у зв’язку з порушенням бюджетного законодавства розпорядниками бюджетних коштів, то органи Казначейства застосовують заходи впливу, передбачені пп. 1, 2 ч. 1 ст. 117 БКУ*, а саме:

— попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства

та/або

— зупинення операцій з бюджетними коштами.

* Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI.

Нереєстрація зобов’язань через відсутність закупівельних документів

Як випливає з оновленого абз. 18 п. 2.10 Порядку № 309, якщо зобов’язання та/або фінансові зобов’язання не зареєстровані у зв’язку з відсутністю документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, передбачених законодавством у сфері закупівель, органи Казначейства:

— надсилають розпорядникам бюджетних коштів лист з обґрунтуванням причин їх нереєстрації

та

— повертають Реєстр та/або Реєстр фінансових зобов’язань і підтвердні документи.

Застосування заходів впливу

Заходи впливу, про які йдеться в оновленому Порядку № 309, давно всім відомі. Втім, урядовці вирішили їх продублювати, чим підкреслили важливість недопущення зазначених порушень.

Так, оновленим п. 4.2 Порядку № 309 передбачено за взяття розпорядниками бюджетних коштів зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених БКУ чи Законом про держбюджет (рішенням про місцевий бюджет), застосовування заходів впливу відповідно до пп. 1 — 3 ч. 1 ст. 117 БКУ.

Зокрема, такими заходами впливу є:

1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства;

2) зупинення операцій з бюджетними коштами;

3) призупинення бюджетних асигнувань.

За порушення розпорядниками бюджетного законодавства в частині порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань застосовуються заходи впливу відповідно до пп. 1, 2 ч. 1 ст. 117 БКУ, а саме:

1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства;

2) зупинення операцій з бюджетними коштами.

За обидва бюджетні правопорушення також передбачено накладення штрафу відповідно до ст. 164¹² КУпАП* у сумі від 850 до 1190 грн, а за ті самі дії, вчинені повторно протягом року, — від 1190 до 1445 грн.

* Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 № 8073-Х.

До речі, докладніше про бюджетні правопорушення та заходи ви можете прочитати у матеріалі «Бюджетні правопорушення та заходи впливу до порушників» // «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 7 (ср. ).

Виписки з рахунків в електронній формі

Відтепер виписки з рахунків, на яких обліковуються бюджетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання, формуються в електронній формі засобами системи дистанційного обслуговування системи Казначейства. Такою системою наразі є «Клієнт казначейства — Казначейство». Це передбачено оновленим п. 2.17 Порядку № 309.

Нагадаємо, що форма виписки визначена у додатку 3 до Порядку № 309.