Додаткова закупівля будматеріалів: чи проводити відкриті торги?

Одразу зазначимо: у цій ситуації замовник має справу з додатковою потребою у закупівлі таких товарів, як будматеріали. Узагалі-то, для замовників подібна ситуація досить поширена та й вирішити її нескладно. Та головне — замовник може це здійснити цілком на законних підставах, передбачених постановою № 1178*, убезпечивши себе від порушення закупівельного законодавства. Далі пояснимо детальніше, як це зробити.

* Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.

Додаткова потреба → зміни до річного плану

Безперечно, на початку року, коли замовники визначають річну потребу в закупівлі товарів, робіт та послуг, передбачити в річному плані всі закупівлі до гривні абсолютно неможливо. Тому й недивно, що протягом року у замовників час від часу виникає потреба провести додаткову закупівлю певних товарів, робіт чи послуг, котрі на початку року він не міг передбачити.

Відповідно саме такі дії замовника 100-відсотково будуть розцінені органами контролю, як поділ предмета закупівлі на частини, тобто свідоме порушення закупівельного законодавства.

Натомість у описаній ситуації у замовника виникла потреба в додатковій закупівлі такого товару, як будматеріали. У цьому разі без жодних побоювань насамперед слід внести зміни до річного плану. Така можливість чітко передбачена як ст. 4 Закону № 922*, так і п. 15 постанови № 1178.

* Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII.

При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель (зміна розміру бюджетного призначення та/або очікуваної вартості предмета закупівлі; виду закупівлі; орієнтовного початку проведення закупівлі), періодичність і характер таких змін законодавством не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у закупівлі товарів тощо. Саме до таких висновків свого часу дійшли фахівці Мінекономіки у своєму листі*.

* Лист Мінекономіки «Щодо планування закупівель» від 03.09.2020 № 3304-04/54160-062.

Головна умова — такі зміни до річного плану замовник повинен внести до здійснення відповідної закупівлі або укладання прямого договору. Та не забудьте оприлюднити такі зміни протягом 5 робочих днів.

Додаткова потреба → новий предмет закупівлі

Виникнення додаткової потреби в закупівлі товару, робіт чи послуг, яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі, є новим предметом закупівель. Про це чорним по білому зазначено в п. 15 постанови № 1178.

І не хвилюйтеся: такий предмет закупівлі замовник 100-відсотково має право вважати новим предметом договору і новим предметом закупівель. Усі сумніви з цього приводу Мінекономіки розвіяв у своєму листі.

Тож якщо замовник на початку року уклав прямий договір на закупівлю певного товару, а згодом, протягом року, у нього виникла додаткова потреба в закупівлі того самого товару, він може здійснити додаткову закупівлю.

Однак при цьому замовник повинен дотримуватися таких вимог:

1) мати підтвердження факту того, що він не міг передбачити таку додаткову потребу на момент укладання прямого договору за тотожним предметом закупівлі;

2) здійснення додаткової закупівлі має стосуватися тотожного предмета закупівлі. При цьому тотожність предмета закупівлі визначаємо за показником відповідної цифри ДК 021:2015* з урахуванням вимог Порядку № 708**. На цей момент звертало увагу Мінекономіки у своєму листі***.

* Національний класифікатор України «Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015», затверджений наказом Мінекономіки від 23.12.2015 № 1749.

** Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.

*** Лист Мінекономіки «Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06.

Наприклад, якщо на початку року установа придбала будматеріали за кодом ДК 021:2015 — 44110000-4, то додаткове придбання будматеріалів за тим же кодом ДК 021:2015 цілком можна вважати додатковою закупівлею;

3) очікувану вартість додаткової закупівлі не додаємо до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена у поточному році.

Це означає, що під час визначення очікуваної вартості не потрібно враховувати обсяги закупівель за тотожним предметом закупівлі, які вже були здійснені протягом поточного року. У такому разі замовник здійснює додаткову закупівлю, виходячи з очікуваної вартості такої потреби, та обирає вид закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених постановою № 1178.

Коли додаткова потреба ≠ додаткова закупівля?

Маєте сумніви щодо можливості дотримання зазначених вище вимог? Тоді замовнику ліпше убезпечити себе від порушень закупівельного законодавства та здійснити додаткову закупівлю будматеріалів шляхом:

— або проведення відкритих торгів з урахуванням вимог постанови № 1178;

— або використання е-каталогу з урахуванням вимог Порядку № 822*.

* Порядок формування та використання електронного каталогу, затверджений постановою КМУ від 14.09.2020 № 822.

Інша справа, якщо у замовника з доказовою базою все ОК. Тоді за умови дотримання вимог, передбачених п. 15 постанови № 1178, він цілком може провести додаткову закупівлю будматеріалів шляхом укладання прямого договору.