Витік води: за яким КЕКВ сплачувати?

Що таке витік води?

Спершу пропонуємо розібрати, що взагалі таке витік води. І для цього звернемося до Правил № 30*.

* Правила технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.95 № 30.

Витоки з внутрішньої водопровідної мережі споживача (після водолічильника або після місця, де він повинен бути встановлений) — це усі види постійного витікання води через водорозбірну, змішувальну та наповнювальну арматуру з причини її несправності або неправильного регулювання, а також витоки з внутрішніх трубопроводів у зв’язку з їх негерметичністю.

При цьому величину витоків води у житлових і громадських будинках визначають за Методикою розроблення технологічних нормативів використання питної води при наданні послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (п.п. 10.4.4 Правил № 30). Ця Методика затверджена наказом № 126*.

* Наказ Мінжитлокомунгоспу «Про затвердження Методики розроблення технологічних нормативів використання питної води при наданні послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» від 14.05.2008 № 126.

Вочевидь, саме таке порушення було встановлено у випадку читача і кількість втраченої води було розраховано за вищезгаданою Методикою.

Який КЕКВ застосувати?

У питаннях обрання КЕКВ традиційно виходимо з економічної суті платежу і керуємося нормами Інструкції № 333*.

* Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 № 333.

За своєю суттю це плата за воду. Інша справа, що бюджетна установа цю воду не використала у своїй діяльності.

Попри це, вважаємо за необхідне проводити такі видатки саме за КЕКВ 2272 «Оплата водопостачання та водовідведення».

Де взяти кошти?

Звісно, такі видатки не були та й не могли бути заплановані заздалегідь.

Це випливає з норм п. 20 Порядку № 228*.

* Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою КМУ від 28.02.2002 № 228.

При цьому об’єктивну потребу визначають виходячи з основних виробничих показників і контингентів, установлених для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності здійснення видатків на охорону праці, погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів зі скорочення витрат у плановому бюджетному періоді.

Тож постає запитання: де взяти кошти на зазначені у запитанні видатки?

Передусім необхідно встановити особу, винну у такому витоку. Такою особою може бути працівник, відповідальний за контроль використання води, за прилади обліку, стан водопровідної системи, подання звітів до водопостачальника тощо.

Таку особу має визначити керівник установи, виходячи з його посадових обов’язків. При цьому необхідно отримати від такого працівника пояснення причин виникнення порушення та стягнути кошти за допущене з його вини порушення.

Якщо ж раптом встановлено, що вини жодного працівника у витоку води немає, тоді слід письмово звернутися до головного розпорядника коштів із проханням виділити додаткові кошти на оплату послуг водопостачання. Звісно, у такому листі необхідно описати ситуацію, що сталася, пояснити всі обставини та обґрунтувати потребу у додатковому фінансуванні.