Обов’язкова електронна звітність і документообіг з ПДВ у Податковому кодексі України
 | З кожним роком ми з вами приділяємо дедалі більше уваги питанням електронної звітності та документообігу. Їх актуальність з року в рік зростає, для багатьох категорій платників податків та страхувальників електронна форма подання звітності стає обов’язковою. Так, з 1 січня 2011 року запроваджується обов’язкове подання податкової звітності в електронній формі середніми та великими підприємствами. Створюється також Єдиний реєстр податкових накладних, в якому за допомогою телекомунікаційного зв’язку необхідно буде реєструвати податкові накладні зі значними сумами ПДВ. Усе це передбачено Податковим кодексом України, про який і піде мова у статті. Юрій ЦИГАНОК, головний редактор |
ЕЛЕКТРОННА ПОДАТКОВА ЗВІТНІСТЬ ОБОВ’ЯЗКОВА ДЛЯ ВЕЛИКИХ ТА СЕРЕДНІХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ
Узагалі подібно до чинного сьогодні законодавства
розд. II Податкового кодексу (далі — ПК) передбачає три способи подання звітності:а) особисто платником податків чи уповноваженою на те особою;
б) поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п. 49.3 ст. 49 ПК).
Однак платникам податків, які належать до великих та середніх підприємств, такого вибору не залишили. Вони обов’язково повинні будуть подавати податкові декларації в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п. 49.4 ст. 49 ПК).
Нагадаємо, що критерії віднесення підприємств до тієї чи іншої категорії (малих, середніх, великих) залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік установлено ст. 63 Господарського кодексу України.
Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує 70 мільйонів гривень. Зауважимо, що аналогічний критерій віднесення підприємства до суб’єктів малого підприємництва встановлено Законом України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р. № 2063-III. Щоправда, у
цьому Законі дуже чітко використано сполучник «і» між критеріями середньооблікової чисельності та валового доходу, що абсолютно виключає розбіжності в перехідних випадках, коли «не більше 50 осіб, але більше 70 млн» і навпаки.Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує 250 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму 100 мільйонів гривень.
Усі інші підприємства визнаються середніми.
Важливо! Якщо середньооблікова чисельність працівників підприємства за звітний рік перевищує 50 осіб та/або обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує 70 мільйонів гривень, підприємство зобов’язане здавати звітність в електронній формі.
Як і сьогодні, податкова декларація, подана засобами електронного зв’язку, вважається прийнятою за наявності квитанції про отримання (п.п. 49.9.1 ст. 49 ПК). Що ж стосується докладнішого порядку взаємодії податкових органів та платників податків у процесі обміну електронними документами, то до впровадження державного Єдиного вікна подання електронної звітності слід керуватися чинним сьогодні Порядком підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженим наказом ДПАУ від 10.04.2008 р. № 233 (це передбачено в п. 9 підрозд. 10 Перехідних положень ПК).
БУДЕ СТВОРЕНО ДЕРЖАВНЕ ЄДИНЕ ВІКНО ЕЛЕКТРОННОЇ ЗВІТНОСТІ
Мабуть, щоб «підсолодити пілюлю» обов’язкової електронної звітності для середніх та великих підприємств, автори
ПК пообіцяли створити на державному рівні систему «Єдине вікно подання електронної звітності», що повністю перебуватиме в державній власності. За допомогою цієї системи планується приймати не лише податкову звітність, а й інші види обов’язкової звітності до міністерств, органів державної влади та фондів загальнообов’язкового державного страхування (п. 49.17 ст. 49 ПК). Не виключає ПК і подання через Єдине вікно інших послуг (яких саме, дізнаємося, коли система почне створюватися).Єдине вікно повинне буде забезпечувати підтримку роботи засобів електронного цифрового підпису всіх акредитованих центрів сертифікації ключів (АЦСК), що працюють на ринку України відповідно до чинного законодавства. Отже, ті підприємства та підприємці, у кого вже продовжено строк дії ключів ЕЦП на наступний рік, можуть не засмучуватися з приводу марно викинутих грошей — ці ключі можна буде використовувати й далі. Але і мріяти про безкоштовні ключі теж не доводиться — з остаточної редакції
ПК зникли положення про те, що центр сертифікації ключів є невід’ємною частиною системи Єдиного вікна та що ключі мають надаватися безкоштовно. Мабуть, хтось потурбувався про те, щоб бізнес власників діючих на сьогодні АЦСК не постраждав.До речі, з остаточної редакції ст. 49 ПК зникла ще одна обіцянка, наявна у проекті, — про те, що послуги Єдиного вікна надаватимуться безкоштовно. Звичайно, вікно залишатиметься в держвласності, але це не гарантує того, що послуги надаватимуться безкоштовно. Тим більше, що в деяких сусідніх нормах
п. 49.17 ст. 49 ПК, де «безкоштовність» захотіли залишити, її залишили. Зокрема, там, де йдеться про безкоштовний доступ платників до описів форматів (стандартів) та структури електронних документів. Чи не означає це, що за електронну звітність знову збираються вимагати гроші, тільки цього разу у вигляді державних платних послуг? Час покаже.
ЕЛЕКТРОННИЙ ДОКУМЕНТООБІГ З ПДВ
Мабуть, ви пам’ятаєте, як трохи більше року тому ДПАУ, прикриваючись незаконним розпорядженням КМУ від 23.09.2009 р. № 1178-р «Питання Загального реєстру податкових накладних», намагалася змусити всіх платників подавати звітність через Спецоператора електронної звітності під приводом того, що Центр обробки електронної звітності (ЦОЕЗ) буде повністю завантажено прийняттям податкових накладних до Загального реєстру податкових накладних. Тоді планам не судилося збутися — Президент призупинив дію резонансного розпорядження КМУ.
Але те, що не вийшло в колишнього уряду, здається, втілить у життя уряд нинішній. Відповідно до ПК створюється Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) — реєстр відомостей про податкові накладні та розрахунки коригування, що ведеться центральним органом державної податкової служби в електронному вигляді згідно з поданими платниками ПДВ електронними документами (п.п. 14.1.60 ст. 14 ПК). Порядок ведення ЄРПН буде затверджено Кабміном.
Схему документообігу за участі ЄРПН у загальних рисах показано на рисунку. Пунктом 201.10 ст. 201 ПК установлено такі правила зазначеного документообігу.
Загальне правило звучить так: при здійсненні операцій з поставки товарів/послуг продавець — платник ПДВ зобов’язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в ЄРПН.
Утім, реєстрації в ЄРПН підлягають аж ніяк не всі податкові накладні. Реєструвати чи не реєструвати — залежить від суми ПДВ у податковій накладній.
Згідно з п. 11 підрозд. 2 Перехідних положень ПК реєстрація податкових накладних продавцями в ЄРПН упроваджується для тих платників ПДВ, в яких сума ПДВ в одній податковій накладній перевищує:
— 1 млн грн. — з 1 січня 2011 року;
— 500 тис. грн. — з 1 квітня 2011 року;
— 100 тис. грн. — з 1 липня 2011 року;
— 10 тис. грн. — з 1 січня 2012 року.
Податкова накладна, в якій сума ПДВ не перевищує 10 тис. грн., не підлягає включенню до ЄРПН. Підкреслюю, ідеться саме про суму ПДВ у податковій накладній, а не про її загальну суму. Тому з 1 січня 2011 року мало кому доведеться хвилюватися про реєстрацію податкових накладних. А ось через рік це вже стане нагальним питанням, оскільки податкова накладна із сумою ПДВ, що перевищує 10 тис. грн., — зовсім не рідкість.
З’ясувавши, які ж податкові накладні підлягають включенню до ЄРПН, повернемося до правил документообігу. Чим же підтверджується включення податкової накладної до ЄРПН?
Як підтвердження продавцю про прийняття його податкової накладної (та/або розрахунку коригування) до ЄРПН надійде квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі, що надсилається протягом операційного дня. При цьому датою та часом подання податкової накладної (розрахунку коригування) в електронному вигляді є дата і час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог розд. V ПК у частині обов’язкових реквізитів податкової накладної (
п. 201.1 ст. 201) або підстав та порядку проведення коригування (п. 192.1 ст. 192), протягом операційного дня продавцеві надсилається квитанція про неприйняття із зазначенням причин.Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.
Покупець, у свою чергу, має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними ЄРПН. Більше того, він просто змушений це робити, оскільки п. 201.10 ст. 201 ПК містить таке штрафонебезпечне обмеження.
Важливо! Відсутність факту реєстрації продавцем податкових накладних в ЄРПН та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає покупцю права на включення сум ПДВ до податкового кредиту і не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та ЄРПН є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках — покупця товарів/послуг.
До речі, у разі порушення продавцем порядку реєстрації податкової накладної в ЄРПН, так само як і в разі порушення порядку її заповнення, покупець може поскаржитися на продавця і, додавши до декларації документи, що підтверджують закупівлю, усе-таки показати податковий кредит. Але на продавця в такому разі чекає «ретельна перевірка».
А при перевірках великих платників зобов’язали подавати всі копії первинних документів та облікових регістрів бухгалтерського та податкового обліку в електронному вигляді (п. 85.2 ст. 85 ПК).
Наостанок скажемо кілька слів про вже дещо набридлі електронні копії реєстрів податкових накладних. У
ПК зберігається обов’язок усіх платників ПДВ подавати їх разом з податковою декларацією з ПДВ. Але тепер також установлюється обов’язковість ведення реєстрів в електронному вигляді (п. 201.15 ст. 201 ПК).Якщо за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, поданих в електронному вигляді, податкові органи виявляють розбіжності між даними контрагентів, вони повідомляють про це платника податку. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов’язання без застосування штрафних санкцій, передбачених
розд. II ПК. Ось така «амністуюча» норма міститься в п. 201.6 ст. 201 ПК.
На цьому різна «електронщина» в Податковому кодексі України вичерпується. Але, як ви переконалися, багато питань потребують урегулювання на рівні підзаконних актів, а також правильного технічного впровадження. Особливо непокоїть реєстрація податкових накладних в ЄРПН. Адже ця система має працювати бездоганно, щоб проблеми з цим реєстром не стали штучним обмеженням на включення покупцями до податкового кредиту тих податкових накладних, за якими процедура реєстрації відбулася з якимись збоями (адже, як ми знаємо, сьогодні навіть квитанції про приймання електронної звітності не завжди надходять вчасно). Звичайно, хочеться залишатися оптимістом. Але як би не почали розвиватися події, «Б & К» завжди триматиме вас у курсі. До зустрічі у 2011 році!
