Податкова звітність: новий статус «неправильних» податкових декларацій та фільтр від неплатників ПДВ
 | Наказом ДПА України від 27.01.2010 р. № 39 було внесено зміни до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 р. № 827 (далі — Методичні рекомендації). Розглянемо та проаналізуємо ці зміни. Олег ЛЕПУНОВ, начальник управління інформатизації процесів оподаткування ДПІ у Київському р-ні м. Харкова |
По суті, усі зміни, унесені наказом, що коментується, можна умовно поділити на дві частини за ступенем важливості — одна частина стосується регламентації приймання податкової звітності в неплатників та покарання за прийняття, інша — безпосередньо Методичних рекомендацій.
Отже, усе по черзі.
У наказі чітко прописано вимогу до посадових осіб ОДПС не приймати податкові декларації та уточнені розрахунки від неплатників податку на додану вартість
згідно з нормами Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість». У п. 3 наказу ДПАУ від 27.01.2010 р. № 39 зазначено, що в разі виявлення випадків приймання податкових декларацій та уточнених розрахунків від неплатників податку на додану вартість притягувати до відповідальності працівників податкової служби в установленому порядку. Незважаючи на те що умовна перша половина змін вміщалася в один абзац, саме вона, на нашу думку, є найсуттєвішою частиною наказу.Далі розглянемо другу умовну частину наказу стосовно змін безпосередньо в Методичних рекомендаціях.
Перше, що варто відзначити в цій частині змін, — це заміна нікому не зрозумілого поняття «статус «До відома» на більш визначений «статус «Не визнана як податкова декларація». Наказом чітко прописано причини присвоєння зазначеного статусу на етапі приймання податкової звітності та при опрацюванні зазначених декларацій галузевими підрозділами податкової служби.
Новою редакцією п. 4.5 Методичних рекомендацій установлено такі підстави для присвоєння статусу «Не визнана як податкова декларація»:
1) у декларації не зазначено обов’язкові реквізити або не проставлено прокреслення в показниках, що не заповнюються;
2) декларацію не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється);
3) декларацію не скріплено печаткою платника податків;
4) відсутні обов’язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності;
5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом чи іншою рідиною, потерті);
6) наявні порвані аркуші, стирання, помарки, виправлення, дописування та закреслення;
7) подано ксерокопію звітних документів;
8) звітність з податку на додану вартість подано неплатником податку.
Тепер звернемо увагу на викладений у новій редакції п. 4.6, де визначаються три додаткові підстави, не передбачені п. 4.5 (зазначені вище), за наявності яких податкова звітність визнається поданою неправомірно:
— у випадках подання платниками податку на додану вартість податкової звітності за період, що не відповідає звітному періоду для кожного конкретного платника;
— у випадках подання платниками податкової звітності, що не відповідає вибраному режиму оподаткування;
— у випадках подвоєння поданої податкової звітності з вини суб’єкта господарювання.
При настанні однієї із зазначених подій працівник підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб протягом 3 робочих днів з моменту отримання реєстру прийнятої звітності готує та надсилає:
1) за підписом керівника органу ДПС — платнику податків повідомлення про невизнання такої звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття такої звітності та пропозицією подати нову, оформлену відповідним чином;
2) за підписом керівника підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб — підрозділу ведення та захисту податкової звітності службову записку з резолюцією керівника ОДПС для присвоєння такій звітності (з усіма поданими додатками) в електронних базах статусу «Не визнана як податкова декларація» та проставляння в коментарях реєстраційних номерів повідомлень (про невизнання ОДПС декларації як податкової) і дат їх відправлення;
3) за підписом начальника підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб — підрозділу обліку та звітності службову записку з резолюцією керівника ОДПС для видалення даних, занесених до карток особових рахунків, датою службової записки.
Крім того, з виданого в новій редакції п. 4.7 випливає, що в тому разі, якщо відмову у прийнятті податкової звітності було оскаржено і вимоги того позову/скарги було задоволено, то податкову звітність має бути проведено датою надходження рішення суду або рішення органу ДПС до підрозділу ведення та захисту податкової звітності.
На завершення зауважу, що на сьогодні засобами е-mail звітність від неплатників податку на додану вартість усе ще надходить на поштовий сервер ДПС і лише потім визнається недійсною. Але вже найближчим часом ми плануємо унеможливити навіть приймання електронних повідомлень зі звітністю від неплатників. Однак цей захід може перешкодити прийманню несвоєчасних, але все-таки «законних» декларацій з податку на додану вартість за ті періоди, в яких підприємство було платником податку на додану вартість. Унаслідок цього ДПС узяла своєрідну паузу для приведення свого програмного забезпечення у відповідність до мети унеможливлення зазначених вище ситуацій.
