Облік імпортних операцій в «1С:Бухгалтерії 8»: перша подія — передоплата
 | Мабуть, найпоширеніші господарські операції в зовнішньоекономічній діяльності підприємств — це імпорт товарів. У цій статті ми на прикладі розглянемо, як оформити ввезення імпортних товарів за допомогою останньої версії «1С:Бухгалтерії». Ганна САРАЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор» |
Тему обліку імпорту розкриватимемо на такому прикладі.
Згідно з договором ТОВ «Добро» має внести передоплату в розмірі повної вартості товарів (3000 у. о.), що придбаваються, і лише після цього постачальник здійснить відвантаження.
Аванс перераховано постачальнику 02.04.2010 р. Товар отримано підприємством від нерезидента 23.04.2010 р. Мито, сплачене при митному оформленні товару, склало 5 % його вартості.
Перш ніж розпочати розгляд ланцюжка документів щодо оформлення імпортних операцій, зупинимося на заповненні інформаційної бази. Якщо бути більш точними, то на заповненні двох довідників — «
Контрагенты» і «Договора с контрагентами».При створенні запису про іноземного постачальника в довіднику «
Контрагенты» в іноземного підприємства має стояти прапорець напроти реквізиту «Не является резидентом» (рис. 1). 
Основоположним елементом обліку розрахунків між підприємствами у програмі є Договір, оскільки саме в ньому задаються основні моменти обліку розрахунків з контрагентом (валюта розрахунків, схеми обліку, рахунки розрахунків тощо). Тому, заповнюючи форму Договору з нерезидентом, зазначимо як валюту розрахунку євро. У результаті на закладці «Налоговый учет» автоматично буде заповнено параметри податкового обліку. Зупинимося на них докладніше: насамперед для договору в іноземній валюті буде автоматично встановлено схему податкового обліку «ВЭД (импорт/экспорт)» (рис. 2). Згідно з вибраною схемою програма визначатиме моменти виникнення валових витрат/доходів та податкового кредиту/зобов’язання з ПДВ. У схемі перші дві позиції задають моменти визначення податку на прибуток і бази ПДВ для імпортних операцій, решта дві визначають ці самі параметри, але для експортних операцій.
Отже, у схемі «ВЭД (импорт/экспорт)»:
— момент визначення бази податку на прибуток щодо купівель стоїть у значенні «По отгрузке». Адже згідно з п.п. 11.2.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (далі — Закон про податок на прибуток) датою збільшення валових витрат платника податків при здійсненні ним операцій з нерезидентами є дата оприбуткування товарів, а для робіт (послуг) — дата їх фактичного отримання від нерезидентів, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової чи авансової);
— момент визначення бази ПДВ щодо купівель стоїть у значенні «Не определять». Це пов’язане з тим, що для операцій з імпорту товарів (супутніх послуг) в імпортера (одержувача послуг) право на податковий кредит виникає за датою сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п.п. 7.3.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі — Закон про ПДВ). Виходить, що податкові зобов’язання і податковий кредит при імпорті товарів на митну територію України відображаються в тому самому звітному періоді та засвідчуються оформленою відповідно до вимог законодавства ВМД, що підтверджує сплату ПДВ.
А тепер приступимо безпосередньо до оформлення описаних у прикладі операцій.
КУПІВЛЯ ІНОЗЕМНОЇ ВАЛЮТИ ТА ПЕРЕРАХУВАННЯ АВАНСУ
Перерахування авансу постачальнику оформляємо документом «
Платежное поручение исходящее», операція «Оплата поставщику». Оплата здійснюється з валютного рахунка підприємства (рис. 3 на с. 37).
Після проведення в бухгалтерському обліку буде сформовано проводку Дт 3712 — Кт 312 — перерахування авансу.
У п.п. 7.3.8 ст. 7 Закону про ПДВ зазначено, що попередня (авансова) оплата вартості товарів (супутніх послуг), що імпортуються, не змінює значення податкових зобов’язань платника податку — імпортера. Тому проводки з ПДВ не формуються.
На позабалансових рахунках податкового обліку формуються записи:
1) Дт «ВЗ» — перерахування авансу постачальнику, за цією проводкою зручно відстежувати сальдо щодо взаєморозрахунків у валюті;
2) Кт «ВЛБ» — відображено балансову вартість валюти.
Якщо у програмі курс при визначенні балансової вартості валюти розраховано неправильно, суму перерахованих коштів можна відкоригувати, поставивши прапорець навпроти опції «Ручная корректировка».
НАДХОДЖЕННЯ ТОВАРУ
Надходження товарів у митному режимі оформляється двома документами — «
Поступление товаров и услуг» і «ГТД по импорту». Придбання товарів у нерезидента оформляється документом «Поступление товаров и услуг» з видом операції «Покупка, комиссия». У реквізиті «Договор» вибираємо договір в іноземній валюті. Надалі для формування податкового кредиту в реквізиті «Налоговое назначение» має стояти значення «Хоз. Деят-ть».Порядок формування первісної вартості товарів, а також включення до складу витрат вартості імпортних робіт (послуг) у бухгалтерському обліку залежить від того,
яка подія при імпорті була першою — отримання товарів (робіт, послуг) чи оплата їх вартості.У нашому прикладі
перша подія — оплата товарів (робіт, послуг). Відповідно до п. 6 П(С)БО 21 сума авансу в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів тощо) та отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату сплати авансу.Інакше кажучи, у цьому випадку при отриманні товарів для визначення їх вартості має використовуватися курс НБУ на дату перерахування передоплати. На рис. 4 (див. с. 38) ми можемо побачити, що програма використала правильний курс валюти (3000 х 7,95 = 23850 грн.).
У податковому обліку закриється рахунок «
ВЗ» взаєморозрахунки з постачальниками і буде сформовано валові витрати. Згідно з п.п. 7.3.2 ст. 7 Закону про податок на прибуток валові витрати стосовно товарів, що імпортуються, формуються в сумі балансової вартості іноземної валюти, яку було перераховано в їх оплату. У результаті складається дещо незвичайна, з точки зору формальної логіки, ситуація: коли першою подією є перерахування передоплати за імпортним контрактом, є величина балансової вартості перерахованої валюти, у сумі якої необхідно відобразити валові витрати, але власне права на відображення валових витрат немає до моменту оприбуткування товару (отримання робіт, послуг).Документ розраховує валові витрати з урахуванням унесених уручну коригувань до документа «
Платежное поручение исходящее».У разі імпорту товарів варто звернути увагу на такий момент. Як правило, імпорт товарів супроводжується сплатою митних платежів (мита, а в деяких випадках — і митних зборів). У зв’язку з цим слід пам’ятати про порядок формування первісної вартості товарів, установлений П(С)БО 9.
Так, п. 9 П(С)БО 9 визначено, що первісною вартістю запасів, придбаних за плату, є їх собівартість, яка складається з таких фактичних витрат:
— сум, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;
— сум ввізного мита;
— сум непрямих податків, що сплачуються у зв’язку з придбанням запасів, що не відшкодовуються підприємству;
— транспортно-заготівельних витрат;
— інших витрат, безпосередньо пов’язаних із придбанням запасів та доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Таким чином, мито (на підставі прямої норми) та митні збори (як інші витрати) збільшують балансову вартість товарів, що імпортуються.
ОФОРМЛЕННЯ ВАНТАЖНОЇ МИТНОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ
Документ «
ГТД по импорту» використовується для оформлення митних зборів, акцизів, ПДВ та мит, зафіксованих у вантажній митній декларації. У шапці документа вказують митницю, контрагента, а також договори, укладені з ними (рис. 5 на с. 39). На закладці «Основные» в реквізиті «Номер ГТД» уводять реальний номер реєстрованого документа. Тут же вказують інформацію про митні збори. 
На закладці «Разделы ГТД» наводиться список товарів, що імпортуються, із зазначенням їх кількості, вартості, суми мита тощо. У тому разі, якщо ВМД складається з декількох розділів, інформацію щодо кожного з розділів має бути заповнено на окремій закладці документа. Додавання та видалення розділів здійснюється за допомогою кнопки «Разделы ГТД». Фактурна вартість товарів уводиться у гривнях. Перелік товарів може бути взято з документа «Поступление товаров и услуг» (кнопка «Заполнить»).
На закладці «Разделы ГТД» у верхній таблиці відображається зведена інформація про мито, акциз і ПДВ за всіма розділами ВМД. Щодо кожного розділу ВМД може бути введено свою суму мита, акцизу та ПДВ. Сума платежів обчислюється виходячи з уведеної митної вартості товарів та відповідної ставки. Сума ПДВ розраховується з урахуванням нарахованого мита й акцизу.
За допомогою «Распределить» уведена інформація про мито, акциз та ПДВ автоматично розподіляється пропорційно фактурній вартості товарів. За необхідності інформацію про платежі щодо кожного товару може бути відкориговано вручну.
Для відображення податкового кредиту необхідне дотримання вимог п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону про ПДВ: імпортовані товари мають використовуватися в операціях, що обкладаються ПДВ, у межах господарської діяльності платника податку. Тому в реквізиті «Налоговое назначение» має стояти значення «Хоз. Деят-ть».
На закладці «Счета учета расчетов» зазначено рахунки, які слід використовувати при відображенні взаєморозрахунків. А на закладці «Прочие счета учета» зазначають рахунки для обліку обов’язкових платежів, які необхідно сплатити при імпорті товарів.
Після проведення документ формує проводки в бухгалтерському та податковому обліку, наведені на рис. 6. Також здійснюються записи до регістру накопичення «НДС налоговый кредит» у частині ПДВ, сплаченого митним органам. Інформація з цього регістру використовується при побудові Реєстру отриманих податкових накладних.
І останнє — у розрахунку приросту (убутку) ТМЦ імпортні товари братимуть участь за найменшою з двох оцінок (як того вимагає законодавство):
— якщо менше сума валових витрат, то в сумі, що дорівнює валовим витратам;
— якщо менше первісна вартість, то в сумі, що дорівнює первісній вартості.
Ми розглянули, як оформляються операції імпорту, коли першою подією була передоплата товарів. А про те, як відобразити імпортні операції в тому разі, якщо першою подією є надходження товарів, читайте в наступному номері.
