Нове Положення про Раду інвесторів
Указом Президента «Про Раду вітчизняних та іноземних інвесторів» від 01.09.2010 р. № 892/2010 передбачається перейменувати Консультативну раду з питань іноземних інвестицій в Україні на Раду вітчизняних та іноземних інвесторів.
Також цим Указом затверджено Положення «Про Раду вітчизняних та іноземних інвесторів» (далі — Положення), до якого порівняно з попередньою редакцією внесені деякі зміни.
Отже, у новому Положенні докладніше висвітлено функції Ради вітчизняних та іноземних інвесторів (далі — Рада) та голови Ради. Також, на відміну від попередньої редакції, зазначається, що головою Ради є Президент України, який до того ж затверджує її персональний склад за поданням виконавчого секретаря Ради з урахуванням пропозицій Кабінету Міністрів України.
Крім того, Положенням визначається, що членами Ради можуть бути керівники (за їх згодою) визнаних вітчизняних та іноземних компаній, банків, консультативних фірм, асоціацій та об’єднань інвесторів і підприємців.
Змін зазнали і критерії відбору до складу Ради, потенційні члени якої відтепер мають відповідати ще й таким характеристикам:
— відсутність у інвесторів, які представляються членом Ради, заборгованості зі сплати в Україні податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, а також заборгованості з виплати заробітної плати працівникам підприємств, установ, організацій, що є об’єктами інвестування в Україні;
— походження капіталу з держав,
що беруть участь у міжнародній співпраці у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, співпрацюють із Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FАТF), а також з територій, що не є офшорними зонами.Строк перебування у складі Ради продовжено з
трьох до п’яти років.Указ Президента набрав чинності з 07.09.2010 р.
(Указ Президента України «Про Раду вітчизняних та іноземних інвесторів» від 01.09.2010 р. № 892/2010)
Спори щодо соцвиплат розглядаються
в порядку адміністративного судочинства
Конституційний Суд розглянув справу за конституційним поданням Верховного Суду України про відповідність Конституції України (конституційність) положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18.02.2010 р. № 1691-VI.
Ураховуючи, що зазначений Закон порушував принцип спеціалізації в судочинстві та звужував раніше встановлені законом процесуальні права та гарантії особи, а механізм судового захисту його прав став менш ефективним і доступним, Конституційний Суд України своїм рішенням визнав неконституційними ті його положення, якими передбачалося, що місцеві загальні суди розглядатимуть справи про соціальні виплати в порядку не адміністративного, а цивільного судочинства.
Рішення Конституційного Суду України набрало чинності з 09.09.2010 р.
(Рішення Конституційного Суду України «У справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 09.09.2010 р. № 19-рп/2010)
Зміни в Положенні про Держкомітет фінансового моніторингу
Кабмін своєю постановою виклав у новій редакції Положення про Державний комітет фінансового моніторингу України (далі — Положення), затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 100.
Згідно з унесеними змінами Держфінмоніторинг забезпечує реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
Крім фінансових операцій,
що підлягають фінансовому моніторингу, Держфінмоніторинг має збирати, обробляти й аналізувати інформацію про інші фінансові операції чи інформацію, яка може бути пов’язана з підозрою в легалізації (відмиванні) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму.До переліку обов’язків Держфінмоніторингу відповідно до покладених на нього завдань додано нові обов’язки, зокрема:
—
щорічне подання в березні звіту про стан запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;— здійснення регулювання та нагляду за діяльністю суб’єктів первинного фінансового моніторингу (далі — СПФМ);
— забезпечення ведення обліку інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, про результати досудового слідства і прийняті судові рішення, про конфісковані активи, а також узагальнених та додаткових матеріалів, наданих правоохоронним органам, та інформації про процесуальні рішення, прийняті за результатами їх розгляду правоохоронними органами;
— визначення і затвердження за погодженням із суб’єктами державного фінансового моніторингу критеріїв ризику;
— установлення кваліфікаційних вимог до осіб, які призначаються відповідальними за проведення внутрішнього фінансового моніторингу.
Держфінмоніторинг може безкоштовно отримувати
в установленому законодавством порядку:— від органів виконавчої влади, правоохоронних органів, Національного банку, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, підприємств, установ та організацій —
інформацію (довідки, копії документів), необхідну для виконання покладених на нього завдань, у тому числі інформацію, що становить банківську або комерційну таємницю;— від СПФМ — інформацію, у тому числі таку, що становить банківську або комерційну таємницю, про фінансові операції, які стали об’єктом фінансового моніторингу, та пов’язані з ними операції (навіть у разі, коли учасником таких фінансових операцій є нерезидент).
Крім того, Держфінмоніторинг має право приймати рішення про призупинення витратних операцій на рахунках осіб строком до п’яти робочих днів. Істотно розширено права Держфінмоніторингу і в межах міжнародної співпраці.
Постанова КМУ набрала чинності 16.09.2010 р.
(Постанова КМУ «Про внесення змін до Положення про Державний комітет фінансового моніторингу України» від 13.09.2010 р. № 832)
Мінпраці про особливості розрахунку
тривалості робочого часу на 2011 рік
Міністерство праці та соціальної політики України листом надало роз'яснення щодо розрахунку тривалості робочого часу на 2011 рік.
Зокрема, Мінпраці нагадує, що:
— як передбачено ч. 1 ст. 50 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень;
— відповідно до ч. 1 ст. 51 КЗпП скорочена тривалість робочого часу встановлюється:
1) для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) — 24 години на тиждень.
Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;
2) для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, — не більше 36 годин на тиждень.
Крім того, Мінпраці звертає увагу роботодавців та працівників на дотримання правил перенесення робочих днів, що припадають на святкові дні, а також на врахування змін у робочому графіку підприємства при здійсненні дій з надання відпусток і виходу на роботу.
Водночас відзначається, що рішення про перенесення робочих днів приймається роботодавцем самостійно, так само як і рішення про встановлення для своїх працівників скороченого робочого дня та інших пільг.
Інформацію про тривалість робочого часу на 2011 рік буде найближчим часом розміщено на нашому сайті, у розділі «Довідкова інформація», підрозділ «Норми робочого часу».
(Лист Міністерства праці та соціальної політики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2011 рік» від 25.08.2010 р. № 9111/0/14-10/13)
ДПАУ роз’яснює: запізнілим ПН
— місце в рядку 10.1 декларації
У листі ДПАУ від 18.08.2010 р. № 16847/7/16-1517-26 роз'яснено порядок відображення запізнілих податкових накладних у податковій звітності. Так, запізнілі податкові накладні (ПН), обґрунтовано отримані в періодах, наступних за періодами їх виписування,
відображаються в рядку 10.1 декларації з ПДВ.При цьому:
— до розділу I Реєстру отриманих та виданих податкових накладних запізнілі ПН уносяться датою їх отримання;
— у додатку 5, що подається до рядка 10.1 (у розділі II по графі 3, як передбачено формою), для таких ПН указується період їх виписування.
Також у листі повідомляється, що колишні роз’яснення ДПАУ (лист від 21.09.2009 р. № 20400/7/16-1517, а також абзаци п’ятий і дванадцятий листа від 04.11.2009 р. № 24259/7/16-1517-26, в яких, нагадаємо, ішлося відповідно про включення запізнілих ПН до «коригувального» рядка 16.4 декларації з ПДВ та про можливість проведення у платника податків у випадках запізнення ПН виїзної позапланової перевірки) у зв’язку зі скасуванням розпорядження КМУ «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість» від 09.09.2009 р. № 1120-р
не застосовуються.(Лист ДПАУ «Про податкові накладні, отримані в періодах, відмінних від періодів їх виписування» від 18.08.2010 р. № 16847/7/16-1517-26)
Розроблено проекти нормативно-правових актів
щодо єдиного соціального внеску
Як відомо, Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464) набере чинності з 1 січня 2011 року (за винятком окремих положень щодо свідоцтв застрахованих осіб, які наберуть чинності з 1 січня 2014 року).
Ідея Закону № 2464 — запровадження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ), що замінить страхові внески, які сплачуються сьогодні до чотирьох фондів соціального страхування: Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Як відповідальне за збір та ведення обліку ЄСВ відомство, Пенсійний фонд розмістив на своєму сайті (
www.pfu.gov.ua) проекти низки нормативно-правових документів, розроблених на виконання Закону № 2464, зокрема:— проект Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Цей документ визначає процедуру нарахування і сплати ЄСВ, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів. Зауважимо, що норми проекту Інструкції уточнюють окремі положення Закону № 2464, проте не знімають усіх запитань, що виникають при вивченні цього Закону;
— проект Порядку формування та подання страхувальниками звіту про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Цей документ установлюватиме порядок, строки подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб і суми нарахованого ЄСВ та його форму. Порядок подання звітності з ЄСВ схожий з чинним на сьогодні порядком подання пенсійної звітності, а форма звіту з ЄСВ — з чинною пенсійною звітністю.
