Ділова графіка Excel 2007.
Частина 2
 | Працюючи з круговою діаграмою, ми познайомилися з основними прийомами використання ділової графіки в Excel 2007 (див. статтю «Ділова графіка Excel 2007» // «Б & К», 2010, № 16). Але для практичної роботи цього замало. При побудові графіків важливо, щоб результат вийшов максимально наочним. Досягти цього можна вдалим вибором типу діаграми та правильним настроюванням її параметрів. Саме в цьому напрямку ми й продовжимо роботу. Спочатку познайомимося з різновидами діаграм Excel, можливостями меню «Работа с диаграммами». І нарешті, подивимося, які нововведення при роботі з діловою графікою пропонує бухгалтеру Excel 2007. Микола КАРПЕНКО, канд. техн. наук, доцент кафедри прикладної математики та інформаційних технологій Харківської національної академії міського господарства |
Круговими діаграмами (про них ішлося в попередній статті) не обмежено арсенал ділової графіки Excel 2007. Ця програма пропонує бухгалтеру понад сотню різних діаграм, які можна використовувати для ілюстрації своїх звітів. Безумовно, ми не розглядатимемо нюанси роботи з кожним типом графіка. У цьому немає необхідності. Досить зупинитися на двох найпоширеніших різновидах — графіках та гістограмах. Упевнений: опанувавши їх відмітні особливості, ви легко побудуєте будь-яку діаграму в Excel 2007.
Діаграма у вигляді графіка в Excel 2007
Відразу почнемо з практичного прикладу. У таблиці на рис. 1 показано дані про витрати на купівлю та експлуатацію трьох умовних різновидів принтерів. Для кожного варіанта відома сума витрат на придбання техніки (умовно-постійна частина витрат) та на її експлуатацію (змінна частина витрат). Стосовно принтера змінні витрати — це вартість витратних матеріалів. Витрати на папір ми не враховуємо — для всіх моделей вони однакові. Зрозуміло, що вибір конкретного принтера багато в чому залежить від передбачуваних обсягів друку. При невеликих обсягах (кілька сторінок за день) експлуатаційні витрати не відіграють істотної ролі. У цьому випадку можна обмежитися недорогим принтером, скоротивши витрати на його придбання. Зі збільшенням обсягу друку експлуатаційні витрати виходять на перший план. Недорогий пристрій з високою вартістю витратних матеріалів стає невигідним: економію на купівлі «з'їдають» експлуатаційні витрати. І тоді дешевий принтер стає найдорожчим. Але це все слова, а нам потрібні конкретні цифри. Я хочу знати точно: для яких обсягів друку потрібно вибирати той чи інший варіант. Для цього ми скористаємося графічним методом вирішення завдання, що має такий вигляд: на одній діаграмі ми побудуємо три графіки. Вони показуватимуть вартість друку певного обсягу аркушів на кожному пристрої. Залежність витрат від обсягу друку — функція лінійна. Тому всі графіки вийдуть прямими. Кут нахилу прямої залежатиме від величини змінних витрат. При мінімальній вартості експлуатації пряма пройде майже паралельно осі X. Зі зростанням цих витрат кут відхилення прямої збільшиться. Оскільки нахили всіх прямих будуть різні, графіки обов'язково перетнуться. А точки перетину покажуть, на якому із запропонованих варіантів краще зупинити свій вибір.
Важливо! Описаний приклад — класичне завдання визначення так званої області беззбитковості. Метод його вирішення ви можете успішно застосувати при аналізі практично будь-яких проектів.
Розпочнемо. Перше, що ми повинні зробити, — підготувати вихідні дані для діаграми. Для цього відкриваємо Excel 2007 і на окремому аркуші формуємо таблицю, як показано на рис. 1. Надамо стисле пояснення до даних цієї таблиці.
У комірках «
A2:A4» записано назви моделей. У нас відсутні рекламні цілі, тому назви суто гіпотетичні. У комірках «B2:B4» знаходяться ціни на придбання відповідних пристроїв. Так, ціна моделі «Струйный 1» становить 400 грн., «Струйный 2» коштуватиме 750 грн., на купівлю лазерного принтера «Лазерный 1» доведеться витратити 1000 грн. Це умовно-постійні витрати. Відомості про змінні витрати розташовано у блоці «С2:Е4». Спочатку в колонці «С» проставлено вартість картриджа. Для моделі «Струйный 1» це 130 грн., причому на одному заправленні картридж може надрукувати 300 сторінок стандартного формату (комірка «D2» в колонці «Ресурс»). У принтера «Струйный 2» картридж коштує 110 грн., але вистачає його на 450 сторінок. У лазерного принтера картридж дорожчий (450 грн., комірка «D4»), але й надрукувати він може 3000 сторінок на одному заправленні. У принципі, за цими даними ми можемо визначити вартість друку однієї сторінки, але тільки приблизно. На практиці картриджі більшості принтерів можна повторно заправляти і цим знизити витрати на експлуатацію.Вважатимемо, що картридж моделі «
Струйный 1» не підлягає повторному заправленню. Картриджі у принтерів «Струйный 1» та «Лазерный 1» можна відновлювати в середньому двічі (комірки «E2:E4»). Вартість перезаправлення записано у блоці «F2:F4». Тепер підрахуємо сумарні витрати на роздрукування однієї сторінки для кожної моделі принтера. Відповідні формули записано в комірках «G2:G4». Наприклад, для принтера «Струйный 1» формула має такий вигляд: «=(C2+F2*E2)/(D2+D2*E2)». При розрахунку витрат вона враховує весь цикл роботи на оригінальному та на перезаправленому картриджі.Копіюємо формулу на всю висоту таблиці. І нам залишається побудувати таблицю витрат на друкування певного обсягу документів для кожної моделі принтера. Форму такої таблиці показано в нижній частині на рис. 1. У комірках «
B6:G6» перелічено обсяги друку (у сторінках). Я вибрав діапазон значень від 1000 до 3500 сторінок. У комірках «A7:A9» записано назви принтерів, які ми збираємося аналізувати. У самій таблиці підраховано сумарні витрати на друк для кожного пристрою. Наприклад, у комірці «B7» записана формула «=$B2+B$6*$G2». Вона розраховує витрати на друк 1000 сторінок для принтера «Струйный 1». Цю формулу скопійовано на всю таблицю до комірок «B7:G9». Дані для діаграми готові, можна створювати графік.
Меню роботи з діаграмами в Excel 2007
Послідовність наших дій буде такою. Спочатку через меню «
Вставка» ми побудуємо діаграму Excel. Для діаграми виберемо тип «График». Потім відкоригуємо отриманий результат, додавши до нього елементи, яких не вистачає. Виконуємо такі дії:1) викликаємо Excel, завантажуємо документ із таблицею (рис. 1);
2) виділяємо блок з даними. У прикладі на рис. 1 це комірки «
B6:E9». Я свідомо обмежив область даних для діаграми колонкою «E». Так діаграма вийде наочнішою;3) клацаємо по меню «
Вставка». Стрічка меню набуде вигляду, як показано на рис. 2; 
4) у групі «Диаграммы» клацаємо по іконці «График». Відкриється додаткове меню з шести піктограм, як показано на рис. 3;
5) клацаємо по піктограмі «График з маркерами». У центрі робочого листа з’явиться зображення діаграми, як показано на рис. 4.
У цілому побудована діаграма відповідає нашому завданню. Але її зовнішній вигляд далекий від досконалості, і ми це виправимо. У принципі, майже всі дії з коригування діаграми ми могли б виконати через контекстне меню правої кнопки миші. Але зараз ми вчинимо інакше та скористаємося можливостями розділу «Работа з диаграммами» основного меню Excel 2007. Але спочатку подивимося, з чого складається це меню та які можливості нам знадобляться.
Як тільки на робочому листі буде виділено діаграму, у головному меню Excel з’явиться пункт «Работа з диаграммами». У цьому меню три елементи: «Конструктор», «Макет» і «Формат» (рис. 2). Ось їх призначення:
— пункт «Конструктор» складається з п’яти груп іконок: «Тип», «Данные», «Макеты диаграмм», «Стили диаграмм», «Расположение». Тут можна змінити тип діаграми, зберегти поточну діаграму як шаблон і потім використовувати його для створення нових графіків. Крім того, «Конструктор» дозволяє змінити область даних для діаграми, оформити її за стандартним макетом з бібліотеки Excel, надати діаграмі певного стилю;
— пункт «Макет» складається із семи груп іконок: «Текущий фрагмент», «Вставить», «Подписи», «Оси», «Фон», «Анализ», «Свойства». У розділі «Макет» можна вибірково відформатувати будь-який об’єкт діаграми, запровадити до неї графічне зображення, додати до діаграми автофігуру чи напис. У цьому розділі можна визначити параметри та заголовки осей, сітки тощо;
— пункт «Формат» включає п’ять груп іконок: «Текущий фрагмент», «Стили фигур», «Стили WordArt», «Упорядочить», «Размер». Можливості розділу «Формат» спрямовані на оформлення окремих об’єктів діаграми (заголовків, легенди тощо) за заданим стилем. Тут можна додати до діаграми фігурний текст, вирівняти і встановити прив’язку діаграми до елементів робочого листа тощо.
Оскільки найбагатші можливості щодо коригування діаграм знаходяться в розділі «Макет», з нього ми й почнемо знайомство з меню «Работа с диаграммами» Excel 2007.
Меню «Макет» Excel 2007
Перш за все побудуємо план наших дій щодо поліпшення діаграми на рис. 4. Отже, наше завдання — через меню «
Макет» унести на діаграму такі зміни:— лінії графіків зробити тоншими, щоб краще бачити точки перетину;
— змінити відлік значень по вертикальній осі, розпочавши його зі значення «
800». Зверніть увагу, що у вихідному варіанті половина області побудови на діаграмі порожня. Це наслідок того, що відлік значень по осі Y починається з «0». Якщо збільшити мінімальне значення по вертикальній осі, графіки займуть усю корисну площу діаграми по висоті;— легенду ми перемістимо вниз, а область побудови розтягнемо на всю доступну ширину діаграми;
— до осей додамо назви — так діаграма буде наочнішою;
— сітку діаграми оформимо пунктирними лініями, щоб вони менше впадали в очі. Крім того, включимо на діаграмі вертикальні лінії сітки. У цьому випадку вони доречні, оскільки допомагають точніше визначити точки перетину графіків;
— до рядів даних додамо підписи значень;
— у місцях точок перетину графіків упровадимо коментарі у вигляді пояснювального тексту. Розпочнемо.
КОРИГУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ РЯДУ ДАНИХ
Усі дії з настроювання параметрів ряду можна виконати через праву кнопку миші (пункт «
Формат ряда данных…» контекстного меню). І це дуже зручно. Але зараз наше завдання інше — подивитися, як це організовано в меню «Макет». Виконуємо такі дії:1) клацанням лівої кнопки виділяємо діаграму. З’явиться меню «
Работа с диаграммами» (рис. 3);2) клацаємо лівою кнопкою по будь-якій лінії графіка
, щоб виділити ряд даних;3) клацаємо по розділу з назвою «
Макет»;4) у групі «
Текущий фрагмент» клацаємо по піктограмі «Формат выделенного фрагмента». Відкриється меню, як показано на рис. 5; 
5) у цьому меню вибираємо пункт «Формат ряда данных…». Відкриється вікно, як показано на рис. 6;
6) переходимо на закладку «Тип линии». Параметру «Ширина:» задаємо значення «1,25 пт»;
7) у вікні «Формат ряда данных» натискуємо на кнопку «Закрыть»;
8) повторюємо наші дії починаючи з п. 2, щоб змінити товщину ліній у всіх графіків на діаграмі. Результат нашої роботи показано на рис. 7 — товщина ліній у графіків змінилася.
Повернемося до вікна «Формат ряда данных» на рис. 6. Перше, що впадає в очі, — велика кількість настройок для рядів даних. Усі параметри організовано в дев’ять закладок. За їх допомогою можна змінити практично будь-який елемент на побудованому графіку. Наприклад, вибрати тип і товщину ліній графіка, задати форму, колір та зображення маркерів, додати тіні, прозорість. Усього у вікні «Формат ряда данных» доступні понад 50 параметрів! У цьому розумінні розробники Excel 2007 попрацювали на славу. Звичайно, у повсякденній роботі не всі ці параметри потрібні. На мій погляд, часто можна обмежитися настроюванням ліній рядів (закладка «Тип линии»), інколи попрацювати з параметрами маркерів (закладки «Параметры маркера», «Заливка маркера», «Цвет линии маркера»). Для більшості завдань цього більше ніж досить.
НАСТРОЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ОСЕЙ
Щоб графіки зайняли всю корисну площу діаграми, ми змінимо діапазон значень для вертикальної осі. Для цього нам знадобиться іконка «
Оси», яка знаходиться у складі стрічки меню «Макет». Щоб іконка була доступною, діаграму потрібно виділити (клацнути по ній лівою кнопкою миші). А далі виконуємо такі дії:1) переходимо до меню «
Макет»;2) у групі іконок «
Оси» клацаємо по піктограмі «Оси». З’явиться меню, як показано на рис. 8; 
3) у ньому вибираємо пункт «Основная вертикальная ось». Відкриється меню, як показано на рис. 9;
4) вибираємо пункт «Дополнительные параметры основной вертикальной оси…». З’явиться вікно, зображене на рис. 10;
5) переходимо на закладку «Параметры оси»;
6) перемикач «минимальное значение:» ставимо в положення «фиксированное». У віконці праворуч від параметра вводимо значення «800» (рис. 10). Інші параметри у вікні не змінюємо;
7) у вікні «Формат оси» натискуємо на кнопку «Закрыть».
Невеликий коментар щодо параметрів настроювання осей. Частину з них можна вказати через випадаюче меню, як показано на рис. 9. Перші пункти цього меню пропонують кілька поширених способів оформлення осей. Наприклад, вертикальну вісь можна не показувати (варіант «Нет»), розташувати підписи за умовчанням, показати їх у тисячах, мільйонах або мільярдах. Цікаву можливість пропонує варіант «Логарифмическая шкала».
Порада
Використовуйте для вертикальної осі логарифмічну шкалу, коли значення даних для діаграми значно відрізняються і вас цікавлять не абсолютні показники, а їх зміна.Меню для горизонтальної осі дещо відрізняється від зображеного на рис. 9. Воно складається з п’яти пунктів. Вони дозволяють не показувати вісь, показати вісь без підписів, змінити порядок дотримання значень на осі (зліва направо або справа наліво). Управління порядком дотримання значень — нова можливість Excel 2007. Змінювати порядок можна по обох осях.
Повний перелік настройок осей зібрано у спеціальному вікні. Для вертикальної осі воно виглядає, як показано на рис 10. У ньому вісім закладок, де подано приблизно 60 параметрів. Більшість із них має оформлювальний характер. Наприклад, тут можна вибрати колір і тип лінії осі, відкинути тінь, надати осі вигляду об’ємної фігури тощо. Серед найкорисніших я б відзначив закладки «Параметры оси» та «Число». Перша з них відповідає за діапазон і порядок дотримання значень. На закладці «Число» ви можете вибрати оптимальний формат підписів на осях вашого графіка.
Вікно настройки горизонтальної осі за складом ідентичне зображеному на рис. 10. Відрізняється лише набір параметрів на закладці «Параметры оси». Серед найважливіших я б відзначив можливість змінювати інтервал між діленнями, порядок дотримання значень, а також розташовувати підписи внизу чи вверху діаграми.
НАСТРОЮВАНнЯ ПАРАМЕТРІВ ЛЕГЕНДИ
Наступний етап нашої роботи — настроювання легенди в діаграми. На стрічці «
Макет» операції з легендою зосереджено в меню іконки «Легенда». Виконуємо такі дії:1) залишаючись у розділі «
Макет», клацаємо по кнопці «Легенда». Відкриється меню, як показано на рис. 11; 
2) вибираємо пункт «Дополнительные параметры легенды…». Відкриється вікно настройок, як показано на рис. 12;
3) ставимо перемикач «Положение легенды:» у стан «Снизу»;
4) переходимо на закладку «Стили границ»;
5) установлюємо товщину лінії обрамлення легенди (параметр «Ширина:») рівним «1,25 пт»;
6) у вікні «Формат легенды» натискуємо на кнопку «Закрыть»;
7) клацаємо лівою кнопкою всередині області побудови. Ставимо покажчик на межі цієї області та розтягуємо її так, щоб графік зайняв усю корисну площу діаграми.
Кілька слів скажемо про настроювання параметрів легенди. У меню на рис. 12 ви можете вибрати один із семи стандартних варіантів розташування легенди (зліва, зліва з перекриттям, справа, знизу тощо). Єдина новинка Excel 2007 у цьому питанні — можливість розташовувати текст легенди (а також написів, заголовків тощо) з перекриттям, тобто поверх інших елементів діаграми. У деяких випадках це доречно.
У вікні настройки параметрів легенди теж усе зрозуміло. Параметри тут організовано у п’ять закладок. Вони дозволяють настроїти кольори ліній, заливок, оформити тінь, вибрати стилі меж.
НАЗВИ ОСЕЙ
Пояснювальні написи на осях — важливий елемент будь-якої діаграми. Дивно, що на практиці часто-густо забувають про просте правило: додав вісь — підпиши її. Виконуємо такі дії:
1) повертаємося до меню «
Макет», клацаємо по піктограмі «Названия осей» у групі іконок «Подписи». З’явиться меню, як показано на рис. 13; 
2) послідовно вибираємо пункти «Название основной вертикальной оси», потім — «Повернутое название». Ліворуч від вертикальної осі з’явиться прямокутна рамка з текстом «Название оси»;
3) клацаємо лівою кнопкою всередині цієї рамки, стираємо текст і друкуємо «Стоимость, грн.»;
Важливо!
В Excel 2007 заголовки, назви, підписи осей, текст легенди може накладатися на елементи діаграми. Це зроблено не випадково. У такий спосіб розробники розширили оформлювальні можливості інструментів ділової графіки. Зараз ми не займатимемося переміщенням елементів діаграми, а зробимо це на завершальному етапі її коригування.4) знову клацаємо по піктограмі «Названия осей»;
5) з меню, що відкрилося, вибираємо «Название основной горизонтальной оси», потім — пункт «Название под осью» (рис. 14). Нижче за горизонтальну вісь з’явиться прямокутна рамка з текстом «Название оси»;
6) клацаємо лівою кнопкою всередині цієї рамки, друкуємо в ній текст «Объем печати, стр.». Переходимо до настроювання сітки діаграми.
НАСТРОЮВАННЯ СІТКИ
Лінії сітки відіграють важливу роль в оформленні діаграми. Графік з вертикальною та горизонтальною розміткою зручніше аналізувати. Крім того, елегантна сітка на діаграмі надає їй вигляду професійно виконаного рисунка. Створити і настроїти сітку на графіку дуже просто. Виконуємо такі дії:
1) у групі «
Оси» меню «Макет» клацаємо на піктограмі «Сетка». З’явиться меню з двох пунктів: «Горизонтальные линии сетки по основной оси» і «Вертикальные линии сетки по основной оси»;2) вибираємо «
Вертикальные линии сетки по основной оси». Відкриється меню, як показано на рис. 15; 
3) у цьому меню вибираємо пункт «Промежуточные линии сетки». На діаграмі з’являться вертикальні лінії сітки;
4) ще раз клацаємо по піктограмі «Сетка», вибираємо «Вертикальные линии сетки по основной оси». Відкриється меню, як показано на рис. 15;
5) цього разу з нього вибираємо останній пункт «Дополнительные параметры линий сетки на основной вертикальной оси». Відкриється вікно настройок, як показано на рис. 16;
6) переходимо на закладку «Тип линии», установлюємо параметр «Ширина:» рівним «0,75 пт»;
7) клацаємо по значку випадаючого списку біля параметра «Тип штриха»;
8) із запропонованих варіантів вибираємо «Штрих»;
9) клацаємо по закладці «Цвет линии»;
10) у вікні настройок ставимо перемикач у положення «Сплошная линия». Клацаємо по значку списку «Цвет» і вибираємо якийсь неяскравий колір для ліній сітки. Наприклад, «Синий Акцент 1»;
11) у вікні настройок «Формат основных линий сетки» натискуємо на кнопку «Закрыть»;
12) повертаємося до пункту «Макет» основного меню;
13) клацаємо по піктограмі «Оси», вибираємо «Горизонтальные линии сетки по основной оси»;
14) у меню, що відкрилося, викликаємо пункт «Дополнительные параметры линий сетки на основной горизонтальной оси…» і виконуємо настроювання кольору й типу ліній, як ми зробили вище для вертикальної розмітки діаграми.
НАСТРОЮВАННЯ ПІДПИСІВ ДАНИХ
Стосовно графіка підписи — це числа, що показують значення функції в кожній точці ряду даних. Для управління підписами в меню «
Макет» є окрема іконка «Подписи данных». Щоб скористатися нею, виконуємо такі дії:1) виділяємо діаграму;
2) клацаємо по меню «
Работа с диаграммами», потім — по пункту «Макет»;3) у групі «
Подписи» клацаємо по іконці «Подписи данных». З’явиться меню, як показано на рис. 17; 
4) з цього меню вибираємо варіант «Сверху». Над кожним графіком зверху над маркерами з’явилися числові значення.
Декілька порад щодо роботи з підписами. На практиці трапляються ситуації, коли підписи накладаються одна на одну. У нас саме такий випадок, оскільки графіки розташовані досить «щільно». Щоб вирішити проблему, потрібно перемістити підписи вручну. Для цього виконаємо такі дії:
1) клацнемо по будь-якому підпису в ряді даних. Усі числові значення буде виділено рамкою;
2) клацнемо лівою кнопкою по будь-якому підпису з цього ряду. Рамка залишиться тільки навколо виділеного значення;
3) поставимо покажчик миші на межу рамки;
4) утримуючи ліву кнопку натисненою, перемістимо підпис на потрібне місце.
Підписи можна включити для одного конкретного ряду даних. Для цього потрібно виділити ряд і лише потім клацнути по іконці «Подписи данных». Форматувати підписи можна через меню «Главная». Пункт меню «Дополнительные параметры подписей данных...» (рис. 17) відкриває вікно настройок. У ньому можна змінити не лише положення, а й уміст підписів. Наприклад, показати не значення, а імена категорій, назву ряду тощо. У цьому самому вікні можна виконати форматування підписів: змінити формат зображення чисел, колір, вибрати тип заливки, створити рамку тощо.
Порада Підписи на діаграмі мають бути візуально прив’язані до конкретного графіка. Вибирайте колір (або фон) підпису таким, як у відповідного ряду даних. Діаграма виглядатиме набагато краще. При роздрукуванні діаграми на монохромному принтері застосовуйте різні зображення символів, щоб показати всі підписи одного ряду.
КОРИГУЄМО РОЗМІРИ
Нам залишилося зробити зовсім небагато — уручну розмістити об’єкти діаграми так, щоб покращити її зовнішній вигляд. Виконуємо такі дії:
1) клацаємо лівою кнопкою по області побудови;
2) ставимо покажчик миші на межу цієї області та розтягуємо її межі так, щоб вона займала основну частину площі всередині діаграми;
3) ставимо покажчик усередину області побудови та переміщаємо її так, щоб між заголовками та написами осей був достатній проміжок;
Порада
В Excel 2007 можна змінити відстань між підписами та горизонтальною віссю діаграми. Для цього потрібно клацнути правою кнопкою по осі X, із контекстного меню вибрати «Формат оси…». У вікні, що відкрилося, перейти на закладку «Параметры» і встановити параметр «Расстояние до подписи от оси:».. У нашому прикладі я встановив цю відстань рівною «0».4) перемикаємося на меню «
Главная»;5) послідовно виділяємо елементи діаграми (написи, легенду) і форматуємо їх, як звичайний текст. Остаточний вигляд нашої діаграми показано на рис. 18. На ній видно, що принтер «
Струйный 1» є сенс купувати для невеликих обсягів друку. Починаючи з обсягу 1370 сторінок (а це лише три пачки паперу!) виявиться, що принтер «Струйный 2» є економічнішим. Як і слід було чекати, лазерний принтер у цьому плані поза конкуренцією. Зі зростанням обсягів друку вартість його експлуатації зростає небагато. При роздрукуванні 2360 сторінок сумарні витрати для лазерного принтера і моделі «Струйный 2» збігаються. При більших обсягах друку перевагу має принтер «Лазерный 1». 
ВСТАВКА АВТОФІГУР АБО ОСТАННІ ШТРИХИ
Зовнішній вигляд діаграми можна поліпшити, додавши до неї різні графічні елементи. Робота з такими елементами стосовно діаграм — новинка MS Excel 2007. У новій версії програми додати виноску, фігуру або пояснювальний напис можна буквально одним рухом миші. Упроваджений об’єкт стає частиною діаграми. А це означає, що вирішуються всі проблеми з його прив’язкою та взаємодією з іншими об’єктами діаграми. Як приклад я додам на діаграму три коментарі у вигляді виносок. Ці коментарі вказуватимуть на точки перетину графіків. Усередині кожної виноски я напишу значення обсягу друку в цій точці. Виконуємо такі дії:
1) виділяємо діаграму, клацаємо по меню «
Макет»;2) у групі іконок «
Вставить» клацаємо по піктограмі «Фигуры». Відкриється меню, як показано на рис. 19; 
3) переходимо до категорії «Выноски», клацаємо по элементу «Скругленная прямоугольна выноска» (рис. 19);
4) утримуючи ліву кнопку натисненою, обводимо прямокутну область усередині діаграми. На діаграмі з’явиться зображення виноски;
5) розташовуємо виноску в районі точки перетину графіків «Струйный 1» і «Струйный 2». Стежимо, щоб виноска не закривала важливі частини діаграми;
6) ставимо покажчик миші на маркер у вигляді ромба жовтого кольору (рис. 20);
7) утримуючи ліву кнопку натисненою, перетягуємо маркер так, щоб він указував на точку перетину графіків;
8) клацаємо по виносці правою кнопкою миші. З’явиться контекстне меню;
9) вибираємо пункт «Изменить текст». Тепер в автофігурі можна надрукувати текст;
10) уводимо як текст рядок «1370 стр.». Це значення обсягу друку, при якому витрати для зазначених моделей збігаються;
11) клацаємо по виносці правою кнопкою миші;
12) з контекстного меню вибираємо «Формат автофигуры». З’явиться вікно «Изменение формы» для настроювання параметрів виноски;
13) на закладці «Заливка» задаємо параметр «Сплошная заливка» та вибираємо неяскравий колір. Наприклад, світло-сірий;
14) на закладці «Тип линии» встановлюємо для виноски параметр «Тип штриха:» у положення «Штрих». Тепер виноску буде намальовано пунктиром;
15) на закладці «Надпись» встановлюємо параметр «Вертикальное выравнивание:» в положення «По середине»;
16) у вікні «Изменение формы» натискуємо на кнопку «Закрыть». Виноска має залишатися активною!
17) переходимо до меню «Главная»;
18) клацаємо по іконці вирівнювання тексту «По центру». Тепер текст усередині виноски вирівняно по вертикалі та по горизонталі;
19) через буфер обміну двічі копіюємо виноску. Розставляємо ці виноски біля кожної точки перетину графіків. Остаточний вигляд діаграми показано на рис. 21. На мій погляд, цілком прийнятний результат.
На цьому ми закінчимо роботу з діаграмами у вигляді графіків та меню «Макет». Нам залишилося подивитися, як користуватися гістограмами, Конструктором діаграм, як поєднати різні типи графіків на одній діаграмі та які можливості пропонує меню «Формат» програми Excel 2007. Але це матеріал нашої наступної статті. Успішної роботи!
Чекаю ваших листів, пропозицій і зауважень на
bk@id.factor.ua, nictomkar@rambler.ru або на форумі редакції www.bk.factor.ua/forum.
