КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
Мабуть, найближчим часом ДПІ на місцях почнуть пропонувати своїм підопічним, які здають звітність в електронному вигляді, укласти додаткову угоду на надання їм «додаткового сервісу» відповідно до наведеного вище наказу ДПАУ № 85. Зрозуміло, що такі послуги навряд чи будуть безкоштовними. Тому перед платниками податків постане проблема: а чи є взагалі сенс витрачати гроші на цю справу? Подивимося, що ж пропонують податківці.
По-перше, платник ПДВ повідомлятиметься про:
— арифметико-логічні помилки в декларації з ПДВ і додатках до неї;
— розбіжності між декларацією та додатками;
— розбіжності між декларацією та реєстром виданих та отриманих податкових накладних (далі — ПН);
— розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих ПН та даними митних органів.
З’ясування всіх цих відомостей значною мірою входить до процедури камеральної перевірки, про результати якої бухгалтер і так дізнається після її закінчення, оскільки податківці в разі виявлення таких помилок та розбіжностей викликають його до ДПІ для складання акта документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість. Це випливає з п. 6 Порядку обробки звітності добросовісних платників податку на додану вартість та п. 6 Порядку обробки звітності платників реального сектора економіки, які мінімізують податкові зобов’язання шляхом використання послуг платників з ознаками шахрайства (обидва документи доведено листом ДПАУ від 22.10.2009 р. № 23235/7/16-1116).
А про відсутність помилок свідчить лише те, що бухгалтера до податкової не викликають. Хоча це твердження, погодьтеся, не дуже надійне: не викликають тому, що все гаразд, чи тому, що ще не перевірили декларацію? А може, просто не додзвонилися? З новим же сервісом бухгалтер дізнається про помилки або їх відсутність гарантовано, детально і, мабуть, значно оперативніше, що дозволить йому, як мінімум, підготуватися до зустрічі з податківцями, якщо підписувати протокол усе-таки доведеться.
По-друге, платника повідомлять про розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих ПН та Єдиного реєстру ПН.
Ця функція, безумовно, дуже корисна, оскільки сьогодні продавець не має іншого передбаченого законом способу дізнатися про реєстрацію його податкової накладної в Єдиному реєстрі (це може зробити лише покупець). Причому актуальність цього сервісу тільки зростатиме, оскільки протягом цього року мінімальна сума ПДВ, що потребує реєстрації ПН у Єдиному реєстрі, зменшиться з 1000000 до 10000 грн.
По-третє, платника повідомлять про те, які розбіжності виявлено податковою службою між податковими зобов’язаннями/податковим кредитом платника та його контрагентів, причому ці розбіжності буде розписано за конкретними ПН.
Це стане у пригоді тим, хто претендує чи збирається претендувати на автоматичне відшкодування ПДВ. Як відомо, один із критеріїв для надання права на автоматичне відшкодування — розбіжність між податковим кредитом платника та податковими зобов’язаннями його контрагентів не вище 10 % від заявленої платником суми бюджетного відшкодування (п.п. 200.19.4 ПКУ).
По-четверте, платник отримає перелік своїх контрагентів, які, за інформацією податківців, підпадають під ознаки фіктивності, не зареєстровані як платники ПДВ або звільнені від сплати податку за рішенням суду. Узагалі, така інформація закритою не є та цілком доступна користувачам Інтернету, однак збирати її «вручну» — це зайвий час. А так податківці виконають цю роботу за вас.
Таким чином, сервіс, пропонований ДПАУ, може дещо полегшити роботу бухгалтера. Особливо це знадобиться платникам ПДВ. Отже, усе впирається у вартість. Але порівняти користь від наданої податківцями інформації з ціною, яку вони за це вимагатимуть, можете тільки ви самі. Змусити ж вас підписати додаткову угоду без вашої згоди податківці не мають права.
Олексій КУЗНЄЦОВ
