Нова декларація з податку на прибуток: коротше, простіше, штрафобезпечніше

Нова декларація з податку на прибуток: коротше, простіше, штрафобезпечніше

Після внесення до Податкового кодексу численних змін Законом від 07.06.2011 р. № 3609-VI попередня форма декларації з податку на прибуток дещо застаріла, насамперед — у частині відображення податкової собівартості, до складу якої з 6 серпня потрапили загальновиробничі витрати.

На жаль, податківці не надто поспішали з розробкою нової декларації: відповідний наказ Мінфіну № 1213 був виданий тільки 28 вересня і зареєстрований у Мін’юсті 20 жовтня 2011 року за № 1215/19953.

Олексій КУЗНЄЦОВ, консультант «Б & К»

Утім, і після цього ніхто не став квапитися з оприлюдненням нової форми – її було офіційно опубліковано лише 18 листопада у виданні «Офіційний вісник» № 87. Власне, поспішати зараз вже й нема куди: за нормами п. 46.6 ПКУ нові форми податкових декларацій набирають чинності для складання звітності з податкового періоду, наступного за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення. У даному випадку оприлюднення однозначно відбудеться у IV кварталі, а значить, за новою формою потрібно буде звітувати перший раз лише в наступному році. Щоправда, за який період — не зовсім зрозуміло: чи то за I квартал 2012 року, як це випливає з буквального прочитання пункту 46.6 ПКУ, чи то за період II — IV кварталів 2011 року, як наполягає ДПСУ (див., наприклад, відеоконсультацію заступника начальника Управління адміністрування податку на прибуток та податкових платежів Департаменту оподаткування юридичних осіб ДПС України О. Задорожного на сайті http://sta.gov.ua*). Подібний підхід використовувався податківцями і щодо початку застосування нинішньої декларації (див. лист ДПАУ від 26.05.2011 р. № 14847/7/15-0317).

* Щоправда, пізніше зазначена відеоконсультація з сайта ДПС України зникла.

У даному випадку ми, швидше, на боці податківців. Адже нова форма з’явилася не з чиєїсь примхи, а у зв’язку зі змінами у нормах ПКУ, які вже почали діяти.

Таким чином, на сьогодні ми маємо змінені норми ПКУ, нову, але ще не чинну форму декларації, пристосовану під ці зміни, і чинну стару декларацію, яка цих змін не враховує. Подивимося, що ж змінилося у звітності з податку на прибуток.

Безпосередньо у формі декларації нововведень напрочуд небагато:

1. Вилучено рядок 06.1 «Загальновиробничі витрати» (відповідно зрушилася нумерація рядків 06.2 — 06.6).

2. Змінилося формулювання рядка 06.5 (колишнього рядка 06.6):

Таким чином, із цього рядка зникла згадка про від’ємне значення об’єкта оподаткування за I квартал 2011 року, яке було актуальним тільки при заповненні трьох останніх декларацій 2011 року.

Крім того, заміною «періоду» на «рік» виправлено очевидну нісенітницю старого тексту. Нагадаємо, що у зв’язку з тим, що декларація заповнюється наростаючим підсумком, буквальне виконання попереднього формулювання цього рядка призводило до того, що одні й ті самі суми збитків могли бути декілька разів ураховані у витратах, що призводило до заниження поточного об’єкта оподаткування. Тому, до речі, збитковим підприємствам, аби уникнути проблем, варто було б і в старій (тобто чинній зараз) формі декларації вказувати у рядку 06.6 тільки збиток I кварталу 2011 року і не чіпати збитки II та III кварталів.

3. Відкориговано назви та перелік додатків до декларації. Зверніть увагу: у табличці зі списком додатків у кінці декларації хрестиком позначаються всі заповнені додатки, за винятком додатків ВП, ПН і СБ, для яких цифрами зазначається кількість відповідних додатків. Раніше додаток ПН до таких винятків не потрапляв.

«Коригувальний» додаток ВП «Розрахунок податкових зобов’язань за період, в якому виявлено помилку(ки)», оскільки він відтворює структуру декларації, зазнав таких же змін, як і сама декларація.

А ось деякі інші додатки перероблено значно серйозніше. Так, зникла низка додатків, які розписують склад податкових витрат підприємства:

1) додаток СВ «Собівартість придбаних (виготовлених) і реалізованих товарів (робіт, послуг)»;

2) додаток ЗВ «Загальновиробничі витрати»;

3) додаток АВ «Адміністративні витрати»;

4) додаток ВЗ «Витрати на збут» .

Що ж, менше цифр — менше можливостей для помилки. Таким чином, із групи «витратних» програм залишився тільки додаток ІВ «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати». Стосовно нього зазначимо про виправлення очевидної помилки в рядку «Суми списаної дебіторської заборгованості» (було — «кредиторської»!). При цьому, однак, залишився недоторканним рядок «Витрати на створення резерву сумнівної заборгованості». У результаті при буквальному дотриманні норм ПКУ платник податків повинен буде відобразити в цьому додатку одні й ті ж суми двічі!

Крім того, з додатка ІВ вилучили рядок, у якому відображалася амортизація необоротних активів, переданих в оперативну оренду, а рядок «Інші витрати господарської діяльності, за якими розділом III Податкового кодексу України прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат» перемістили у самий кінець додатка, де йому й місце. Найголовніше — до цього рядка не потрібно буде додавати докладну розшифровку, що не може не тішити.

З-поміж інших змін зазначимо про дивне формулювання рядка 06.4.37: «Частина витрат із загальної суми 85-відсоткової вартості товарів (робіт, послуг), придбаних у нерезидентів, що мають офшорний статус». Чим це краще за попереднє формулювання («85% вартості товарів …» і далі за текстом) — незрозуміло. Схоже, укладачі декларації просто заплуталися у власних словесних мереживах.

Хотілося б звернути увагу на один момент: кажучи, що додаток АВ скасовано, ми мали на увазі скасування саме колишнього додатка АВ. Справа в тому, що шифр «АВ» у податковій звітності все-таки зберігся, тільки тепер цим сполученням позначено інший додаток — колишній АТ «Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток на суму виплачених дивідендів». Не заплутайтеся!

Із двох «амортизаційних» додатків (АМ і АК) зліпили один — АМ, причому форма його значно спростилася. Наприклад, у ньому не потрібно буде розписувати, куди розподіляються амортизаційні суми (на собівартість, адмінвитрати і т. д.), які методи амортизації застосовуються і багато чого іншого.

Цікаво, що після скасування «витратних» додатків виявилося, що інформацію з додатка АМ просто нікуди вписувати. Тобто бухгалтер, звичайно, розподілить суми, зазначені в АМ, за підрядками рядків 05 та 06 декларації, але зробить він це десь на клаптикові паперу. Безпосередньо ж до декларації потраплять підсумкові суми без виділення в них амортизації.

Додаток ІД «Інші доходи» доповнено новим рядком 03.21 «Прибуток по операціях з деривативами (похідними інструментами)». Відповідно деривативи зникли з аналогічного рядка, присвяченого цінним паперам.

Істотно уточнено формулювання рядка 03.1, який тепер називається «Дивіденди, отримані від нерезидентів, крім визначених підпунктом 153.3.6 пункту 153.3 статті 153 розділу III Податкового кодексу України» (новий текст виділений курсивом). Таким чином, ліквідована неоднозначність у розумінні суті цього рядка, а його назва приведена у відповідність до підпункту 135.5.1 ПКУ.

Як і в додатку ІВ, виключено вимогу додавати докладну розшифровку до останнього рядка додатка (того, у якому відображаються «інші доходи», які не потрапили до жодного з попередніх рядків), що, знову ж таки, дуже тішить.

У додатку СБ «Суми врегулювання сумнівної та безнадійної заборгованості» (назва трохи змінилася) з’явилося істотне уточнення: зазначено, що в ньому відображаються суми, урегульовані не лише на підставі пункту 159.1, а й на підставі пункту 5 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, тобто у випадках, коли заходи зі стягнення боргу здійснювалися до набрання чинності розділом III ПКУ. Досі платники податків не мали формальних підстав для цього, оскільки на зазначені випадки пункт 159.1 ПКУ не поширювався.

Додаток ЦП «Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами» змінився більше за формою, ніж за змістом: рядки, присвячені деривативам (до яких тепер додалися у дужках «похідні інструменти»), винесені в окрему таблицю.

Решта додатків або зовсім не змінилися, або змінилися неістотно.

Підіб’ємо підсумки. У цілому звітність із податку на прибуток досить істотно спростилася, а показники, що відображаються в ній, «укрупнилися». Тобто бухгалтеру тепер не потрібно ламати голову над тим, за якою саме статтею собівартості або адмінвитрат проводити ту чи іншу суму. Йому досить знати, що ця конкретна сума однозначно входить, наприклад, до складу адмінвитрат, — і баста! Повторимо: менше цифр — менша ймовірність помилки.

Крім того, такий підхід робить нову декларацію більш стійкою до майбутніх змін ПКУ. Якщо законодавцю раптом спаде на думку перенести деякі показники з однієї витратної статті до іншої, але так, що ці показники залишаться в межах, наприклад, витрат на збут, то форму декларації можна буде не змінювати.

Водночас не можна не зазначити про те, що нова звітність буде набагато менш «прозорою» для податківців. А це означає, що під час подання нових форм зросте ймовірність незаконних вимог інспектора щодо пред’явлення йому бухгалтерських регістрів та первинних документів. Але це — плата за простоту.